Літургійний рік, який проживаємо разом із Церквою, служить нам, передусім, для того, аби вдивлятися глибше у Тайну спасіння, яку Господь здійснив заради нас. Празник Різдва Христового в цьому вимірі має особливе місце. Бог народжується як людина. Розпочинається кенозис (приниження) Христа, який закінчується на хресті та покладенням у гробі. Саме тому наша старовинна іконографія зображає новонародженого Ісуса покладеним у труні і сповитим погребальними пеленами. Приниження Бога і його відкинення принесло спасіння нашому світу. Цей вислів є важливим і закликає нас до певних роздумів. Особливо, коли задумуємося над родиною і стосунками, які в ній існують.
Сьогодні все чіткіше можна побачити, що майбутнє нашої Церкви, нашого народу, нашої країни та взагалі цілого людства проходять через відновлення родини і, насамперед, християнської родини. Коли розпадається родина – розпадається все. Ми є свідками великої кількості розлучень подружніх пар, які відбуваються переважно тому, що шукається краще і ліпше життя. І, шукаючи «кращого життя» у цьому світі, багато разів стається так, що людина його втрачає зовсім. Як зробити, аби пошуки цього кращого життя не закінчувалися у розчаруванні? Як зробити, аби родини були стабільнішими? Відповіддю на ці питання мож
...
Читати далі »
