П`ятниця
28.07.2017
14:06
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Книги священнослужителів церков [5]
авторські книги та видання священнослужителів різних церков
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 140


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи потрібен цей сайт ?
Всього відповідей: 884
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Різне » Книги священнослужителів церков

Отець Василь Вороновський: "ЗЦІЛЕННЯ МОЛИТВОЮ"
Отець Василь Вороновський: "ЗЦІЛЕННЯ МОЛИТВОЮ"


Отець Василь Вороновський:

"ЗЦІЛЕННЯ МОЛИТВОЮ"

Видання 3-є, змінене

За дозволом Церковної влади

Слово до Читача

Маєш прекрасну нагоду через книгу, яку тримаєш у руках, приєднатися до молитви-розради, молитви-рятунку, молитви-зцілення, якою улюблений Слуга Господній отець Ва­силь Вороновський захищає хворих від підсту­пу злих сил. Господь Бог — виявом Своєї лас­ки — вибрав цього побожного священика в особливий спосіб лікувати не лише людські душі, але і їхні тіла. Ця книга — не стільки про о. Василя Вороновського, а радше про його досвід зцілювати молитвою. Думки-поради отця Вороновського допоможуть Тобі, дорогий При­ятелю, уникнути гріховних пристрастей, глиб­ше пізнати силу молитви, відчути на собі її унікальний дар зцілення та навернення.

Священик, котрий виганяє злих духів
Сотні, тисячі людей не питають, як добра­тися до Львова, вони хочуть дізнатися, як знай­ти отця Вороновського, або нерідко можна по­чути: "їду до того отця, що виганяє нечистого".
Священик, котрий виганяє злих духів. Отак — чи це з любові, а чи з вдячності нарекли о.Василя Вороновського ті християни, котрі звільнилися від підступів зла, гріха, хвороби. До львівського храму св. Архистратига Михаїла, де відправляє Богослужіння о. Василь, їдуть зболені душею і тілом люди зі всіх усюд, і немає серед недужих поділу на православних і католиків, ук­раїнців і неукраїнців. Священик, наділений Гос­подньою харизмою, горне під покров своїх цілю­щих молитов усіх, хто приймає до свого серця Христа, хто шукає помочі у Всевишнього.
"... Одному бо дається слово мудрості; іншо­му, згідно з тим самим Духом, слово знання; іншому — віра в тому ж Дусі; іншому — сила творити чуда..." (І Кор. 12).
Його знають і шанують на Батьківщині, у близьких і далеких від України містах та селах. За більш як сорок п'ять років свого священства ієромонах-студит Вороновський об'їхав майже всю Україну — від Хусту до Кривого Рогу. Не задля екскурсії, а щоб нести Добру Новину, задля порятунку людсь­ких душ.
Ми сидимо в примонастирській капличці з цією по-дитячому скромною, наївно відвер­тою і водночас сталево духовно сильною людиною-святцем. Його відкрита усмішка, душев­на чистота і доброзичливість вражають: не хочеться вірити, що за плечима цього свяще­ника — десятки літ поневірянь, переслідувань і гонінь з боку безбожного комуністичного ре­жиму. Він згадує неймовірні факти своєї біо­графії, коли Христа ради о. Вороновському під прицілом недремного ока кадебистів доводи­лося перетворюватися то в мандрівного тури­ста, а то й у... жебрака.
— Це було у 70-ті роки, у селі Сусолів Самбірського району, — згадує о. Василь. — Я мав завдання від Єпископа відкрити церк­ву, яку більшовики зачинили й заборонили в ній правити. Але про це довідалися кадебисти й оточили село на мотоциклах і так званих "бобиках". Їхні пастки були розставлені на­стільки професійно, що найменший мій недо­гляд дозволив би безбожникам запроторити мене до тюрми. Винахідливими виявилися місцеві селяни. Вони переодягнули мене в ла­тану свитину, дали в руки палицю і пристави­ли до "новоспеченого жебрака" дівчину, котра провела мене селом до призначеного місця, де я мав відправляти Службу Божу.
Дорога до Церкви. Вона розпочалася з тих пір, коли мама брала маленького Володимира (світське ім'я о. Василя) за руку і йшла до святині.
Народився о. Василь Вороновськии 6 трав­ня 1929 року в с. Гумниська Буського району, на Львівщині, у родині селянина-господаря. Сім'я Вороновських виховувала трьох синів і була дуже побожною. "Коли ми були ще ма­лими хлопцями, — згадує о. Василь, — матір брала мене за руку, а мого брата Юрія (тепе­рішнього Юліана — Владику Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ — ред.) несла при грудях, і так ми завжди з батьками ходили до церкви. Кіньми їздили до Милятина, до м. Олеська на відпусти. У Милятині (Буський р-н) з 14 серпня 1755 року була чудотворна ікона розп'ятого Господа нашого Ісуса Христа".
У 1942 р. батьки послали майбутнього душпастиря вчитися до Львівської духовної семі­нарії. Коли ж її закрили, то він навчався в університеті у Львові, на факультеті німець­кої філології. Згрдом учителював. На свяще­ника висвячений у серпні 1959 року. Праця вчителя у сільській школі була поєднана із священичим служінням у підпіллі УГКЦ. Пер­шу Службу Божу о. Василь Вороновський відправив у закритому храмі с. Куличкова, Сокальського району в 1960 р. Згодом потаємно служив Святі Літургії у приватних будинках людей, їздив у села та міста Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Дніпропетровщини, Тернопілля та Києва, проповідуючи Христову науку.
12 лютого 1970 р., о 19 год., під час Бого­служіння на хуторі Фінна Крехівської сільра­ди (Львівщина, Жовківський р-н) його арешту­вали більшовики і запроторили до в'язниці.
Після ув'язнення о. Василь уже не мав дозволу вчите­лювати. Єдина організація, куди його взяли на робо­ту (і то з допомогою греко-католицького священика Яросла­ва Тихого) була Львівська санепі­демстанція. У цій установі працював дезінфектором — аж до пенсії. Але священицької спра­ви не покидав ніко­ли: щонеділі (єди­ний вихідний) у сільських церквах служив Святі Відправи. Другий арешт отця Ва­силя — рівно через 15 років після першого: того самого місяця, дня, о тій самій годині, тільки у Львові, на квартирі у хворої, яку сповідав.
Коли УГКЦ вийшла з підпілля, отець Ва­силь Вороновський служив у церквах Львова: Преображення Господнього, св. Архистратига Михаїла на Сихові.

