У темноті не видно нічого. Ні краси, ні безладу. Є лише темінь.
Коли з’являється хоча б один промінь, з’являєтся ясність. І темінь відходить на задній план. Тоді темінь служить для контрасту. На фоні темноти освітлені речі видніються більш яскравішими. Краса видніється контрасті.
      Деколи великі грішники втрачають надію на Боже милосердя,
боячисть, що не зможуть жити у світлі,
боячись, що не зможуть жити по-Божому,
боячисть, що не зможуть жити без того, що давало їм хвилини щастя.

     Не потрібно боятися світла, світло освітлює твою красу, показує твою справжність.
Дуже часто щире покаяння на фоні грішного минулого виражається ще більше.

     Де падає світло, там приходить ясність. Де приходить ясність – приходить правда. У Божих очах правда завжди красива.

     Відійти на якийсь час від життя, щоб побачити краще його суєту і наповнитись духом життя, це буде можливо тільки тоді, коли будеш мати відповідне середовище. Одним із них є монастир. Монахи шукали віддалені і самітні місця, щоб побути у тишині та в єдності із Творцем. Монашество – це приклад християнської відданості у пошуках глибини духовного єднання із Богом. Багато себе освятило, повертаючи втрачений діалог між світінням і Творцем.
      Такий стиль життя викликав природне зацікавлення і в простих людей. При монастирі почали також виділяти місце для прочан. Монахи, хоч і віддалились від світу, але раді людям, що приходять до них. Люблять, щоб скарби духовного життя помножувались.
      Деякі духовні скарби є закладені у самих монастирських традиціях. Їх є багато. Частину з них записано в устави монастирів, інші передаються з уст в уста. Чому саме так? Точно не знати… мабуть тому, що все з ... Читати далі »

     Наше життя можемо прирівняти до дороги, що тягнеться в незнану далечінь. Ми хоч не знаємо, що буде там в далені, але крок за кроком йдемо вперед. Віра у краще нас заохочує зробити крок на зустріч незнаному. Деколи ми просто закриваємо від втоми очі і нас тепер вже несе течія життя.
Вистачає нам відпочити, набратися сил і мужності, і ми тоді відчуваємо твердь під ногами. Тепер ми твердо стоїмо на шляху життя. Йдемо далі. ... Читати далі »