Зверни увагу, як найулюбленішого нашого Спасителя оточують кати, щоб Його вхопити і прибити на хрест. Звичайним злочинцям дано в такий час вино, заправлене міррою щоб одурені не чули на хресті своєї муки. Ісусові подане вино, змішане з жовчю, щоб муки ще примножити. «І спробувавши, не хотів пити» (Мт. 27, 34). Не хотів пити, щоб оточуючі Його не подумали, що бажає в терпіннях полегшення. Скуштував гіркоти жовчі і жертвував її, на надолуження господу Богу за людські гріхи, поповнені через надмірність в уживанні напоїв. Ах, якою гіркотою наповнюють ці гріхи Найсвятіше серце Ісуса!

   Ісус Христос бачить, що кати хочуть Його розіп'яти на хресті, тому випереджує їх, сам наближається до хресного дерева і кладеться на нього. Вони хапають одну руку і грубим цвяхом через середину долоні прибивають в пробите місце до хреста. Слухаючи удари молота, уяви собі, які болі проймають Господа Ісуса. Поглянь, як кати хапають другу руку Господа Ісуса, як її натягають, як її притягають до місця, де має бути прибита. Уяви собі як сильно Ісус Христос терпить. Вже другу прибивають руку. Велике фізичне терпіння має вже у собі те, що корчить тіло чоловіка, ото ж ноги Ісуса Христа скорчилися, коли прибито до хреста руки. Кати хапають Найсвятіші ноги Ісуса Христа, не можуть їх дотягти до призначеного місця. В'яжуть мотузку до ніг і тягнуть як струни. Після цього беруть довгий грубий цвях і в місцях найбільше чутливих прибивають сильно до хреста.

   Ах, душе моя, чи ж тебе не зворушує до глибини це терпіння Твого Спасителя? Так, Господи мій Ісусе, я відчуваю весь Твій біль, і серце мені крається на згадку, що то гріхи моїх рук і ніг так страшно прибили Тебе до хреста. Кати беруть тепер хрест з Господом Ісусом, виправляють його, відтак підносять і швидко кидають у яму, викопану у скелі, де мав стати. Рани рук і ніг Господа Ісуса роздерлися. Він потопає в морі болю.

 

    Постановлення: Буду послушний всім моїм настоятелям з любові до Господа Ісуса, котрий став послушний аж до смерті хресної.

   Приклад: Після навернення цісаря Константина Великого свята Єлєна, його мати, пішла до Єрусалиму, щоби там відвідати святі місця і відшукати дерево святого хреста. Почали копати на горі Голгофі близько місця розп'яття і знайшли три хрести, разом закопані. Думали що то був хрест Ісуса Христа і хрести двох розбійників, однак не знали, котрий із них мав бути хрестом Ісуса. Щоб у цьому переконатися, почали прикладати ті хрести один за одним до померлого. Приклали один до мерця – він не встає, приклали другий – також ні. Лише тоді, як приклали третій – померлий порухався і став здоровий. Із цього зрозуміли, що якраз цей хрест, що на ньому розп'яли Христа Господа. Коли той народ, який там був, почув, що знайдено Христовий хрест, весь скупчився, щоб його побачити. Тому патріарх вийшов на підвищення і звідти показував його народові. Народ падав на лице і говорив: «Господи помилуй!» На ту пам'ятку є у нас свято Воздвиження Чесного Хреста.