Дар зцілення
"Вперше я відчув цей Божий дар у 1961 році. На хуторі Фінна, поблизу Крехова, на Львівщині, одна жінка попросила мене про­читати молитви над дитиною, яка вночі про­кидалася, кричала. Хворій допомогло, і відтоді до мене почали звертатися люди. Очевидно, багато залежить не лише від того, хто читає молитви. Сама людина мусить мати сильну віру в Бога, сподіватися лише на Нього, — розпові­дає о. Василь.
— А ще було так, що коли я сидів у в'яз­ниці, до мене звернувся міліціонер. Його син мав чорну хворобу. Тоді я разом з хворим хлоп­цем і його матір'ю поїхав у Дору, біля Яремчі, на Івано-Франківщині, до отця-монаха Мирона. Він прочитав молитви — і хлопець став здоровим. Отець Мирон бачив у мені того, хто може продовжити його справу.
Після смерті о. Мирона тайний Єпископ УГКЦ Никанор Дейнега доручив мені займа­тися екзорцизмом. Потім цей дозвіл підтвер­дили Єпископ Величковський та Митрополит Стернюк".
У новому документі Папського Престолу про здійснення екзорцизму (ритуалу вигнання бісів) сказано: "Церква молилася і буде молитися про звільнення людей від спокус диявола".
Ось що розповідає о. Вороновський зі своєї священичої практики про вигнання злого духа: "У Комарному, на Львівщині, в одній хаті у вигляді вогню з'явився диявол: палив різні речі. Господарі запросили мене, бо сільський свя­щеник не міг допомогти. Перед моїм приїздом диявол написав на стіні, щоб не кликали свя­щеника, погрожував помститися. Тоді я почав там святу місію: весь тиждень разом із парохіянами ми молилися, а в переддень, коли я мав здійснювати ритуал екзорцизму, до церкви прийшли шість пар, які не жили у шлюбі, вінча­тися — боялися, щоб нечистий не з'явився до їхніх обійсть. Ми з місцевим парохом посвяти­ли хату, воду, відправили екзорцизм.
Ще злий дух більше, ніж місяць, появляв­ся у с. Яхторові, на Золочівщині, у Львівській області. На обійсті спалив стайню, стодолу, в хаті виключав світло, господарі йшли спати до сусідів, бо боялися залишатися вдома. Коли я приїхав туди, то спочатку дав шлюб чоловікові та жінці, які зі своїми дітьми жили в тій хаті. Потім усі їхні односельці: і православні, і греко-католики разом молилися.
Одного разу довелося відправляти екзор­цизм на Тернопільщині, у с. Кобиволоках Теребовлянського району, де диявол палив у чо­тирьох хатах.. Пожежники не могли зарадити тому вогню протягом багатьох днів, вже тоді звернулися до мене. І досі в тих місцях усе спокійно, а люди про ці жахіття навіть не хочуть згадувати".

