Шановний друже!
Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найпопулярнішими статтями.

 
Середа
22.11.2017
06:25
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 142
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті 

Боже Милосердя. Другий зошит СХИЛІМОСЬ ПЕРЕД БОГОМ, Краків - Прондік

Краків - Прондік, 1 січня 1937 року

Ісусе, уповаю на Тебе.

Сьогодні опівночі я попрощалася зі старим 1936 роком і привітала новий 1937 рік. Милосердний Боже, з Тобою піду відважно й сміливо у битву і в бій. Во Ім’я Твоє усе звершу і все переможу. Мій Боже, Доброто безмірна, прошу Тебе, нехай завжди і у всьому супроводжує мене Твоє безмежне Милосердя.

 

7 січня 1937 року

Під час Святої Години я розділила з Ісусом гіркоту муки, якою Він був переповнений. Ісус відкрив мені те, наскільки душа повинна бути віддана молитві, незважаючи на страждання, спустошеність і спокуси. Бо переважно від такої молитви залежить здійснення часом великих Божих задумів. Якщо ми не спроможемося на таку молитву, то перекреслимо те, що Бог хотів звершити через нас або в нас.

 

8 січня 1937 року

П’ятниця. Цілий день я жертвувала за вмираючих грішників. Під час Служби Божої в незвичайний спосіб відчула близькість Господа. Після святого Причастя поглянула з упованням на Господа і сказала: "Ісусе, дуже хочу щось Тобі сказати". Господь подивився на мене з любов’ю і спитав: "А що ти прагнеш сказати?"

"Ісусе, прошу Тебе, незбагненною силою Свого Милосердя зроби так, щоби всі, котрі цього дня помруть, уникнули пекельного вогню, хоч би й були найбільшими грішниками. Сьогодні п’ятниця – пам’ять про Твою болісну смерть на хресті. Незбагненним є Твоє милосердя, отже, Ангели не подивуються".

Притулив мене Ісус до Свого Серця і промовив: "Моя люба доню, ти осягнула глибину Мого Милосердя. Я зроблю так, як ти просиш, але ти єднайся неустанно з Моїм вмираючим Серцем і сплачуй данину Моїй справедливості. Знай, що просила ти Мене про велику річ, але Я бачу, що це продиктовано чистою любов’ю до Мене. Тому Я задовольняю твої бажання". Маріє! Непорочна Діво, візьми мене під Свою особливу опіку, оберігай чистоту моєї душі, серця й тіла. Ти є взірцем для мене і зіркою мого життя.

 

22 січня 1937 року

Сьогодні п’ятниця. Душа моя вкинута в море страждань. Усе відібрали в мене грішники. Але нічого… Для них я віддала все, щоб вони пізнали, яким Ти є добрим і безмежно милосердним. Я і так зберігатиму Тобі вірність посеред затишшя і бур.

Сьогодні лікар вирішив, що я не повинна брати участь у літургіях, а лише ходити до святого Причастя. Усім серцем я прагнула бути на Службі Божій, але сповідник, погоджуючись із лікарем, сказав бути послушною. Шкода мені було пропустити відправу, однак послух – понад усе.

Я заглибилась у молитву і відправила покуту. Тоді побачила Господа й почула: "Знай, Моя доню, що одним актом послуху ти віддаєш Мені більшу шану, ніж тривалими молитвами й умертвленнями".

О, як добре жити в послуху, зі свідомістю того, що всі мої вчинки милі Богові.

 

2 лютого 1937 року

Цей день є для мене винятковим, незважаючи на те, що я зазнала багато страждань. Душа моя потопає у великій радості.

В сусідній палаті лежала важко хвора єврейка. Три дні назад я провідала її. Боляче мені було від того, що вона невдовзі вмре, а ласка святого хрещення не обмиє її душу. Я переговорила з медсестрою про те, аби охрестити хвору, коли наближатиметься її кінець. Трудність полягала в тому, що коло неї завжди хтось був. Однак я відчула в душі потребу помолитися перед іконою Божого Милосердя. Я звернулась до Господа: "Ісусе, Ти Сам мені сказав, що за посередництвом цієї ікони уділятимеш багато ласк. Прошу в Тебе ласки хрещення для цієї єврейки."

Вночі я тричі вставала до неї, щоб вловити слушний момент й охрестити її. Вранці хвора почувала себе ніби краще. Коло неї увесь час перебував хтось із рідні. Надійшов момент, коли хвора почала втрачати свідомість. Зчинився переполох. Одні побігли по лікаря, інші ще кудись, аби її рятувати. Так що хвора залишилась сама, і медсестра охрестила ту жінку. Поки всі повернулись, душа її була оздоблена Божою ласкою. Вона стала помирати. Тривало це дуже коротко, наче заснула. Раптом я побачила її душу, яка входила до неба у невимовній красі. Якою ж гарною є душа в освячувальній ласці! В моєму серці запанувала радість. Адже перед тією іконою я одержала таку велику ласку для душі покійної.

