Книга
І Практичне
заохочення до духовного життя
Розділ сімнадцятий:
Про чернече життя
Коли хочеш зберегти мир і злагоду з іншими людьми, мусиш учитися перемагати
себе не в одній речі.
То не мала річ, жити в монастирі або в духовній громаді, поводься там без
нарікання і вірно витримати аж до смерті. Блажен той, хто там побожно прожив
і щасливо вмер.
Коли хочеш жити, як треба, і поступати вперед, уважай себе засланцем і
подорожнім на цій землі.
Коли хочеш вести чернече життя, мусиш стати Христа ради юродивим.
Ряса і постриг мало ще значать: але правдивим ченцем робить переміна звичок
і цілковите вмертвіння пристрастей.
Хто шукає чогось іншого, крім єдиного Бога і спасіння своєї душі, той нічого
не знайде, хіба лише прикрість і терпіння.
Так само не може довго прожити в мирі той, хто не старається бути найменшим
і всім підлягати.
Ти для того прийшов, щоб послужити, а не для того, щоб старшувати; знай,
що ти покликаний до терпіння і до праці, а не до дармування і балакання.
Тут люди випробовуються так, як золото в горні.
Тут ніхто не зможе вижити, якщо не схоче ради Бога цілим серцем упокоритися.
| 