Про чудотворний хрест
„Хотів би ще сказати про хрест, з яким я проповідую Боже слово, виганяю злого духа, — він є зі мною завжди. З цим хрестом я був у Римі, в Люрді, в Парижі, в Паралеомані, Арсі (Франція), в місцях чудесних об'явлень, ним тор­кався до чудотворних ікон, мощей святих. Може, діє той хрест?" — призадумується о. Василь.
Про чудо-зцілення 16-літньої дівчини, яка при ускладненні на грип опинилася у реані­маційному відділенні лікарні, про оздоровлен­ня прикутих до ліжка інших недужих, які ста­ли на ноги після отцевих молитов, можна роз­повідати годинами. "Ніколи не питаю прізвищ хворих, не беру грошей, — завжди кажу: Бо­гові дякуйте, а не мені".
На урочисту Літургію з нагоди 70-ліття з дня народження та 40-річчя єрейських свя­чень до о. Вороновського з'їхалось багато вдячних людей. Він служив Святу Літургію у но­венькому фелоні. Його вишила і подарувала своєму рятівникові дівчина, яку отець повер­нув майже з того світу.

До родинного гнізда
Тепер о. Василь відправляє Богослужіння у Львові, в монастирській церкві о.о. -студитів св. Архистратига Михаїла. І нерідко стараєть­ся приїжджати до свого родинного села — в Гумниська. У сільському храмі почергово мо­ляться вірні УПЦ КП та УГКЦ. А коли на водосвяття, Богослужіння, екзорцизм приїжджає о. Вороновський, то в храмі збираються усі християни, незалежно від конфесії.
Люблять і шанують свого односельця жи­телі Гумниська. Допомогли братам: о. Василю та владиці Юліану, Єпископові Самбірсько-Дрогобицької єпархії, звести каплицю Преоб­раження Господнього, дзвіницю та водосвят-ницю на тому ж місці, де колись стояла їхня батьківська хата, де в дерев'яній колисці по­божні батьки виколисали трьох синів для Ук­раїни: Господніх слуг у священстві та єпис­копстві, шкільного вчителя.

Духовенство про священика
Розповідь про всечесного отця-харизматика Василя Вороновського та його цілющі мо­литви була б далеко не повною, якби не дали слово іншим.

о. Роман Каспришин (селище Рудно, Львівщина):
— Отця Василя знаю, з часів підпілля УГКЦ. Йому, як і багатьом моїм побратимам, довелося винести на своїх плечах увесь тягар жахіть, які пережила наша багатостраждаль­на Церква-мучениця. І лише його надзвичай­на побожність та щирість молитви допомогли священикові Вороновському пережити лихоліття переслідувань та морального терору. А його поїздки на відстань у кілька сотень кіло­метрів для того, аби висповідати людину, за­слуговують неабияких Господніх щедрот, яких воістину заслужив о.Василь.

