Гріхи та спокуси плоті

Незбереження в святості і чистоті тіла, яке є храмом Святого Духу.
Читання, перегляд непристойних журналів, книг, кінофільмів, театральних постанов, телепередач. Непристойні думки, помисли, фантазії. Блуд, перелюбство, блуд рук та інші плотські гріхи.
Тут необхідно особливо зупинитися на деяких моментах. Багато людей намагаються не говорити на сповіді про плотські гріхи, вважаючи їх "природними". Більше того, деякі пропонують Церкві... пристосуватися до "сучасних потреб" людини і змінити свої моральні принципи. Але церковні установи не підлягають обговоренню: не Церква потребує змін, а ми самі.
Інші впадають в іншу крайність: вважають гріхи проти 7-ї заповіді, тобто, плотські, більш важкими, ніж всі інші. В результаті вони або соромляться сповідатися з них, або, коли сповідаються, акцентують увагу тільки на них і пропускають інші гріхи, які можуть бути більш важкими. Не будемо, однак, забувати, що Христос з більшим співчуттям ставився до блудників, ніж до лицемірів і грошолюбців, до яких він звертався з грізними словами: "Горе вам!" та "Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім." (Мт. 21, 31). Тому в нашій Церкві чимало святих, блудні падіння яких не могли їх зупинити на шляху до Господа. Дуже гарно пише про це преподобний Іоан Ліствичник: "Я бачив душі, які були одержимі пристрастю плотської любові. Однак коли вони покаялися і відійшли від смаку гріховної любові, то обернули цю любов у любов до Господа. Так вони відразу перебороли будь-яке почуття страху і зосередилися на ненаситній любові Божій. Тому й Господь не сказав про ту блудницю, що вона злякалася (кари за гріхи), але що вона багато полюбила (Лк. 7, 47) і легко змогла витіснити одну любов іншою".
Але при цьому Христос не зупиняється на гріху, якому піддається тільки тіло, але йде далі: "А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці." (Мт. 5, 28).
В світлі євангельського вчення, навряд чи знайдеться людина, яка так чи інакше не переступила б 7-у заповідь. І якщо бути щирими і злічити такі наші блудодіяння, то багатьом знадобиться електронно-обчислювальна машина!
Не менш важким гріхом, ніж блуд, є будь-яке використання іншої людини в своїх особистих інтересах, для задоволення власних потреб. Якщо ми проаналізуємо, скільки разів ми так чи інакше експлуатували інших (друзів, родичів, дітей, підлеглих і т.д.) в своїх особистих цілях, - і тут не обійшлося б без комп'ютера...
Інший приклад, гріх сріблолюбства. Небагато відчувають потребу сказати щось з цього приводу. Можна почути: "Не вбивали, не крали, не чинили перелюбу", але деякі мають по декілька квартир і достатньо солідні заощадження, а якщо цього поки що нема, то саме це становить предмет наших мрій і ціль нашого життя. Так що ми схильні до того, щоб бути сріблолюбними та жадібними і забути слово Євангелія: "Хто має дві сорочки нехай дасть тому, хто не має..." ["Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ" (Мт. 5, 40)]. Ми забули, що Христос робив знижки блудниці, але не багатому. Не випадково саме в притчі про багатого і Лазаря Христос дає найбільш детальний опис пекла. Хіба випадково те, що Христос сказав про багатих жахливі слова: "Істинно кажу вам: Трудно багатому ввійти в Небесне Царство. І ще кажу вам: Легше верблюдові пройти через вушко в голці, ніж багатому ввійти в Боже Царство." (Мт. 19, 23-24)? Грошолюб має єдину надію - на гроші, це не дозволяє йому зауважувати поруч ближнього. Він настільки сп'янілий цією пристрастю, що готовий на все - лиш би збагатитися. Ніхто не безгрішний на шляху збагачення. Юда - сам учень Христа - зрадив Його за тридцять срібняків. Людина, що вірить в гроші, не вірить в Істинного Бога.
Крім того, що ми вже тут відзначили, вважаємо необхідним навести чудові тексти, які можуть допомогти в прагненні вивчати наш внутрішній світ.

