Шановний друже!
Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найпопулярнішими статтями.

Заказать звонок
Вівторок
19.03.2024
05:21
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 150
Друзі сайту Джублика

ЄВАНГЕЛІЄ
3D інтерактивна книга

ВІЧНА ВЕРВИЧКА
безперервна спільна молитва

Колядує Україна

Санаторій ШАЯН, ШАЯН МРЦ

Туристичний рафтинг
"По ТИСІ разом"

Волонтерська видавнича група

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist

Статистика

Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті 

Розмова милосердного Бога з душею (із щоденника св. Фаустини)

Розмова милосердного Бога з грішною душею

 

Ісус: Не бійся, грішна душе, свого Спасителя, Я першим приходжу до тебе, бо знаю, що сама по собі ти нездатна піднятися до Мене. Не втікай, дитино, від свого Отця, вияви бажання порозмовляти зі своїм Богом милосердя сам на сам, Він Сам хоче сказати тобі слова пробачення і осипати тебе Своїми ласками. О, яка дорога Мені твоя душа. Я записав тебе на Своїх руках і відкрилася глибока рана у Моєму Серці.

Душа: О Господи, чую Твій голос, який кличе мене щоб я повернулася зі злої дороги, але не маю ні відваги, ні сили.

Ісус: Я є твоєю силою, Я дам тобі силу для боротьби.

Душа: Господи, пізнаю Твою святість і боюся Тебе.

Ісус: Чому ж боїшся, дитино моя, Бога милосердя? Моя святість не заважає Мені бути для тебе милосердним. Дивися, душе, Я для тебе заснував трон милосердя на землі; цим троном є Дарохранительниця і з цього трону милосердя Я прагну вступати до твого серця. Дивися, Я не оточив Себе ні свитою, ні сторожею, маєш доступ до Мене щохвилини, у будь-яку пору дня хочу розмовляти з тобою і прагну наділяти тебе ласками.

Душа: Господи, боюся, чи пробачиш мені таку велику кількість гріхів, тривожить мене моя нікчемність.

Ісус: Моє милосердя більше, ніж нікчемність твоя і всього світу. Хто зміряв Мою доброту? Для тебе Я зійшов з неба на землю, для тебе Я дозволив прибити Себе до хреста, для тебе дозволив пробити списом Пресвяте Своє Серце, і відкрив тобі джерело милосердя, приходь і черпай ласки з того джерела своїм довір'ям. Приниженого серця ніколи не відкину, твоя нікчемність утонула в глибині Мого милосердя. Навіщо тобі сперечатися зі Мною про свою нікчемність. Зроби Мені приємність, віддай усі свої біди і усю нікчемність, а Я наповню тебе скарбами ласк.

Душа:  Ти переміг, Господи, моє кам'яне серце своєю добротою, оце з довір'ям і покорою наближаюся до Трибуналу Твого милосердя, розгріши мене Сам рукою Свого заступника. О, Господи, відчуваю, як ласка і мир наповнили мою бідну душу, відчуваю, що всю мене огорнуло Твоє милосердя, Господи. Ти пробачив мені більше, ніж я насмілювалася сподіватися, чи була здатна подумати. Твоя доброта перевищила усі мої прагнення. А тепер запрошую до свого серця, сповнена вдячності за стільки ласк. Я блукала як марнотратна дитина, манівцями, а Ти не переставав бути для мене Отцем. Помножуй у мені Своє милосердя, бо бачиш, яка я слаба.

Ісус: Дитино, не говори більше про свою нікчемність, бо я уже про неї не пам'ятаю. Послухай, дитино Моя, що Я хочу тобі сказати, притулися до Моїх Ран і черпай з Джерела Життя усе, чого лише твоє серце запрагне. Пий повними устами із Джерела Життя і не втомишся в дорозі. Дивись у сяйво Мого милосердя і не бійся ворогів свого спасіння. Прославляй Моє милосердя.

 

 

Розмова милосердного Бога з розпачливою душею.