о. Миколам Головецький (с. Крукеничі Мостиського р-ну, що на Львівщині):
— Давно чув про отця Василя, про його дар зцілення одержимих недугою людей, а особисто познайомився з ним дев'ять років тому під час служіння отцем Святої Літургії. Цей священик своєю молитовною поставою прикликав на себе надзвичайну Ласку Гос­подню і як Владика Миколай Чарнецький, що його учнем о. Василь є, має неабиякий дар зцілення. У цьому я переконався на прикладі моїх парафіян.
Одного разу я запросив о. Василя Вороновського до Крукенич. Після його цілющих молитов багато моїх парафіян одержали від Бога те, на що чекали роками, а то й все своє свідоме життя. Одна, наприклад, побожна хри­стиянка об'їхала чи не усіх лікарських світил, однак 20 років подружнього життя не принес­ли їй материнського щастя. А за молитвами праведника о. Василя Господь подарував їй невимовну радість і нещодавно вона народи­ла двійню.

о. Богдан Вовк (завідатель церкви св. Юрія у Мостиськах, Львівщина):
—Тривалий час допомагаю о. Василю Вороновському через Сповідь готувати людей до прийняття Божої Благодаті. Хочу засвідчити факти чудодійної сили молитви цього правед­ника. Одного разу, коли о. Василь розпочав читати заклинальні молитви проти злого духа, юнак, що був присутній у храмі, впав на колі­на і почав гавкати правдивим собачим голо­сом. Це означає, що сила молитви о. Вороновського змусила злого демона покинути душу хлопця у відчутті собачого гавкання.
А нещодавно на такій ж Відправі три жінки впали перед тетраподом церкви з нелюдсь­ким скавулінням. Вони були настільки одер­жимі злим, що довелось отцеві над кожною індивідуально читати молитви, які очистили їхні душі від панування демона.
Ми, молоді священики, маємо з кого бра­ти приклад, і дякуємо Богові за Його ласку, за те, що посилає нам добрих пастирів, які очи­щають наш, український народ від злої сили.

о. Іван Чичерськйй (храм Різдва Пресвя­тої Богородиці у Львові):
— Отця Василя Вороновського знаю по­над тринадцять років. Його величність — у святій простоті і живій вірі. Саме це дозволяє отцеві запалювати у людях віру, надію і лю­бов до Бога та ближніх, зцілювати їхні душі й тіла від проявів зла.

Про екстрасенсів, магію і кінець світу
(Запитання і відповіді між добром і злом)

Наша розмова з отцем-харизматиком Ва­силем Вороновським є чи не "кульмінацією" книги, яку пропонуємо Тобі, побожний Читачу.
—  Всечесний отче, останнім часом з'яви­лось багато людей, які лікують так званими біополями, переконують нас, що можуть пе­редбачати майбутнє. Від кого це?.. Чи справді — від нечистого? Яку думку з цього приводу маєте Ви і Церква зокрема?
—  Мої думки цілком співпадають із вчен­ням Церкви. У Діяннях Апостолів йдеться про ворожбита Симона, який "дивував люд самар­ійський і видавав себе за щось видатне", про юдейського псевдопророка на ім'я Вар Ісус, про служницю, у яку вселився віщун, але його вигнав апостол Павло. Києво-Печерський па­терик пише про Микиту, що мав дар пророцт­ва і надзвичайну пам'ять, він знав увесь Ста­рий Завіт. Коли ж з нього вигнали біса, то усе забув.
Люди, які ходять оздоровлюватися до "енергетиків", "цілителів", не знають суті того лікування. Екстрасенси варварськими методами перерозподіляють енергію, внаслідок чого хво­рий орган одержує її, а інший слабне.
Під час сеансу "цілителі" можуть "вика­чувати" енергію з пацієнта, встановлювати з ним довготривалий енергетичний зв'язок, мо­жуть навіть жити за рахунок його енергії. "Цілителі" часто доводять людей до психічних         розладів і занапащують їхні душі. Краще б людина пішла до Сповіді, на Службу Божу, молилася і просила Господа про допомогу, і навіть померла б у Божій благодаті. Бо Гос­подь посилає хвороби за наші гріхи, щоб ми зрозуміли: життя — це коротка миттєвість, за якою — Вічність. Хвороба дається для випро­бування нашої покори.
Під час недуги слід звертатись до лікарів, довіряти їм своє тіло, але не душу. Душу, окрім Бога, не довіряймо нікому. А тому хри­стиянин, який "лікується" у екстрасенса чи хоче знати своє майбутнє, зраджує Христа, свою віру і вступає в контакт з нечистою силою,

