Уяви собі Господа Ісуса, розп'ятого між двома розбійника. Лицем звернений Він до нас. Під хрестом стоїть Найсвятіша Мати, святий Іван Євангеліст, свята Марія Магдалина та інші побожні невісти. Далі стоять неподалік Христа вояки, архієреї та інші різні люди.

   Найбільше Ісус терпить спрагу. Страшний вогонь палить Його із середини. А це все через втрату крові. Відомо, що поранені на полі бою, коли з них багато стекло крові, перед усім просять хоч трохи води.. А з Ісуса Христа стільки стекло крові і тепер безупинно тече з Його ран. Вже майже зовсім нема в Ньому крові. То ж що за біль мусів терпіти! Яка нечувано тяжка Його мука! А тепер застановися, чи були, та чи є такі твої терпіння. Ісус Христос висить на хресті…

   Цілий тягар Його тіла спочиває на трьох цвяхах. А ні поворухнутися руками, ні ногами, бо рани від цвяхів роздираються. А як у такому страшному болю мусить порухатися. І так до важких болів стають нові, ще важчі. А ще додавав болю і терновий вінець на голові, бо на який бік лише порухав головою, кільці відновлювали рани. А кожна рана збільшує терпіння. О, Царю мучеників! Нехай Твої страшні терпіння зцілюють мою нетерпеливість! Ісус Христос висів три години на хресті, від третьої до шостої з полудня. Організм чоловіка, коли є здоровий, менше відчуває болі, бо має більше відштовхуючої сили. Однак організм Господа Ісуса був зовсім знищений. Ті терпіння Господа Ісуса знищили ніжність Його тіла. А з Його терпінням інше людське терпіння не може порівнятися.

   Не дивно, отже, що Ісус Христос каже устами пророка до нас: «Ви всі, що йдете дорогою, гляньте і придивіться, чи є такий біль, як Мій біль». Ці руки зносить Ісус Христос якнайспокійніше. Не скаржиться на них, ні на кого не нарікає. А тим дає нам приклад, як поступати в терпіннях, що з Божого допусту на нас приходять. І ми повинні зносити їх терпеливо і просити Бога про допомогу. А якщо хочемо потіхи в тих терпіннях, то маємо їх шукати лише в Ісуса Христа. Він є джерелом всякої потіхи. Якби ми часто пригадували страшні муки христові, то зовсім інакше б зносили ті малі терпіння, як наприклад біль зубів, голови. О, як же інакше ми б заховувалися в довгій та важкій недузі, якби ми тоді дивилися на розп'ятого Христа. В кожній прикрості, в кожнім терпінні, в кожній слабкості ми повинні казати: « Ісус Христос, хоча був невинний, набагато більше терпів від мене, то і я буду радо терпіти. Ісусе, дай мені ласку терпеливості.

 

   Постановлення: Буду прости терпеливості в недузі.

   Приклад: Перський цар Хозрой завоював чимало країн. Між ними здобув також і Єрусалим. Якось зайшов він до тої церкви, що на місці розп'яття Христового вибудувала свята Єлена. Сере інших дорогоцінностей забрав із цієї церкви також і дерево хреста Господьнього. Дуже побожний Константинопольський цар Іраклій багато моловся і постився для того, щоб міг відібрати від ворога святе дерево. Та й Господь Бог допоміг йому у цьому святому ділі. Він відібрав від Хозроя святе дерево. Тоді одягнувся урочисто по царськи і хотів віднести дерево до церкви. Але ні кроку не міг зробити. Лише тоді, як скинув із себе царський одяг і вбрався у жебрачий, тоді без перепони заніс хрест Христовий до церкви.