 

 

Ісус: Душе, що потонула в темряві, не піддавайся розпачу, не все ще втрачено, увійди в розмову зі Своїм Богом, який є Любов'ю і самим Милосердям. Але нажаль душа залишається глухою до волань Божих і тоне в ще більшому мороці.

Ісус волає знову: Душе, почуй голос свого милосердного Отця.

У душі прокидається відповідь: Немає вже для мене милосердя. І впадає у ще більшу темряву, у особливу розпач, який натякає їй на пекло і робить її абсолютно нездатною наблизитися до Бога.

Ісус втретє звертається до душі, але душа глуха і сліпа, поступово утверджується у скам'янілості і розпачі. Тоді починають діяти глибини Божого милосердя і без жодної співпраці з боку душі Бог дає їй Свою останню ласку. Якщо погордує нею, то аж тепер Бог залишить її у такому стані, у якому вона сама хоче бути, на віки. Та ласка виходить з милосердного Серця Ісуса і вдаряє своїм світлом у душу і душа починає розуміти Божі зусилля, але навернення залежить тільки від неї, якщо виявить хоч який рух доброї волі – хоч найменший, - то Боже милосердя завершить справу.

Ісус: Тут діє всемогутність Мого милосердя, щаслива душа, яка скористається цією ласкою. Якою великою радістю наповнилося Моє серце, коли повертаєшся до Мене. Бачу тебе дуже слабкою, тому беру тебе на руки і несу у Дім Мого Отця.

Душа ніби прокидається: Чи я ще можу надіятися на милосердя, - питає тривожно.

Ісус: Саме ти, Моя дитино, маєш виняткове право на Моє милосердя. Дозволь Моєму милосердю діяти в тобі, у твоїй бідній душі, дозволь променям ласки увійти у твою душу, вони принесуть із собою світло, тепло і життя.

Душа: Однак страх мене огортає лише при згадці про мої гріхи і ця страшна тривога спонукає мене до сумнівів щодо Твоєї доброти.

Ісус: Знай, душе, що усі твої гріхи не поранили Мого Серця так боляче, як ця твоя недовіра, після стількох зусиль Моєї Любові і Милосердя  не довіряєш моїй доброті.

Душа: О, Господи, рятуй мене, бо гину, будь моїм Спасителем. О, Господи, я нездатна висловити все, моє бідне серце роздерте, але Ти, Господи…

 

Ісус не дозволив душі закінчити думку, Він підносить її з землі, з безодні нікчемності, і в ту ж мить вводить її у дім власного Серця, а усі гріхи відразу злиняли, жар любові їх знищив.

Ісус: Маєш, душе усі скарби Мого Серця, бери з нього все що тобі треба.

Душа: О, Господи, відчуваю, що ласка Твоя заливає мене, відчуваю, що нове життя вступило в мене, а понад усе, відчуваю Твою Любов у своєму серці, цього мені вистачає. О, Господи, вічно прославлятиму всемогутність Твого Милосердя, натхненна Твоєю Добротою, висловлю Тобі весь біль свого серця.

Ісус: Говори, дитино, усе без жодних застережень, бо слухає тебе любляче Серце, Серце, найкращого приятеля.

Душа: О, Господи, тепер бачу усю свою невдячність і Твою доброту. Ти наділяв мене Своєю ласкою, а я усі Твої зусилля зводила нанівець, бачу, що я заслужила бути на самому дні пекла, тому що змарнувала Твої ласки.

Ісус перебиває мову душі, і говорить: Не заглиблюйся у свою нікчемність, ти надто слаба щоб говорити, краще дивися в Моє Серце, повне доброти, і переймайся Моїми почуттями, і намагайся бути тихою і покірною. Будь милосердною для інших, як Я є для тебе; а коли відчує, що твої сили слабнуть, приходь до джерела милосердя і зміцнюй свою душу, і не втомишся в дорозі.

Душа: Тепер вже розумію Твоє милосердя, яке оточує мене, як ясна хмарка, і веде мене від страшного пекла, яке я не раз, а тисячу разів заслужила. О, Господи, мені не вистачить вічності, щоб гідно прославити Твоє незглибиме милосердя, Твою милість до Мене.