—  Але ж більшість таких "цілителів" каже, що вони лікують саме молитвою, навіть скеровують своїх пацієнтів до церкви, до Сповіді. В людей вони викликають довіру.
—  Це представники "білої" магії, бо щой­но ми говорили про їхню протилежність, тих, хто практикує "чорну". Такі екстрасенси хо­дять до церкви і лікують буцімто Божою си­лою, але часто й самі не підозрюють, що опи­нилися під владою демонічних сил.

— А що таке, на Ваш погляд, гіпноз?
—  Деякі люди, які мають сильну енергію, можуть впливати на інших, гіпнотизувати їх. Але ніхто не має права втручатись у чиюсь свідомість. Піддаватися гіпнозу свідомо не мож­на, це — гріх.

—  А чи можна знати наперед своє май­бутнє?
—  Це вже сфера діяльності астрології. Нині є дуже багато гороскопів: міркувань про, те, що доля людини залежить від руху планет, від розташування зірок... Планети впливають на океанські та морські течії, на напрямок руху вітрів, але в жодному випадку — не на долю людини. Людину створив Бог, дав їй розум і волю, чим вона й повинна послуговуватись. Тому Церква категорично забороняє ворожбу, віщування майбутнього. Навіть під страхом смерті.

—  Але ж багатьох людей підкуповує те, що віщуни кажуть правду. Соціологічні до­слідження стверджують: їхні віщування збу­ваються у 70 випадках із ста.
—  Це пояснюється тим, що колись нечис­тий був у ангельській ієрархії і так чи інакше посвячений у таємниці буття. Ці знання він зберіг і тепер намагається підкорити собі лю­дину, відкриваючи їй деякі таємниці...

—  ...або з'являється перед нею у вигляді пришельців із космосу...
—  У Біблії немає жодного натяку на існу­вання інших цивілізацій. Якщо до XX століття перед християни­ном з'являлась людиноподібна — часто осяй­на — істота гігантського або карликового зро­сту, з палаючими або червоними очима, при появі якої охоплював страх, то віруючий не мав сумніву, хто це. Він знаменням хреста і молитвою відганяв біса. А тепер, якщо перед атеїстом або маловіром, яких більшість, по­стане таке чудовисько, то він приймає його за інопланетянина і часто охоче контактує з ним.

—   У кімнаті — якийсь незрозумілий стукіт, дивні голоси, починають літати речі в повітрі, без причини займаються полум'ям... Що це?
—  Це — диявол, або ж полтергейст, як каже наука, дух, що робить шкоду людям. Є близько двадцяти наукових теорій, які нама­гаються це явище пояснити. Але протягом ба­гатьох віків доведено, що всі чаклунські дії припиняються при зіткненні з Божою силою. Для цього перш за все потрібна сильна віра в Господа, в Боже слово. В особливих випад­ках Церква використовує спеціальні молит­ви. Священик заклинає диявола (на це він мусить мати дозвіл від Церковної влади). Я, ще раз нагадую, маю такий дозвіл від Єпис­копа та Патріарха.

—  А Ви не боїтеся?
—  Коли я йшов читати заклинальні мо­литви в тому ж таки Комарному, то взяв на груди Святі Тайни, Коли я з Ісусом Христом, — нічого не боюся. Але того дня диявол хотів мені нашкодити. Коли я підійшов на подвір'я церкви Архистратига Михаїла до машини, то раптом на друзочки розлетілося автомобільне скло. До того ж ввімкнулась сигналізація і не вмовкла доти, доки ми не приїхали до собору святого Юра.

