1) Розваж, християнине, що Пресвяту Євхаристію установив Ісус Христос, аби тією небесною поживою зміцнити твою душу для подолання всіх труднощів на дорозі вдосконалення і отримання запоруки життя вічного. Чітко про це говорить Спаситель у святого Йоана: «Хто їсть Моє Тіло, і п'є Мою Кров, має життя вічне і Я воскрешу його в останній день»(6,54). У цій Тайні показав нам Христос найбільшу любов. Її установив у найважливішу хвилину Свого життя, перед Своїми терпіннями на Тайній Вечері. Всемогутнім словом перемінив хліб і вино в Тіло і Кров Свою. Подивляй Божу всемогутність у цьому Таїнстві зі святим Кирилом Єрусалимським, котрий так про це говорив: «Господь перемінив на весіллі в Кані своєю волею воду на вино, а ми не мали би вірити, що він перемінив хліб у Своє Тіло а вино у Свою Кров, коли сказав: «Це Тіло Моє, це Кров Моя». Давнє християнське передання говорить, що Пресвята Богородиця після воскресіння Ісуса щоднини причащалася. І тебе закликає Свята Церква, щоби ти найчастіше приймав Ісуса у святім Причасті.
2) Яку честь виявляє мені Христос у цьому Таїнстві! Він у Таїнстві Євхаристії стає моїм приятелем, моїм гостем, моїм Богом. Живить мене Своїм Тілом і Кров'ю мене цілого перемінює у Себе самого. Моє лоно стає тоді святіше від усіх церков, престолів, чаш і посвячених посудин. Моя душа може назватися тоді Раєм, бо в ній перебуває Цар слави.
3) Але яку ж неславу роблю я Ісусові у цій Тайні. Наближаюся до Спасителя з такою холодністю, відходжу так скоро, навіть не дякую, втікаю, коли йде Він мені назустріч на вулиці, майже ніколи не відвідую Його в церквах, сміюся, коли Він виставлений на престолі. Чи може бути ще більша зневага, коли я приймаю Його до свого тіла, переповненого гріхами, Юдиними святократськими устами, до душі, повної дияволів, наче в пеклі.
4) Якими ласками обдаровує мене Ісус Христос у святій Євхаристії!. Ласками проти пристрастей, щоб їх ослабити; проти диявола, щоби його знищити, проти принад світу, щоб не заманювали мене. Це пожива життя зміцнювала мучеників, зігрівала дівиць, робила їх святими. Отож нерозумний я, коли не дбаю про такі ласки. Через те я такий немічний у спокусах, що ні на один крок не просуваюся у чеснотах. Тому то не наближаюся до Ісуса Христа з належною повагою, не важко мені знеславлять Його у церквах і на престолах. Кажу, що я негідний прийняти Його. Чому ж не стати, нарешті і мені гідним, починаючи життя чисте і непорочне?
Приклад: Одна бідна дівчина причащалася часто і з великою ревністю. Однак все журилася, що недобре причащається. «А це чому?» - запитала господиня. Вона відповіла: «О! моя пані, бачу в інших молитовник в руках… Хто знає, які гарні молитви говорять вони Богові. О, коли б я вміла читати!» «Що ж ти робиш, коли причащаєшся?» « нічого, все плачу» «від чого?» «за гріхи мої і беззаконня» «і більше нічого не чиниш?» «Прошу в Господа ласки полюбити Його, бути доброю і піти в Рай. Відмовляю опісля правди віри, надії і любові та збуджую в собі жаль, як радив мені сповідник. Опісля прошу Пречисту Діву і Ангела-Хоронителя, щоби заступалися за мене». Яка це чудова душа! Вона не потребує книжки, а в своїй смиренній простоті подобається більше Христові, ніж ті, що поверхнево відчитують довгі молитви, а в серцях цього не роблять.
На згадку: не їжте і не пийте серед дня без потреби.
Жертва: Відвідайте Найсвятіші Тайни, а як не можете прийти до церкви, то бодай вдома промовте 5 разів Отче наш… Богородице Діво… і віддайте поклін Ісусу Христу в Найсвятішій Тайні Євхаристії.
Поклін: Радуйся, Мешкання Бога і Сина.
Молитва: Так, так, признаємо перед Небом і Тобою, що ми повіки в боргу перед Тобою за такі великі ласки. Ти, така добра, уділи і нам вік доброти Своєї, дозволь нам завжди жити свято і без гріха. З'єднуй нас часто з Ісусом у святім Причасті та випроси, щоб Він наприкінці нашого життя прийшов нас скріпити у далеку дорогу. Амінь.
Богородице Діво…
|