 

Розмова милосердного Бога з страждаючою душею.

 

 

Ісус: Душе, бачу, що ти так страшно страждаєш, бачу, що навіть не маєш сили розмовляти зі Мною. Тому Я Сам говоритиму з Тобою, душе. Навіть, якщо б твої страждання були найбільші, не втрачай душевного спокою, не піддавайся зневірі.  Але скажи Мені, дитя Моє, хто відважився поранити твоє серце? Скажи Мені про все, будь щирою що до Мене, розкажи Мені про всі рани свого серця, Я зцілю їх, і твоє страждання стане джерелом твого освячення.

Душа: Господи, мої страждання такі великі і різносторонні, що вони тривають так довго, що мене вже огортає зневіра.

Ісус: Дитино Моя, зневірюватися неможна, знаю, безмежно віриш Мені, знаю, що знаєш Мою доброту і милосердя, то, може, розкажеш детально про все, що тобі лежить на серці.

Душа: Так багато є  різних речей, що не знаю про що говорити насамперед, як усе це висловити.

Ісус: Говори зі мною по простому, як приятель із приятелем. Ну, скажи Мені, дитино Моя, що тебе утримує на дорозі святості?

Душа: Я не маю здоров'я. Це і утримує мене на дорозі святості, я не можу виконувати своїх обов'язків і для всіх я є таким собі попихачем. Не можу умертвлю вати себе, дотримуватися суворого посту, як робили святі, а мені не довіряють, що я хвора і до фізичних страждань додаються моральні, і багато з цього випливає упокорень. Бачиш, Ісусе, як тут можна стати святою?

Ісус: Дитино, правда, це все є стражданням, але іншої дороги до Неба нема, крім Хресної дороги. Я Сам пройшов по ній першим. Знай, що це найкоротша і найпевніша дорога.

Душа: Господи, ще одна перешкода і трудність на дорозі святості: через те, що я вірна Тобі, мене переслідують, і багато з цього приводу завдають мені страждань.

Ісус: Знай: тому, що ти не є з того світу, світ ненавидить тебе. Мене він теж переслідував, це переслідування є знаком, що ти вірно ідеш Моїми слідами.

Душа: Господи, мене знеохочує і те, що моїх внутрішніх терпінь не розуміють ні настоятелі, ні сповідник. Темрява огорнула мій розум, і що мені робити надалі? Так усе це мене знеохочує, що я думаю – не для мене вершини святості.

Ісус: оце, дитя Моє, ти на цей раз багато Мені сказала. Знаю, що це велике терпіння – коли тебе не розуміють саме ті, кого ти любиш і до кого ти ставишся з великою щирістю, але хай тебе потішить те, що Я розумію усі твої біди  і недоліки.  Тішить Мене твоя глибока віра у Моїх заступників, яку зберігаєш, незважаючи на все, але знай, що люди ніколи не зрозуміють душі, бо це їм не під силу, тому Я Сам залишився на землі, щоб потішити твоє зболіле серце і зміцнити твою душу, щоб не втомилася в дорозі. Говориш що велика темрява закриває твій розум, то чого ж в такі хвилини не приходиш до Мене, світлості, яка може в одну мить влити у твою душу стільки світла і зрозуміння святості, що в жодних книгах не вичитаєш цього, жодний сповідник не здатен так повчити і освятити душу. Знай також, що і ту темряву, на яку жалієшся, Я теж пройшов для тебе на Оливній горі.  Мою душу стиснув смертельний смуток і тобі даю частку тих терпінь з Моєї особливої любові до тебе і для високого ступеня святості, який Я тобі визначив у небі. Страждаюча душа найближча Моєму серцю.  

Душа: Але ще одне, Господи, що робити, коли від мене відвертаються і стороняться мене люди, особливо ті, на яких я мала право розраховувати саме у хвилини найбільшої потреби?

