1)                 Дух Святий у книзі Ісуса Сираха (5,8) закликав вас не відкладати на довгий час покаяння бо раптово може впасти на вас Божий гнів і загинете серед помсти. Милосердний Бог не хоче смерті грішника, одначе, коли злоба перебирає міру, наступає строга справедливість. Тому з покаянням не зволікайте, бо чим довше людина грішить, тим більше засліплюють її гріхи. Засліплений грішник не бачить ніякої іншої приємності, лише у своєму гріху, що стає для нього другою природою. Як ковадло за кожним ударом стає твердішим, так і серце непоправної людини стає непохитним у всіх Божих нагадуваннях, пересторогах. Коли грішник не зцілиться за допомогою Божої ласки, може сповнитися на ньому попередження пророка Єремії (5,3 про навернення). Гляньте не Марію, як з Її очей пливуть потоки сліз через ваше зволікання. Вона рада би бачити вас у щасті, для того подає вам добру пораду скоро навернутися. О, Пресвята Богородице, не уставай у молитві за негідного Твого слугу і вибави його від лихої поради лукавого ворога – диявола.

2)                 Маєте охоту навернутися? Хочете вже нарешті віддати себе Богові? Але коли? Нині? Ах! Нині ще ні. Мав би я ще покинути не один зв'язок, погордити людською думкою, одягом, пристрастями, але нині відчуваю ще трудність. Зроблю це наступного разу. Але коли? Почекаю, поки не пройде перепона, не охолоне пристрасть, не зів'яне молодість. Врешті, зроблю це наступного року в духовних вправах. Скільки вже літ так говорите, та не зробили ще нічого.

3)                 Ви зволікаєте, відкладаєте, а чи Бог чекатиме на вас? Хто знає? Із такою непевністю легковажити ділом вашого спасіння? Однак Бог чекав на мене аж досі. І тому, власне, сумніваюся, що не схоче довше чекати; Йому набридли ваші обіцянки і невірність. Проте Бог добрий до вас уже досить довго. Хто знає, чи відтепер не почне бути строгим. А коли б хотів бути добрим і надалі до вас, за це не перестали б ви знову ображати Його? Гляньте, яка чорна невдячність!

4)                 Майже всі християни, які потрапили в пекло, залишилися там через зволікання, бо ж нема такого нерозумного, щоб сказав: «Не хочу навернутися», але мало таких мудрих, щоб сказали: «Хочу навернутися в цю мить». Приходить опісля смерть, і навіть тоді ще зволікають. Приходить думка: може ця слабкість не смертельна, може ще не помру сьогодні, цієї години. Коли цього не вчинив у сприятливий час, о, як важко буде це зробити у менш відповідний, о, як важко буде вчинити це в годину смерті! Розважте, отже, добре: «Коли негайно не зміните життя, можна сподіватися, що уже ніколи не зміните».

Приклад: Розповідав Мілюа про недавню пригоду, яка сталася у в'язниці ля Роше у Парижі. Наближався Великдень. Парох цієї в'язниці зібрав усіх в'язнів і навчав їх, закликаючи, щоби вони висповідалися. Всі радо з'явилися до сповіді, крім одного 17-річного молодця. Священик зауважив це і наступного дня пішов до його камери. «Мій дорогий, - промовив мило священик, - чи ти забув про сповідь пасхальну?»  «Ні, отче, я добре пам'ятаю, але… я ще не рішився… ще добре не приготований…» . «О! дорогий сину, це нічого не змінює, я допоможу приготуватися до сповіді». «Ні, отче, ні. Не тепер, трохи пізніше, побачимо. Цього року ще ні, а наступного…» «Як наступного? Бідний молодче, тоді будуть такі самі труднощі. Для чого зволікати? Ви цього не можете знати…» «Ні, таки не цього року».

Священик засумував. Бідний молодець! Останньої потіхи не хоче прийняти! … наступного дня знову пішов парох до його камери. Але що ж? Відчинив двері і побачив на ліжку блідого молодця. «Що вам сталося? Вчора були здорові і щасливі, а нині – в ліжку.» Жодної відповіді. Священик наближається. «Боже! – крикнув, - він хворий!» Покликали лікаря. Серце не б'ється, нема дихання – він помер. Яка звістка для пароха! Стояв неподалік, мов неживий, очі втупив у вуста померлого і наче слухав ще слів: «Наступного року висповідаюся, цього ще ні…» Але вічність почалася, душа уже засуджена! Які страшні наслідки затягненого покаяння.

На згадку:  Коли зустріне вас якась невдача або горе, зносіть це терпеливо з любов'ю до Марії.

Жертва: Коли маєте тяжкий гріх на душі, ідіть негайно висповідатися. Коли ви в ласці, розважте, які маєте труднощі, щоб зовсім віддатися Богові, і негайно намагайтеся їх побороти.

Поклін:  Ісусе, Маріє і Йосифе, Вам віддаю серце, тіло і душу мою.

Молитва:  О Благая, Преблагословенна Діво! Чому так легкодушно зволікаємо з поправою нашого життя? Чого очікуємо? Щоб нагніваний Бог відкинув нас від Себе? О! ми лякаємося цього страшного засобу, тому повертаємося на Батьківське лоно. Розпали і утверди у наших серцях цю святу постанову, Всещедра Мати! Нехай Твої чесноти ясніють перед нашими очима, управляють нашими стремліннями, супроводжуються всі діла нашого життя. Приведи нас і заприязни з Ісусом! Вчини, щоб наше навернення стало тривалим до останнього нашого подиху. Амінь.

Богородице Діво…