Я, жителька села Нижнього Болотного – Роман Ольга Петрівна, разом зі своїми діточками, Васильком та Ангелінкою, бачили щось незвичайне на сонці.
Це було у вівторок, 10 вересня о 7.00 годині ранку за місцевим часом. Я вийшла на подвір’я, подивилася в сторону сонця й побачила щось дивне, якийсь синій круг в самому сонці. Я скоренько побігла в хату, накрила голову хусткою, взяла в руки вервицю, яку недавно, на тому місці, де з’явилася дівчаткам Матінка Божа, була Нею освячена; і сказала діткам, щоби вони теж виходили на подвір’я.
Ми всі гарненько стали і почали дивитися на сонце та молитися “Отче наш” і “Богородице Діво”. Незабаром побачили, як із-за сонця почала випливати фігура Матінки Божої в синьому одязі, в короні. Ми продовжували молитися.
Потім крізь сонце почали пропливати якісь знаки, ніби якісь іноземні букви, далі – серце. Це все пропливло крізь сонце. Знизу догори. Далі я побачила сині круги над сонцем і запитала дітей, чи бачать вони. А малий Василько сказав: “То, мамо, не круги сині, а білі Ангелики. Ви що, не бачите? Три Ангелики”. Далі знов пропливло, ніби образ “Рождество Ісусикове”, а за ним пливла Мироносиця в синьому одязі, руки складені перед лицем в неї були, ніби молилася. Ангелінка говорила, що бачила ключ в сонці. Потім ми вже хотіли заходити в хату, а Ангелінка сказала: “Ще, мамо, пішли такі знаки: .–.–.–. і ще велике серце, а через нього смуга.
Слава Ісусу Христу!