Ісуса Христа порівняно з Варавою.

   Цісарський староста мав велику пошану до особи Господа Ісуса Христа. Чимало чув про Його науку і про Його чуда, подивляв супокій і могутність серед багатьох скарг, які на Нього наводило юдейство, знав підлість тих, що звинувачували, «знаючи, що зі заздрощів видали Його архієреї» (Мр. 15,10), припускав, що Ісус Христос є справді їх обіцяним правдивим Месією. Був переконаний, що народ, котрий так багато отримав ласк і добродійств від Ісуса Христа, зажадає Його звільнення, якщо дасть йому відповідну нагороду. О, як же помиляється чоловік, котрий звертає увагу на розум і на слушність там, де володіє пристрасть.

Ісус Христос оскаржений перед Пилатом

   Хто б подумав, що архієрей і юдейська старшина, поставлені на сторожі різних обітниць, видадуть в руки поган Того, котрий був обіцяним Спасителем світу, якого пророкували пророки, а очікували патріархи? А одноко ж ображена їх гордість і ненависть покликала їх до того! Другого дня зранку привели вони Ісуса на ратуш і оскаржують перед римським старостою Пилатом. А коли цей спитав їх: «Що за скаргу приносите на цього чоловіка?» відповіли і сказали йому: «Якби він не був злочинцем, то не віддали б ми Його тобі» (Ів. 18,29-30).
Як цей Ісус Христос мав би бути злочинцем, що годував голодних, очищав прокажених, уздоровлював хворих, проповідував Євангеліє? О нечувана людська злобо! Навіть сам диявол на таке не відважився б.

Святий Петро відрікається Ісуса Христа..
   Святе Євангеліє каже, що коли Ісуса спіймали, то всі апостоли повтікали, лиш один Петро йшов здалеку, «щоб побачити кінець». При останній вечері він сказав Ісусові: «Господи, з тобою готовий йти і в темницю і на смерть» (Лк, 22, 33), а тепер вже боїться. Забув слова Христові: «кажу тобі, Петре, не запіє нині півень, доки три рази не відречешся, що не знаєш мене» (Лк. 22, 34). Забув і на предосторогу Ісуса, коли говорив Йому, щоби молилися, аби не впав у спокусу. Він тоді не зважив на те і спав. І що ж діється?

Каяфа засуджує Ісуса Христа...

   Розваж, як злобний Каяфа несправедливе зізнання фальшивих свідків уважає за достатнє для засуду Ісуса Христа. Тому удає справедливого й питає Ісуса, чи немає що проти того свідоцтва: «Нічого не відповідаєш на це, що ці на Тебе свідчать?» (Мт.26,62). Що ж на це Ісус Христос? «А Ісус мовчав. І сказав йому первосвященик: Заклинаю Тебе Богом живим, щоби Ти нам сказав, чи Ти є Христос – Син Божий? Сказав йому Ісус: Ти сказав. Але кажу вам: Від тепер побачите Сина Людського, сидячого по правиці сили і йдучого на хмарах небесних

Ісус Христос оскаржений перед Каяфою.

   Як вже облудний Анна заспокоїв свою злобу, та ще тої самої ночі «відіслав Його зв'язаного до Каяфи архієрея» (Ів. 18,24). Каяфа був найбільшим ворогом Ісуса Христа. Він іще давніше зібрав на раду старшину і старався їх переконати: «Краще для нас, щоб один чоловік умер за людей, а не весь народ загинув»(Ів.11,50). Нерозумний. Він говорив це на погибель Ісуса, але не знав, що тим пророкує славу Його. Так є.
(Читати далі...)