—  А які є засоби захисту від нечистої сили у мирян? Чим християнин може най­перше оборонитися?
—  З практики, за 46 років священства, бачу, що люди опановуються злим духом че­рез погану Сповідь. Часом, при шлюбі со­ромляться сказати, що жили подружнім жит­тям до вінчання, а в інших випадках замов­чують гріх зносин з тваринами, розпусту, аборти. І через таку Сповідь людей опано­вує злий дух. Тому кажу: сповідайтеся доб­ре, не затаюйте гріхів. Усі ті Сповіді, на яких ви не зізналися у своїх провинах, є свято­татством. І диявол таку людину щоразу більше опановує, з'являється страх, а потім нехіть йти до церкви, до Сповіді. Найкращий за­хист перед дияволом — часта Свята Сповідь і Святе Причастя, носіння свяченого хрес­тика на собі, медалика, вервечки. А свячена вода проганяє злого духа. Її можна пити, масувати нею тіло при недутах. І багатьом лю­дям це допомагає.
Раджу також тим, що потребують зцілен­ня, просити заступництва в мого вчителя, Блаженного Владики Миколая Чарнецького. Його мощі перебувають у Львівському храмі священномученика Йосафата. За заступництвом святця-чудотворця десятки, сотні людей зна­ходять душевний спокій, скріплюють віру, оздо­ровлюються.

—  Прошу отця, чи можна розцінювати весь негатив нашого часу як початок кінця, ознаку чи підготовку до приходу антихриста?
—  Коли антихрист прийде — невідомо. В Євангелії про це точно не сказано, і не знай­дете у Святому Письмі точної дати. Так само невідомо про точний час кінця світу. Це сек­танти полюбляють говорити про останні часи. Скільки вже було "встановлено" дат кінця світу:
1848 рік, липень 1977 року і, зрештою, осінь 1999 року. Але звідки вони можуть про це зна­ти, коли в Євангелії Христос говорить, що ніхто не відає про кінець світу, навіть ангели не знають, лише Отець Небесний? Сектанти лише обманюють людей, аби затягти їх до своєї організації.
Фатімська Матір Божа у часі свого об'яв­лення сказала: "Якщо Україна і Росія навер­нуться до Бога — третьої Світової війни не буде, а коли не навернуться, — то знайте, що буде третя Світова війна". А в тій війні може вижити лише третина людства. Оце вже буде схоже на кінець світу, матимемо страшну ка­тастрофу. Тому, нам слід вірити Матері Божій і молитися за навернення України й Росії. Те­пер, коли з'являються, мов гриби після дощу, всілякі секти і проповідують далеко не хрис­тиянські вчення, за це, вважаю, будемо пока­рані Господом. І якщо далі ті секти поширюватимуться, то може прийти антихрист і вони його приймуть.

—  Чи є гріхом ворожіння на картах?
—  Це — від диявола.

Після розмови з отцем Василем Вороновським на душі стає затишно. Його повсякчасне "дорогі мої" огортає теплом, навіює у серці кожного з нас відчуття вдячності Всевиш­ньому за можливість через молитву Його улюб­леного душпастиря наблизитися до Царства Небесного. Бо справді віриш, що ця праведна людина може зцілювати словом Господнім не тільки душі, але й тілесні хвороби.

Молитви над хворими та в інших потребах
(Повний варіант набору молитов можна викачати ТУТ)

 МОЛИТВА ДО ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА
(проти злих духів)

Нехай воскресне Бог, і нехай розсипляться вороги Його, і нехай біжать від лиця Його ненависники Його. Як щезає дим, не­хай вони щезнуть; як тане віск від лиця вог­ню, так нехай загинуть біси від тих, що люб­лять Бога і осіняють себе знаком Хреста, і в радості проказують: радуйся, Найдорож­чий і Оживляючий Хресте Господній! Ти проганяєш бісів силою на Тобі розп'ятого Господа нашого Ісуса Христа, що в пекло зійшов і диявольську силу потоптав, і пода­рував нам Тебе, Дорогоцінний Хресте, на прогнання всякого супостата. О Найдорож­чий і Оживляючий Хресте Господній! По­магай мені разом з Богородицею і усіма Святими навіки. Амінь.

