До початку залишилося
|
|
Пошук |
|
Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
 Джублик в Закарпатті
Каталог статей
У розділі матеріалів: 94 Показано матеріалів: 11-20 |
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 9 10 » |
Хрест Господа нашого Ісуса Христа і череп Адама.
Розваж, що коли перший чоловік в раю згрішив і визнав свою провину, Господь Бог простив йому вину і вічну кару, за яку мав надолужити обіцяний Спаситель світу. Який милосердний є Господь Бог! Однак дочасної кари не відпустив чоловікові Господь Бог, а засудив його зі всіма його нащадками на всілякі терпіння, які ми тепер успадкували. І виказав Господь Бог присуд смерті на нього, кажучи: «В поті свого лиця будеш їсти хліб, доки не вернеш до землі, з якої ти взятий; бо ти є порох і в порох обернешся» (Бут. 3, 19) Господь Бог хотів, щоб ті терпіння і смерть постійно нагадували чоловікові, яким великим злом є гріх ... (читай далі...)
|
ЗРАЗОК ДОБРОЇ СПОВІДІ
Свята Тайна Покаяння – Сповідь дана нам для того, щоб ми мали можливість очистити
нашу душу від тягарів гріха та віднайти втрачений зв’язок з Богом. У св. Тайні Покаяння Милосердний Господь наш Ісус Христос через священика прощає нам скоєні гріхи.
Прощення можливе тоді, коли ми дійсно жаліємо за вчинені нами вчинки
(прогрішення) і постановляємо більше так не чинити. |
У цьому розділі ви можете прослухати проповіді, які були виголошені на місці Появи Пресвятої Родини,
|
Ангел Господній благовістив Пречистій Діві Марії і Вона зачала від Святого Духа. Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Христа Спаса, визволителя душ наших.
|
Молебень до Божого Милосердя
Тропар (г. 7): Безмежне Своє милосердя, Господи,* проявив Ти до нас через Свій нерукотворний образ тоді,* коли ворог людства намагався нас відвернути від Тебе* і засіяти в наших душах сумніви та неспокій.* Тому ми щиро вдячні Тобі за Твою всеперемагаючу любов,* з якою Ти приходиш до нас* і цілковито посвячуємо Своє життя* Твоєму Божому милосердю. |
Вервиця до Божого Милосердя
Отче наш.., Богородице Діво.., Слава Отцю.., Вірую… На великих зернятках (5 разів): Отче Предвічний, Отче Милосердний, жертвую Тобі Тіло і Кров, Душу і Божество Найдорожчого Сина Твого, а нашого Господа Ісуса Христа, для перепрошення за гріхи наші й гріхи цілого світу.
|
Поховання Господа Ісуса. Стація чотирнадцята.
Найсвятіша Мати знала, що з цими найдорожчими мощами, з тілом свого Сина, яке тепер тримає на руках, мусить розлучитися. «Прийшов же і Никодим, що бувало приходив перший до Ісуса в ночі, несучи змішане мирро і алое фунтів зі ста» (Ів. 19, 39), щоб набальзамувати Тіло Ісусове. Святе Євангеліє каже, що Йосип, взявши тіло, обвив Його в чисту плащаницю і поклав Його в своїм новім гробі, котрий висік у скелі і привалив великим каменем до дверей гробу і відійшов» (Мт. 27, 59-60). Уяви собі, як ті святі учні Ісуса Христа і невісти приходять до Матері Божої, щоб взяти тіло свого учителя.
|
Ісус Христос знятий з хреста. Стація тринадцята
Уяви собі, як безбожники допускаються зневаги ще над тілом Господа Ісуса. І от «один із вояків списом пробив Його ребро, і одразу вийшла кров Його і вода» (Ів. 19, 34). Господь Ісус хотів цим показати нам, що з любові до нас вилив останню краплю Найсвятішої Крові зі Свого Серця.
Його Серце стає для нас джерелом усіх ласк, прибіжищем у небезпеках, небесною брамою. Хто ж не буде почитати і любити цього Серця, зраненого Любов’ю до нас?! |
Про сім слів розп’ятого Ісуса Христа. (закінчення)
Господь Ісус потонув у морі болів. Тому сказав: «Боже мій, Боже мій! Чому Ти Мене покинув?» Ісус Христос не нарікав. Ні. Він лише тим показав який страшний Його біль. Інші святі отримували у своїх терпіннях від Господа Бога великих утіх. Ісус Христос не мав жодної потіхи, а ні жодного полегшення. А все те допустив Він з любові до нас. Тут справді видно ту безмежність Його Любові до нас. |
Про сім слів Господа Ісуса. (початок) Уяви собі Господа Ісуса, коли Він висить на хресті. Хрест – це амвон великого пучителя, слухай Його науки. Сім слів лише сказав Господь Ісус, висячи на хресті, але ті слова є ніби сім параграфів Його постаменту, ніби сім променів Божої Мудрості, ніби сім книг, повних для нас науки і втіхи.
Злість людська зробила все, на що лише можна було спромогтися, щоби Господа Ісуса обдерти з честі, відібрати здоров’я, позбавити Його життя. Господь Ісус міг знищити своїх ворогів одним лише словечком, та Він їм прощає, за них молиться: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять! (Лк. 23,34). З цього наука у нас така: щоб ми не гнівалися, не мстилися на наших ворогах, щоб ми їм завжди прощали. |
|