Середа
16.10.2019
11:43
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Служба Божа у Джублику [1]
Слубжба Божа, яку відправляють щодня у Джублику
Духвоне слово з Джублика [36]
Проповіді о. Атанасія Чийпеш та інших отців, які служать у Джублику.
Розважання на 40 днів Великого посту [42]
Розважання про муки Христові, які промовляють до нашої душі і торкаються її найсильніше і найвимовніше.
Вервиця у Джублику [7]
Вервиця, яку просила Богородиця молотися у Джублику
Хресна дорога з Джублика [2]
тексти (сценарії) Хресних доріг із Джублика
Інши молитви [6]
Молитви на інші потреби які моляться у Джублику
До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 144
Друзі сайту Джублика

ЄВАНГЕЛІЄ
3D інтерактивна книга

ВІЧНА ВЕРВИЧКА
безперервна спільна молитва

Колядує Україна

Санаторій ШАЯН, ШАЯН МРЦ

Туристичний рафтинг
"По ТИСІ разом"

Волонтерська видавнича група

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Молитви у Джублику » Розважання на 40 днів Великого посту

ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ ДЕНЬ
Впродовж розважань звучить пісня у виконанні "Дітей Джублика"
"О розп'ята Любове свята"

Свята Вероніка обтирає лице Господа Ісуса.
стація ШОСТА
 
   Глянь, як кати, побачивши що Ісус уже трохи відпочив, кладуть знову хрест на Його рамена. Симеону Киринейському кажуть іти при Ньому, щоб при потребі знову ніс хрест далі. Поглянь на лице Господа Ісуса, як воно страшно виглядає. Краса неба засушена немилою поволокою ран, крові, поту і сліз. Від ніг аж до голови нема у Нього здорового місця: рани, струпи і синці, не перев'язали, ні ліку не приклали ні оливою не намастили (Іс 1, 6).
   Повір’я каже, що одна невіста на ім’я Вероніка приступила до Ісуса, зняла з голови хустку, яку носила після звичаю єврейських невіст, склала її втроє і обтерла Ісусові лице. О, як тобі дякуємо, свята невісто за цю послугу, яку ти зробила Господу Ісусу, бо кожен із нас хотів би її віддати Спасителеві.
   Це дуже сподобалося Ісусові. З вдячності за те, Він залишив на хустині образ Свого Лиця потрійно відбитий.
   Тим ще більше потягнув Він її до себе. Церква почитає Вероніку святою. Ту хустину розтято відтак натроє. Одна частина зберігається в Єрусалимі, друга в Римі, а третя в Іспанії. Народ віддає велику шану тій дорогій пам’ятці про Христа.
   Із цієї події можемо переконатися, що Ісус не зважає на величину жертви, а на те, з яким серцем ми ці жертви складаємо. Може, ти сам убогий, сам не маєш чим порятувати ближнього, то покажи йому своє співчуття, скажи йому своє ввічливе слово, потіш його. Одне слово потіхи, що походить зі щирого серця, часто значить більше, чим багатий грошовий дар. Господи Ісусе, дай мені серце, сповнене співчуття до терплячих.
 
   Постановлення: Буду намагатися по змозі розширювати набожність до нерукотворного образа так, як це подекуди робиться.
   Приклад: У Росії був один полковник, що мав жінку протестантку, але сам був щирим католиком. Той офіцер мав щирого приятеля священика. Одного разу священик проїжджав у тій місцевості, де був той офіцер. Якийсь внутрішній голос шепотів йому щоб він зліз з воза і відвідав свого приятеля. Але він не дуже на те зважав, бо дуже поспішав. Коли, однак, той голос не перестав на нього налягати, послухав і зайшов до офіцера. Полковник, коли побачив свого приятеля, дуже зрадів, прийняв його сердечно і сказав: «Ви, отче, саме в добрий час приходите до мене. Ось моя дружина лежить важко хвора. Ви знаєте, що вона протестантка, та я не хотів би, щоб вона так померла. Думаю, що зможеш тепер навернути до християнської віри. Я маю надію, що вона вас вислухає». І справді, хвора відреклася від своєї неправдивої віри, прийняла християнську і щасливою померла. Цікаво знати, чим та невіста заслужила у Бога таку велику ласку? От після її смерті знайдено книжку, в якій вона описувала свої щоденні заняття. У ній вона описала свою постанову, що жодного дня не пропустить без якогось милосердного вчинку. Так, вона була милосердною за життя, а за це заслужила собі на цю велику ласку в годину смерті. І справдилися на ній слова Христові: «Щасливі милосердні, бо вони доступлять милосердя»(Мт. 5,7)
Категорія: Розважання на 40 днів Великого посту | Додав: sanator (17.03.2010)
Переглядів: 950 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Ісус не зважає на величину жертви, а на те, з яким серцем ми ці жертви складаємо. Може, ти сам убогий, сам не маєш чим порятувати ближнього, то покажи йому своє співчуття, скажи йому своє ввічливе слово, потіш його. Одне слово потіхи, що походить зі щирого серця, часто значить більше, чим багатий грошовий дар.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]