О, яким великим є Боже Милосердя! Нехай кожен прославляє його. О, мій Ісусе, ця душа співатиме Тобі гімн Милосердя впродовж усієї вічності. Я не забуду вражень того дня. То вже друга велика ласка, яку я для когось здобула тут, перед цією іконою.

 

7 лютого 1937 року

Сьогодні я отримала листа від насгоятельки, в якому вона пише, що мені не можна бути коло тих, хто помирає. Отже, замість себе я пошлю до вмираючих послух, і він буде підтримувати їх душі. Така Божа воля. Цього мені вистачить. Чого не розумію зараз, довідаюсь згодом.

 

9 лютого 1937 року

Масниця. За останні два дні карнавалу я побачила зливу кар і гріхів. В один момент Господь показав мені гріхи всього світу, скоєні в цей день. З жаху я зомліла і, хоча мені відома вся глибина Божого Милосердя, я здивувалася, що Бог ще терпить існування людства. І дав мені Господь розуміння того, хто підтримує буття людства: це вибрані душі.

Протягом тих двох днів я приймала святе Причастя. Сказала Господу: "Ісусе, сьогодні усе жертвую за грішників. Нехай удари Твоєї справедливості спадуть на мене, а море Милосердя хай проллється на бідних грішників."

Господь вислухав моє прохання. Багато душ навернулось до Нього, але я гинула під тягарем Божої справедливості. Відчувала, що стала об’єктом Божого гніву. Ввечері мої страждання дійшли до такого всепоглинаючого почуття покинутості, що з грудей мимоволі вихоплювалися стогони. Я закрилася на ключ у своїй кімнаті й розпочала адорацію, тобто Святу Годину, Внутрішня осамітненість і справедливість Божа, яку я відчувала, були моєю молитвою, а стогін і біль, що рвався мені з душі, зайняли місце солодкої розмови з Господом.

Тоді раптом я побачила Господа. Він пригорнув мене до Свого Серця й промовив: "Доню Моя, не плач. Не можу витримати твоїх сліз. Дам їм усе, про що просиш, лише перестань плакати".

І я наповнилась великою радістю, а мій дух, як звичайно, потонув у Ньому, як у єдиному своєму скарбі. Того дня я більше розмовляла з Ісусом. Його доброта додавала мені сміливості. А коли я спочила коло Його Найсолодшого Серця, сказала: "Ісусе, так багато хочу Тобі сказати". "Говори, Моя доню". Тоді я почала виливати біль свого серця: "Дуже непокоїть мене доля людства. Не всі Тебе знають. Та й ті, які Тебе знають, не удостоюють Тебе належною любов’ю. Я бачу, як тяжко ображають Тебе грішники. Відкриваються мені й утиски, і переслідування вірних, а особливо Твоїх слуг. А як багато душ летить наосліп у страхітливу пекельну безодню. Ось, Ісусе, той біль, котрий роз’їдає моє серце і кості". Ісус із серйозністю і зацікавленням вислухав і сказав: "Моя доню, любою для Мене є мова твого серця. Через відмовляння вервиці до Божого Милосердя ти наближаєш до Мене людство".

 

ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

10 лютого 1937 року

Сьогодні середа. Під час Служби Божої я на "коротку мить відчула у всьому тілі муку Ісуса. Великий піст є особливим часом для священичої праці, то ж треба допомагати їм у справі порятунку душ.

Кілька днів тому я написала листа своєму духівникові з проханням на час посту дати мені дозвіл на деякі умертвлення. От і надійшла відповідь. Отець охоче погодився, аби я вправлялась у тих практиках, на які просила його дозволу. І тут я почула: "Більшу нагороду ти одержиш за послух і залежність від сповідника, ніж за самі практики".

Не можу вправлятися в значних умертвленнях, як це бувало раніше, бо перебуваю під суворим наглядом лікаря". Але щось легше можу здійснювати, наприклад: спати без подушки, трохи голодувати, щоденно відмовляти вервицю тощо.

Сьогодні під час великопісної відправи на ознаменування Страстей Господніх я побачила замученого Ісуса в терновому вінку.

