Наші гріховні
стани по відношенню до Бога Відсутність
внутрішнього живого зв'язку з Богом. Нестійкість у вірі, недовіра до Бога,
невірство в Його Промисел у випадку різних труднощів. Сумнів, маловір'я, необізнаність в питаннях віри. Недбальство до молитви, посту, богослужіння, відвідування храму; рідке причастя
Святих Тайн. Недбальство до вивчення Святого Письма та духовних книг. Ремство на Бога, богохульство (навіть в думках). Клятва, клятвопорушення, криві
клятви, недотримання обітниць. Займання магією, проріканням, астрологією і так далі; марновірство, віра в
долю, в сни. Причастя. Більшість християн віддалилися від Чаші Життя, і, як
правило, без достатніх на те підстав. Далі ми зупинимося на цьому докладніше.
Поки що ж тільки підкреслимо, що уникати причастя Святих Тайн - значить,
зневажати Жертву Христа, і це, звичайно, великий гріх.
Молитва. Переважно на сповіді ми говоримо про порушення посту,
про якісь незначні помилки і зовсім не торкаємося молитви, з якою ми розлучилися.
Ще менше говоримо про неуважність під час молитви. Що ж дивуватися своєму
станові? Як ми можемо йти вперед без частого причастя і постійного спілкування
з Богом? Один священик дуже мудро сказав: "Якщо ти хочеш побачити, яку
ступінь святості чи духовності досягла людина, запитай її, чи любить вона
молитися?" Не випадково всі святі, без винятку, були людьми молитви.
Молитва була їх головною працею, а для нас це стало чимось другорядним.
Магія. Це велике потьмарення. Тисячі людей звертаються до
чаклунів, ворожбитів на картах, на кавовій гущі, до астрологів,
"ясновидців" і тлумачів снів. Йдуть з легким серцем, не підозрюючи,
що результатом всього цього є богохульство найвищої ступені, відречення від
обітниць Хрещення, спілкування з сатаною.
|