МОЛИТВА НАД ХВОРИМ І БЕЗСОННИМ У НЕДУЗІ

Боже великий і всехвальний, неосяжний і непереможний! Ти створив - людину Своєю ру­кою із земного пороху й наділив її Своїм образом і подобою. Ісусе Христе, нехай з'явиться  величне і дивне ім'я Твоє з предвічним Твоїм Пресвятим, благим і животворчим Твоїм Духом, і прийде до слуги (ім'я) і навідається до його (її) душі і тіла. Тебе в цьому намірі благає Преславна Володарка наша Богородиця і Вседіва Марія разом із святими Небесними і безтілесними Силами, з чесним і славним Пророком і Предтечею і Хрестителем Іваном, зі святими славними і всехвальними Апостолами й із святими Отцями наши­ми вселенськими: Василієм Великим, Григорієм Богословом, Іваном Золотоустим, Атанасієм і Кирилом, Миколаєм, що в Мирах, і Спиридоном Чудотворцем, і всіма святими Єрархами, першомучеником і архидияконом Степаном, святими і славними великомучениками: Юрієм-переможцем, Димитрієм-мироточцем, Теодором-Стратилатом та всіма святими Мученика­ми преподобними і богоносними Отцями на­шими: Антонієм і Теодосієм, Євтимієм, Саввою Освяченим, Онуфрієм, Арсенієм і всіма преподобними Отцями й Матерями, святими лікарями й цілителями: безсрібниками Космою і Дам'яном, Кирилом й Іваном, Панте­леймоном і Єрмолаєм, Самсоном і Діомидом, Талалеєм і Трифоном та іншими угодниками Твоїми, і святим (імя якого є цей святий храм, в якому молитеся) і всіма святими подай, Гос­поди, слузі Твоєму (Твоїй) (ім'я), сон відради, сон тілесний, здоров'я, спасіння і життя, ду­шевну і тілесну силу.
Сам бо, Чоловіколюбче Царю, прийди і нині, і зшестям Святого Твого Духа навідайся до слуги Твого (або Твоєї) (ім'я) і подай йому (їй) здоров'я, енергію і душевну радість зара­ди Твого милосердя, бо від Тебе приходять всякі добрі дарування і всякий звершений дар.
Бо Ти є Лікар душ і тіл наших, - і Тобі сла­ву, подяку і поклоніння засилаємо із спокон­вічним Твоїм Отцем і пресвятим, благим і жи­вотворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки вічні, амінь.

МОЛИТВА ЗА ХВОРИХ

Владико Вседержителю, Святий Царю, що караєш, а не умертвляєш, зміцнюєш підупалих і возносиш повалених, тілесні скорби лю­дей виправляєш, молимось Тобі, Боже наш, раба Твого (або рабу Твою, рабів Твоїх) — ім'я..., немічного (або немічну, немічних) посіти милістю Твоєю, прости йому (або їй, їм) всяке прогрішєння вольне і невольне. Так, Господи, цілющу Твою силу з Неба зішли, діткнися тіла, погаси гарячку, усмири страж­дання і всяку потайну неміч. Будь лікарем раба Твого (або раби  Твоєї, рабів Твоїх) — імя — воздвигни його (її, їх) з постелі хвороби і з постелі слабості цілого і здорового (або її цілу і здорову, їх цілих і здорових), даруй його (її, їх)  Церкві Твоїй благовгодним (або благовгодною, благовгодними) і виконавцем (або виконавицею, виконавцями) волі Твоєї. Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і навіки-віків, амінь.

МОЛИТВА НА ВСЯКУ НЕМІЧ

Владико Вседержителю, Лікарю душ і тіл, Ти, що смиряєш і возносиш, караєш і знову зцілюєш, брата нашого (сестру нашу), (ім'я), немічного (немічну), посіти милістю Твоєю, простри руку Твою, повну зцілення й ліку, і зціли його (її), піднісши з постелі й немочі.
Заборони духові немочі, віддали від нього (неї), всяку болість, усяку рану, всяку гарячку й трясцю; і, якщо є в ньому (ній) прогрішєння або беззаконня, ослаб, відпусти, прости — Твого ради чоловіколюбства.
Так, Господи, помилуй сотворіння Твоє у Христі Ісусі, Господі нашім, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на­віки-віків. Амінь.