Ісус: Дитя Моє, виріши для себе раз і на завжди ніколи не надіятися на людей. Багато здобудеш, коли повністю віддаєшся Моїй волі і скажеш: не як я хочу, але якою  є воля Твоя, Боже, хай так і станеться. Знай, що ті слова, висловлені від всього серця, в одну мить підносять душу на вершину святості. Така душа особливо Мені подобається, така душа віддає Мені велику хвалу, така душа наповнює Небо запахом своєї чесноти, але знай, що ту силу, яка допомагає тобі переносити страждання дає тобі часте приймання Святого Причастя, а тому приходь часто до цього джерела милосердя і черпай за допомогою свого довір'я все, що тобі треба.

Душа: Дякую Тобі, Господи, за Твою незбагненну доброту, що Ти зволив залишити з нами на цьому вигнанні, і перебуваєш з нами як Бог милосердя, і сієш навколо Себе сяйво Своєї милості і доброти, а у світлі Твоїх променів милосердя я пізнала як дуже мене любиш.

 

Розмова милосердного Бога із душею яка прагне до досконалості

 

Ісус: Приємні для Мене твої зусилля, душе, що прямуєш до досконалості, але чому ж Я так часто бачу тебе сумною і пригніченою. Скажи Мені, дитя Моє, що значить цей смуток і що є його причиною?

Душа: Господи, причиною мого суму є те, що, незважаючи на мої щирі наміри, я постійно роблю одні і ті ж помилки. Вранці роблю намірення, а ввечері бачу, як далеко я відійшла від цих намірень.

Ісус: Бачиш, дитя Моє, чим ти є сама по собі, а причиною твоїх падінь є те, що ти надто розраховуєш сама на себе, а мало опираєшся на Мене. Але хай це тебе не засмучує так дуже, ти маєш справу з Богом милосердя, твоя нікчемність не вичерпає Його, адже Я не визначив кількості пробачень.

Душа: Так, мені усе це відомо, але великі спокуси нападають на мене і різні сумніви прокидаються в мені, а, разом з тим, все мене дратує і знеохочує.

Ісус: Дитя Моє, знай, що найбільшою перешкодою до святості є знеохочення і безпричинний неспокій, він позбавляє тебе можливості вправлятися в чесноті. Усі спокуси, разом узяті, неповинні ні на хвилину скаламутити твого внутрішнього спокою, а дратівливість і знеохочення – це плід твоєї любові до себе. Тобі треба не знеохочуватися, а старатися, щоб на місці твоєї любові до себе могла запанувати любов Моя. А тому бажаю тобі віри, дитя Моє, ти не повинна втрачати бажання приходити до Мене по вибачення, якщо Я завжди готовий тобі пробачити. Скільки разів Мене про це просиш, стільки разів прославиш Моє милосердя.

Душа: Я пізнаю, що є досконалішим і що Тобі більше подобається, але так багато перешкод заважає мені виконати те, що пізнаю.

Ісус: Дитя Моє, життя на землі – це бій і то великий бій за Моє царство, але не бійся, бо ти не сама. Я завжди тебе підтримую, а тому оприся на Моє рамено і борися, нічого не боячись. Візьми своє довір'я і черпай з Джерела Життя не тільки для себе, але й думай про інші душі, а особливо про ті, які не довіряють Моїй доброті.

Душа: О, Господи. Відчуваю, що моє серце наповнюється Твоєю любов'ю, що промені Твого Милосердя і любові пройняли мою душу. Оце йду, Господи, за Твоїм покликом; оце йду завойовувати душі; зміцнена Твоєю ласкою, я готова іти за Тобою, Господи, не тільки на Табор, але і на Голгофу. Прагну приводити душі до джерела Твого милосердя, аби дім Отця нашого був наповнений, а коли ворог почне атакувати мене, тоді, як щитом, закриюся Твоїм милосердям.

 

Розмова Милосердного Бога з досконалою душею

 

Душа: Господи і Вчителю мій, прагну поговорити з Тобою.

Ісус: Говори, бо слухаю тебе завжди, улюблене дитя, завжди чекаю на тебе. Про що хочеш поговорити зі Мною?