В руці Він тримав тростину. Солдати наввипередки змагались у знущаннях над Ним, Ісус мовчав, тільки поглянув на мене. В тому погляді я відчула таку страшну Його муку, що ми не здатні навіть уявити, що витерпів заради нас Ісус перед розп’яттям. Моя душа переповнена болем і тугою. Я відчуваю велику ненависть до гріха, а найменше прогрішення видається мені величезною горою, отож, покутую через умертвлення і покаяння. Моє серце крається при вигляді змордованого Ісуса. Я замислююсь над тим, що станеться з грішниками, якщо вони не зроблять пожитку з Муки Христа. В Його стражданнях вбачаю море милосердя.

 

БОЖА ЛЮБОВ Є КВІТКОЮ, А МИЛОСЕРДЯ - ПЛОДОМ

Нехай душа, що охоплена сумнівами, читає ці роздуми про Милосердя. Тоді вона зміцниться в вірі.

Боже Милосердя, що струменить із лона Отця, уповаю на Тебе.

Боже Милосердя, найвища властивосте Бога,...

Боже Милосердя - незбагненна таємнице,...

Боже Милосердя - джерело, що виринає з таємниці Пресвятої Трійці,...

Боже Милосердя, якого не осягнув жоден розум – ні людський, ні ангельський,...

Боже Милосердя, що є джерелом усякого життя і щастя,...

Боже Милосердя, котре є понад небеса,...

Боже Милосердя - джерело чуд і див,...

Боже Милосердя, що обіймає весь Всесвіт,...

Боже Милосердя, що сходить у світ в Особі Втіленого Слова,...

Боже Милосердя, що пролилось із відкритої рани Серця Ісуса,...

Боже Милосердя, що міститься в Серці Ісуса для нас, а особливо для грішників,...

Боже Милосердя, незбагненне у встановленні Євхаристії,...

Боже Милосердя, в установленні святої Церкви,...

Боже Милосердя, в тайні святого хрещення,…

Боже Милосердя, що виправдовує нас через Ісуса Христа,...

Боже Милосердя, що супроводжує нас впродовж цілого життя,...

Боже Милосердя, що огортає нас особливо в і годину смерті,...

Боже Милосердя, що обдаровує нас безсмертним життям,...

Боже Милосердя, що супроводжує нас кожної хвилі життя,...

Боже Милосердя, що оберігає нас від пекельного вогню,...

Боже Милосердя, що навертає запеклих грішників,...

Боже Милосердя, дивовижне для Ангелів, незбагненне для святих,...

Боже Милосердя, незбагненне у всіх Божих таємницях,...

Боже Милосердя, що підносить нас із усякої нужди,...

Боже Милосердя - джерело нашого щастя і радості,...

Боже Милосердя, що кличе нас з нічого у буття Боже Милосердя, що обіймає всі творіння Його рук,…

Боже Милосердя, що є вінцем усього, що Існує і що буде існувати,...

Боже Милосердя, в яке ми всі заглиблені,...

Боже Милосердя - солодке умиротворення для зболілих сердець,...

Боже Милосердя - єдина надіє душ, що впали у відчай,...

Боже Милосердя - відпочинок серця, спокій посеред тривог,…

Боже Милосердя - насолодо й захват святих душ,…

Боже Милосердя, що пробуджує сподівання всупереч надії,"

Цими днями я отримала дуже милого листа від своєї сімнадцятирічної сестрички, котра благає й заклинає, аби я допомогла їй вступити у монастир. Вона готова на будь-які жертви задля Бога. Я зрозуміла з її листа, що сам Господь веде її. Радію великому Божому Милосердю.

Сьогодні я приступила до одноденних реколекцій. На останній лекції священик говорив про те, якою великою є потреба у Божому Милосерді для світу. Отоді я. почула в душі: "Ці слова для тебе. Роби все, що у твоїх силах, для справи Мого Милосердя. Прагну його вшанування. Подаю людству останню надію: прибігайте до Мого Милосердя. Втішається Моє Серце цим святом".

Цієї ночі я так мучилась, що, гадала, прийде мій кінець. Лікарі не могли встановити, що то за хвороба. У мене було відчуття, ніби всі нутрощі роздерті. Однак після кількох годин таких болів я почуваю себе здоровою. Все це – за грішників. Нехай зійде на них Твоє Милосердя, о Господи.

 
Читайте також:
Перший зошит ВСТУП У МОНАСТИР
                      ПРОБАЦІЯ ПЕРЕД ВІЧНИМ ОБІТОМ
                      ЗІСЛАННЯ СВЯТОГО ДУХА
 
 
 
 
 
                     ВЕРBИЦЯ ДО БОЖОГО МИЛОСЕРДЯ
                     ДЕЯКІ ДАТИ з життя сестри Марії Фаустини – Гелени Ковальської
 
Розмова милосердного Бога з душею (із щоденника св. Фаустини)