1)                 Дух Святий у книзі Ісуса Сираха (5,8) закликав вас не відкладати на довгий час покаяння бо раптово може впасти на вас Божий гнів і загинете серед помсти. Милосердний Бог не хоче смерті грішника, одначе, коли злоба перебирає міру, наступає строга справедливість. Тому з покаянням не зволікайте, бо чим довше людина грішить, тим більше засліплюють її гріхи. Засліплений грішник не бачить ніякої іншої приємності, лише у своєму гріху, що стає для нього другою природою. Як ковадло за кожним ударом стає твер ... Читати далі »

1)                 «Ніхто не може служити двом панам», - каже Ісус Христос, бо обидва відрізняються між собою. Один із них Бог, Всемогутній Творець, про Нього говорить пророк Єремія: «О Святий Господи Боже, Ти створив Небо і землю силою великою». Неосяжна для людського розуму мудрість і краса Божа! О який добрий і щедрий цей Пан. Все добре від Нього походить, як і всякий дар, всі сотворіння підносять очі до Нього, і Він усім дає поживу щедрою рукою. Він навіть грішника не відкинув, але спас його Кров'ю Єдинородного Си ... Читати далі »

1)                 Один чоловік виліз на мур, щоби із чужого саду нарвати плодів. Поки залізав, оглядався на всі сторони. Якийсь хлопець, що сидів на ближньому дереві, крикнув  до нього: «Ти розглядаєшся на всі сторони, але глянь також угору – на небо». Злодій зрозумів, що хлопець звернув його увагу на присутність Божу і відійшов. Всюди за нами спостерігає всевидяче Боже око. А святий Павло зауважує, що неподалік від нас завжди перебуває Бог. «У ньому бо живемо, рухаємося і ... Читати далі »

1)                 Велике щастя для людини – отримати Небо. Згідно з наукою святого Августина, Небо – це така невимовна радість, якої віра не осягне, надія не досягне, любов не огорне. Це щастя можна здобути, але годі зрозуміти й оцінити. Гадка про це щастя допоможе побороти всі труднощі й спокуси, з якими зустрічається людина в житті. Навіть і найбільші земні терпіння ніщо у порівнянні з Небесною радістю. Тому то надію на Небо зміцнювала мати Макавейська у своїх синів, бачачи їхні невимовні муки за віру. Глянь на Неб ... Читати далі »

1)                 Спасіння душі – це найважливіша справа людини, проте людина найменше дбає про неї. Людина пізнає свій гріховний стан, свої немочі, але відкладає з дня на день покаяння і поправу. Милосердний Бог кличе її до Себе: «покайся, бо наблизилося до тебе Царство Небесне». Одначе людина не хоче стати на цю дорогу Небесну. Коли залишатиметься впертою, напевне загине, як загинув безбожний Валтасар серед світських веселощів. Приступи, любий брате до Марії, до Прибіжища і Пристані грішників, і Вона вкаже тобі дор ... Читати далі »

1)                 Спаситель Ісус невтомно працював словом і ділом, перестерігаючи слухачів перед брехливими учителями і злобними людьми, котрі в засліплені і злобі спонукали серця людей до гріха і не давали їм скористатися Божою наукою. Ніякої нагоди не упускав, щоб учинити добре діло. Бідну невісту, навіжену злим духом, оздоровляє, хоч злосливі язики фарисеїв звинувачують Його в порушенні Закону Мойсея. Спаситель виразно повчав нас,щоб і ми не оглядалися на суд і гнів злобного світу в справах визнання віри і виконан ... Читати далі »

1)                 Говорить нам давня приповідка що слова нас зворушують, а приклади ми наслідуємо. Щасливий чоловік, котрий, виконуючи заповіді Божі, може застосовувати до себе повчання святого Павла, написане до Тита: « Так само і юнаків умовляй, щоб були помірковані, даючи самі себе на зразок добрих діл» (2, 7). Глянь на Марію, як вона поводилася з оточуючими її людьми. До кожного була приязна, поміркована, кожному співчувала. Говорила небагато і лише тоді, коли мала відповідну нагоду. Ніяке непотрібне слово не вий ... Читати далі »

1)                 Велику любов виявляє до нас Всевишній, що сотворив нас, відкупив і освятив. Цю Любов Божу розкриває святий Йоан Богослов у першому своєму посланію: «Ми пізнали й увірували в ту Любов, яку Бог до нас має» (1,4,16). І Марія посідала цю найкращу з Божих чеснот. Сам Дух Божий називає Її «Матір'ю прекрасної Любові». Пречиста Діва в продовж всього Свого життя звертала Свої очі на вічне Сонце – Свого Бога. Її чисте, неоскверненне Серце любило Його, Триєдиного Бога – Отця, Сина і Святого Духа, і в цій Божій ... Читати далі »

1)      1) Чоловік, що легковажить вірою, Богом, а своїми гріхами вибирає собі пекло, побачить лише там страшне своє становище. Там опам'ятається, як опам'ятається багач, про якого розповідає Євангеліє, піднявши свої очі у страшних муках. Одначе це опам'ятання прийде запізно, бо з пекла нема виходу. Тому повернися, грішнику до Марії, котру покинув, як повернулася Агар, служниця Сари, яка потайки опустила свою господиню і в розпуці блукала по пустелі. Часто сокрушенним серцем взивай:  «Владичице, допоможи мені в Своєму милосерд ... Читати далі »

1.      Ангел, випроваджуючи Лота із засудженої Содоми, дав йому спасенну пораду: ратуючись – спасай свою душу. (Бут. 19). Заховати свою душу від страшної муки в пеклі закликає нас святий Іван Золотоустий, бо хто має завжди перед очима цю огненну прірву, не потрапить у неї. Диявол старається вибити із нашої свідомості пекло, щоби ми легше допустили гріхи, котрі би нас туди загнали. Сам Божий Син перестерігає нас перед пеклом. У святого Марка Він називає його місцем, де не вгасає вогонь, а ні черв не вмирає. Вогонь для тіла, черв для душі. Цю правду сказав нам Христос, а ... Читати далі »