Душа: Господи, на сам перед виллю біля Твоїх ніг почуття свого серця. Як запах вдячності за стільки ласк і добродійств, якими Ти мене неустанно обсипаєш, і навіть якщо б я їх хотіла полічити, то не буду в стані це зробити. Я пам'ятаю лише те, що не було в моєму житті такої миті, коли б я не зазнавала Твоєї опіки і доброти.

Ісус: Мені приємна твоя розмова, але твоя вдячність відкриває для тебе нові скарби ласк, але, дитя Моє, може, варто розповісти не так загально, але в деталях про те, що тобі найбільше лежить на серці; поговоримо довірливо, щиро, як два серця, що кохають один одного.

Душа: О мій Милосердний Господи, є у моєму серці таємниці, про які, крім Тебе, ніхто нічого не знає і знати не буде, бо навіть якщо б я хотіла про них розповісти, ніхто б мене не зрозумів. Дещо знає Твій заступник, адже я сповідаюся перед ним, але лише стільки, на скільки я здатна відкрити перед ним цю таємницю, решта залишається між нами на віки мій Господи! Ти обгорнув мене плащем Свого Милосердя, завжди пробачаючи мені мої гріхи. Ти ніколи не відмовив мені у Своєму пробаченні, навпаки, по Своїй великій милості Ти завжди обдаровував мене новим життям, життям ласки. Щоб я ні в чому не сумнівалася, Ти віддав мене під чуйну опіку Своєї Церкви, цій справжній чуйній матері, яка мене від Твого Імені утверджує у правдах віри і чуває, щоб я ніколи не заблукала. А особливо у Трибуналі Твого милосердя моя душа зазнає цілого моря ласки. Ангелам, що впали, Ти не дав часу для покути, не продовжив для них часу милосердя. О, мій Господи, Ти поставив на дорозі мого життя святих священиків, які показують мені певну дорогу. Ісусе, є ще одна таємниця у моєму житті – найглибша, але і найсердечніша – це Ти Сам під видом Хліба, коли приходиш до мого серця. У цьому полягає уся таємниця моєї святості. Саме тоді моє серце, поєднане з Твоїм, стає одним цілим, і вже немає жодних таємниць, бо все Твоє є моїм, - а моє Твоїм. У цьому всемогутність і чудо Твого милосердя. Усі мови, взяті разом, людські і ангельські, не знайдуть достатньо слів, щоб висловити цю таємницю любові і Твого незглибимого милосердя. Коли я розважаю цю таємницю любові, моє серце впадає у новий екстаз любові, я розповідаю Тобі про все, Господи, мовчки, бо мова любові – це мова без слів, бо не минає любові жоден порух Мого серця. О, Господи, незважаючи на те, що Ти так низько опускаєшся до нас, Твоя велич набрала сили в моїй душі, і тому прокинулася в моїй душі ще більша любов до Тебе – єдиний об'єкте моєї любові, бо життя любові і поєднання назовні виражається у досконалій чистоті і глибокій покорі, лагідній тихості, великому старанні про спасіння душ. О мій найсолодший Господи, щомиті чуваєш наді мною і даєш мені натхнення, як вчинити у даному випадку, коли моє серце вагається між двома речами. Ти Сам неодноразово втручався у вирішення справи. Ах, скільки ж то разів раптовим світлом Ти давав мені пізнати, що Тобі більше подобається.

