Розваж, як озброєний натовп наближається уже до брам міста. Ісус між ними зв'язаний, збитий, скатований, ледве може крок зробити. Через 5 днів, в неділю квітну, Ісус Христос також в'їжджав до цього міста. Але яка велика різниця між одним та другим походом! Тоді ті люди по дорозі стелили Йому одежі і галузки як цареві, як переможцю, а нині ті ж самі люди провадять Ісуса як злодія. Тоді з великою радістю кликали: «Осанна сину Давида, Благословенний, що йде в ім'я Господнє», а нині серед зневаг, прокльонів, диких криків ведуть Його на суд архіерея. Чи тут не вражає тебе та зміна людських суддів, що нині підносить тебе попід небеса, а завтра готові засудити тебе на смерть? Ніколи не покладай надії на людей. «І привели Його насамперед до Анни» (Ів.18,13). Дивився на цього архіерея, який він поважний. Він найвищий архіерей святині Єрусалимській. Голова сива, борода довга, також сива, вбраний в довгий білий одяг на знак ніби то своєї святості. Голову прикриває мітра. Вся його постава вказує на його високу гідність. А тим часом цей «гріб побілений», зверху ясніє, а в середині повний гнилі і костей. Ой, не суди нікого із верхнього його вигляду.

   Архіерей питає Ісуса про Його науку та Його учнів. І для чого він це робить? Може хотів чого від Нього навчитись? О ні! Він хотів лише насміяти Христа. Він неначе хотів сказати: «Ага, ти хотів усіх спасти, а тепер сам згинеш, бо ти в моїх руках». Ох, який же незрозумілий біль стиснув Пресвяте Серце Ісусове, коли побачив перед собою того облудного чоловіка. Одначе Ісус ушановує в ньому достоїнство священика. Тому й відповідає йому на запити: «Чому ж питаєш Мене? Спитай тих, що чули що Я їм говорив. Це вони знають, що Я говорив». Коли Ісус це сказав, то один із слуг вдарив Його в лице, кажучи: «То так ти відповідаєш архієреєві?»(Ів.18,21-22). О проклята рука, що осмілилася зневажити лице Господа Бога, перед котрим упадають небесні сили.

  Ісуса Христа ніхто не бере в оборону. Він мусить випити чашу своєї муки аж до дна.

   Постановлення: За прикладом Господа Ісуса Христа буду терпеливо зносити всі зневаги.

   Приклад: Одна панночка високого роду, що була вихована у великих вигодах, просила ігуменю одного монастиря про прийняття. Настоятелька почала представляти їй труднощі монашого життя: «У нас дуже бідна їжа, не будеш нею задоволена. У нас постіль тверда, спальня в зимі не огрівається», - говорила далі настоятелька. «А хрест там є? Якщо є, - сказала далі панночка, - то не має труднощів». І так на всі труднощі, які їй було представлено, мала на поготові хрест. Як вступила до монастиря, то всі труднощі осолоджувала собі любов'ю до Христа. І так з Ним закінчила життя в монастирі, і з великими заслугами перенеслася до вічності.