МОЛИТВА ЗА НЕДУЖИХ

Господи наш, Ісусе Христе! Коли Ти ще жив на землі, до Тебе люди приносили хво­рих, а часто й самі вони приходили до Тебе цілими громадами, і Ти немічних зводив на ноги, прокажених очищав, сліпим повертав зір, німим — мову, а глухим— слух, і всім тяжко недужим подавав здоров'я душі і тіла. Поглянь, Господи, у Своєму милосерді на мене, (цього, цю) хворого (хвору) Твого (Твою) раба (рабу), (ім'я), і, якщо така Твоя свята воля, поверни мені (йому, їй) здоров'я.
Та, якщо здоров'я тіла могло б бути за­грозою для спасення моєї (його, її) душі, а ця хвороба є дорогою, яка заведе мене (його, її) до Тебе, тоді ласкою Своєю допоможи мені (йому, їй), з відданням Твоїй святій волі, тер­пеливо, без скарги і нарікання витримувати недугу. Нехай це терпіння буде мені (йому, їй) на відпущення і спокутування усіх моїх (його, її) провин та на зібрання заслуг для Вічного життя. І моїм (його, її) життям, і моєю, (його, її) смертю хай буде прославлене ім'я Пресвятої Трійці, Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки вічні. Амінь.

У НЕДУЗІ

Премилосердний Господи Боже мій, прибіжитце й потіхо страждаючих, поглянь на мене,  недостойного (-ну), прийми мою молит­ву, що її в цьому тяжкому горі заношу до Тебе і витягни мене з цієї недуги, що її Ти зіслав на    мене.  Благаю Твоєї ласки: потіш мене,   верни мені сили і оздоров мене!  Змилосердися  наді мною, грішником  (-цею), недостойним (-ною) Твого милосердя!  Вірю й уповаю, що Ти, Господи, вислухаєш мене, так, як вислухаєш усіх тих, що до Тебе з покірним серцем звертаються. Коли Ти, Господи, зіслав на мене цю недугу за мої провини і гріхи, і цією хворобою хочеш мене покарати, то молю Тебе, мій Спасителю, прости мені, щиро роз­каяному (-ій), так, як простив розслабленому, а я не забуду і Твого напімнення:  "Оце ти здоровий, не гріши більше, щоб тобі чого гіршого не сталося!". Моє здоров'я — у Твоїх руках; дозволь мені, Господи, відзискати його та прожити ще якийсь час для Твоєї слави, для добра ближніх, для придбання заслуг на Вічність. Коли, однак, Господи, в Своїй пре­мудрості Ти інакше постановив, нехай діється так, як Ти хочеш. Кермуй, Господи, моєю до­лею у житті й після смерті. Ти знаєш, Госпо­ди, що провадить мене до добра. Ти не опус­кай мене у моїй недузі та в годині смерті.
Кріпи мене вірою, твердою надією та Твоє милосердя, зігрівай моє серце щирою любо­в'ю до Тебе і спаси мене. А щоб усе те стало­ся, ще раз кличу: нехай діється Твоя воля свята! Амінь.

У ПРИКРОСТЯХ І НЕЩАСТЯХ

Милосердний Боже! Ти бачиш, яке неща­стя стрінуло мене. Прикро й гірко мені. Та коли нагадую собі, як страшно бичували Тебе, мій Спасителю, як терням вінчали Твою святу голову, та як тяжко Ти страждав, коли Тебе розп'яли на хресті, то бачу, що не рівня Твоє­му... Ти всі Свої муки і страждання прийняв на Себе добровільно і терпів, щоб спокутува­ти гріхи мої та цілого світу... Отак і я прий­маю радо те моє горе й не нарікатиму, аби так хоч частково спокутувати свої гріхи та гріхи моїх близьких. Ісусе, мій Боже, допоможи мені терпеливо це все витримати! Амінь.

 © http://www.traducionalist.at.ua

Джерело: http://www.traducionalist.at.ua
Категорія: Книги священнослужителів церков | Додав: sanator (18.11.2010) | Автор: Отець Василь Вороновський
Переглядів: 9416 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система