О, як багато цих таємних пробачень, про які ніхто не знає. Багато разів Ти, вливав у душу силу і відраду, щоб рухатися вперед. Ти Сам усував труднощі з моєї дороги, безпосередньо втручаючись у людську діяльність. О Ісусе, усе, що я Тобі сказала, - це бліда тінь того, що насправді відчуває моє серце. О мій Ісусе, як дуже я прагну навернення грішників. Ти знаєш, що я роблю для них, щоб повернути їх Тобі. Незмірно болить мене кожна завдана Тобі образа, Ти бачиш, що не шкодую ні сил, ні здоров'я, ні життя, обороняючи Твоє Царство. Хоч на землі мої зусилля непомітні, однак через те вони не втрачають вартості у Твоїх очах. О Ісусе, я прагну приводити душі до Джерела Твого Милосердя, щоб вони черпали цілющу воду життя за допомогою свого довір'я. Чим більше прагне душа на собі відчути Боже милосердя, тим з більшим довір'ям вона повинна наближатися до Бога, а якщо її довір'я до Бога не матиме меж, то і Боже милосердя буде для неї безмежним.  О мій Господи, Ти знаєш кожний порух мого серця. Ти знаєш, як гаряче прагну, щоб усі серця билися тільки для Тебе, щоб кожна душа прославляла велич Твого милосердя.

Ісус: Моє улюблене дитя, розкіш Мого Серця, твоя розмова дорожча і приємніша для мене, ніж ангельський спів. Для тебе відкриті всі скарби Мого Серця. Бери з цього Серця все, що тобі треба для себе і усього світу. Задля твоєї любові відвертаю справедливі кари, яких заслужило людство. Один акт чистої любові до Мене для Мене приємніший ніж тисячі гімнів недосконалих душ. Одне твоє зітхання любові винагороджує Мене за багато зневаг, якими Мене годують безбожники. Найдрібніший вчинок чи акт чистоти має незмінну вартість в Моїх очах за для великої Любові, яку маєш до Мене. У такій душі, яка живе включно Моєю Любов'ю, царюю, немов у Небі. Удень і в ночі чуває над нею Моє око і знаходить у ній Своє уподобання, і вухо Моє відкрите на прохання і шепіт її серця, і часто випереджує її просьби. О дитя, яке Я особливо люблю, зіниця Мого ока, відпочинь хвилинку біля Мого Серця і скуштуй тієї любові, якою розкошуватимеш протягом усієї вічності.

Але, дитино, ти ще не у своїй вітчизні, тому йди, зміцнена Моєю ласкою, і борись за Моє царство у людських душах, борись, як царська дитина, і пам'ятай, що дні вигнання минуть швидко, а з ними можливість збирання заслуг на Небо.

Сподіваюся від тебе, дитино Моя, великої кількості душ, які протягом усієї вічності прославлятимуть Моє милосердя. Дитя Моє, щоб гідно відповідати Моєму заклику, щодня приймай Мене у святому Причасті – воно дасть тобі силу…

Душа: Ісусе, не залишай мене саму у стражданні, Ти, Господи, знаєш, яка я слаба, я є безоднею нікчемності, я сама ницість, тому не буде дивним, коли Ти мене залишиш саму і я впаду. Я є немовлям, Господи, не вмію зарадити собі, однак, незважаючи на все, вірю, і в супереч своїм відчуттям вірю, і вся перемінююся в довір'я часто всупереч тому, що відчуваю.  Не зменшу мого страждання в нічому, лише дай мені силу для того, щоб його перенести. Роби зі мною все, що Тобі подобається, Господи, тільки дай мені ласку, щоб я уміла Тебе любити у будь-якому випадку і забудь-яких обставин. Не зменшуй Господи, гіркої чаші, тільки дай мені силу, щоб я могла її випити.

О, Господи, не раз підносиш мене аж до  ясності видінь, а потім знову занурюєш мене у темну ніч і у безодню моєї нікчемності, а душа почуває себе так, ніби вона опинилася сама серед великої пустелі… Однак понад усе вірю Тобі, Ісусе, бо Ти незмінний. Мій характер змінний, але Ти завжди такий самий, повний милосердя.

Читайте також:
Перший зошит ВСТУП У МОНАСТИР
                      ПРОБАЦІЯ ПЕРЕД ВІЧНИМ ОБІТОМ
                      ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА
 
 
 
 
 
                     ВЕРBИЦЯ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ
                     ДЕЯКІ ДАТИз життя сестри Марії Фаустини – Гелени Ковальської
 
Розмова милосердного Бога з душею(із щоденника св. Фаустини)