* * *
Перший узятий з книги "Відверті розповіді прочанина".
"При кінці тижня, коли я гарно приготувався до Святого Причастя, вирішив, що це зручна нагода, щоб висповідатися якомога докладніше. Отже, я спробував згадати всі свої гріхи від юності і, щоб не забути випадково якийсь, навіть найнезначніший гріх, написав все якнайбільш повно. Так я списав великий аркуш паперу. Але тут я почув, що в Китаєвій пустелі, за три кілометри звідси, живе один священик-аскет, мудрий наставник, сповнений розуміння. Хто б не приходив до нього, щоб висповідатися, опинявся в атмосфері, сповненій теплоти та симпатії, і, наситившись навчанням про спасіння, залишав старця з спокійною душею. З почуттям великої радості я довідався про це і негайно вирушив на зустріч з цим святим старцем.
Коли я прийшов до нього, то спочатку попросив декілька порад, а потім в ході бесіди прочитав ті гріхи, які написав. Коли я закінчив читання, він сказав мені: "Чадо моє, багато чого з того, що ти мені прочитав, не має ніякого значення, а мої поради щодо сповіді, в загальному, такі.

1. Перша. Не треба сповідатися в гріхах, в яких ти каявся раніше, сповідався і дістав прощення. Коли ти сповідаєш їх знову, то немов ставиш під сумнів силу Таїнства святої сповіді.
2. Друга. Не слід згадувати на сповіді інших осіб, які пов'язані з твоїми гріхами. Тобто, слід сповідатися з власних гріхів і судити тільки самого себе і нікого іншого.
3. Третя. Не потрібно забувати, що святі отці забороняють описувати плотські гріхи зі всіма подробицями, тому що краще, щоб ми їх сповідали в загальних рисах, щоб від повторення подробиць уникнути спокуси для нас самих і для духівника.
4. Четверта. Коли ти сповідаєшся, слід каятися щиро, свідомо, бо насправді твоє покаяння сьогодні відсторонене, необдумане, непідготовлене.
5. П'ята. Зараз твої думки зайняті купою дріб'язків, але при цьому випускаєш головне, тобто, не сповідаєш найважчі зі всіх своїх гріхів: ти не зізнався і не написав, що не любиш Бога, що ненавидиш свого ближнього, що не віриш в слово Боже і що залишаєшся повним зарозумілості і честолюбства, - це є речі, які становлять більш серйозне зло і є причиною всіх наших гріхів. Це і є чотири основні корені, від яких живляться всі інші наші гріхи, в які ми впадаємо".

Природно, я дуже здивувався всьому, що почув, і тому, звертаючись до цього знаменитого духівника, сказав: "Прости мене, чесний отче, але як же можна, щоб я не любив Бога, нашого спільного Отця і Хоронителя? В що ж інше я можу вірити, крім слова Божого, яке освячує все? Я бажаю всіляких благ своїм ближнім, чому ж я їх ненавиджу? Що стосується зарозумілості, то мені нема чим гордитися, крім перерахованих гріхів. Що ж є в мені доброго, щоб звеличуватися? Можливо, моє багатство і здоров'я? Тільки якщо б я був освіченим та багатим, міг би впасти в ті гріхи, які ти мені приписуєш".
"Возлюблений мій, шкода, що ти так мало зрозумів з того, що я мав на увазі. Думаю, ти навчишся багато і швидко з того, що я тобі сказав, якщо прочитаєш ось ці мої замітки, які я тобі даю і які я використовую під час своєї сповіді. Прочитай їх уважно, і ти зрозумієш значення того, що я тобі сказав і що тебе так здивувало".
Він дав мені записку, і я почав читати. Наводжу їх дослівно.