Понеділок
10.02.2025
08:11
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Розповідає "Джублик" [2]
статті та розповіді із Джублика
інтернет ресурси [15]
матеріали розміщені в інтернет просторі
газети та журнали [5]
матеріали розміщені в друкованих масмедіа
Про Джублик розказують [2]
розповіді очевидців надіслані поштою до Джублика або ж залишені в письмовій формі.
До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи будете приймати участь у спільних вервицях "Наживо" (On-Line)
Всього відповідей: 66
Друзі сайту Джублика

ЄВАНГЕЛІЄ
3D інтерактивна книга

ВІЧНА ВЕРВИЧКА
безперервна спільна молитва

Колядує Україна

Санаторій ШАЯН, ШАЯН МРЦ

Туристичний рафтинг
"По ТИСІ разом"

Волонтерська видавнича група

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Про Джублик пишуть » інтернет ресурси

Закарпатська Голгофа
2 лютого 2007

Закарпатська Голгофа

Тільки я зійшов з автобуса у селі Вільхівка, як до мене підійшла незнайома літня жінка. Вона, вочевидь, «вирахувала» мене, що я не з місцевих, й поцікавилася, чи, бува, не прошкую до гори Джублик. Отримавши схвальну відповідь, жінка якось дивно просяяла й вимовила: «Там справді творяться дивовижні явища!» А трішки поспілкувавшись, розповіла просто цікаві речі! Я спочатку вирішив занотувати розповідь на диктофон, але техніка, дивно, ні з того ні з цього раптом перестала працювати!

«Я також бачила Пречисту Діву Марію Святу! – врочисто заявила Марина Лацкун. – Причому за цим дивом спостерігала не тільки я одна, але й цілий гурт людей».

МАСОВЕ ВІЗІОНЕРСТВО

А було це так. Вона щодня приходить на Богослужіння до гори Джублик, яку місцеві селяни вже встигли охрестити святою. 27 червня позаминулого року, на десятий місяць від дня першої появи Матері Божої, біля гори Джублик вона побачила гурт мирян. Усі вони, як ті звіздарі, дружно споглядали небо. Одна з жінок, помолившись, розповідала, що побачила над горою постать Пресвятої Діви. На вигляд вона була такою, як на постаменті, викарбуваного з мармуру, встановленого біля джерела.

«Я також помолилася, – каже Марина, – й звернула свій погляд у той бік, що й юрба. І перше, що я побачила, це… Пресвяту Діву! Руки у неї були опущені. Жінка, яка стояла переді мною, все бачила в кольорах, а я – тільки в чорно-білому. Потім я побачила хрест, на якому був прибитий Ісус, а під хрестом навколішки – Пресвята Діва. Крім мене, всі ці дива бачили ще дві жінки. Потім я спостерігала постать Ісуса. Його було видно лише до пояса. На грудях у нього я бачила серце. Тоді мені прийшло на гадку, що я вже бачила такого Ісуса, й пригадала, що це було уві сні. А близько три місяці тому мені приснилося, що я бачу одну людину і не можу збагнути, хто це може бути. Тоді я почула голос, який сказав: «Це — архангел Михаїл!» І таких розповідей у селі – десятки.

Біля нас раптом зупинилася автівка. З машини вийшли кілька людей. «Цей шлях веде до святої гори? » — перепитали незнайомці. Як з’ясувалося, це були прочани з Івано-Франківщини. Слава села Вільхівки, а особливо гори Джублик, після появи тут пресвятої Діви Марії покотилася не тільки в краї, а й далеко за його межами. Серед вірників почався великий ажіотаж. Сюди щомісяця 26-27 числа з нагоди святкування появи Святої Родини приїздять тисячі прочан зі Львівщини, Івано-Франківщини, інших областей України та сусідніх країн.

ХРЕСНА ДОРОГА

Неподалік гори Джублик зводиться чоловічий монастир. Прошкую туди. Настоятель отець Атанасій нашого кореспондента зустрів гостинно. Знайомлюсь з монахами. Вони тільки повернулися з ранкової Божої служби, що проходила біля джерела під горою Джублик. Ось отець Йосиф –сповідник, править службу Божу біля джерела. Брати Михайло та Іван займаються по господарству.

«Монахи мріють, – каже отець Атанасій, – що з ласки Божої тут буде побудовано не тільки монастир, а й просвітницький центр. Ну, певно, про те, що більше року кровоточить розп’яття, встановлене перед каплицею під горою Джублик, ви знаєте? Щоправда, вчора один із місцевих селян уже трохи нафантазував, розповсюджуючи плітки, що ця рідина, мовляв, належить до четвертої групи крові, носіями якої буцімто є семіти – Богом «вибраний народ». Це, звичайно, нісенітниця. Але в цьому якась доля правди є. Утім, це довели експерти, взявши цю рідину на аналіз. Так ось, у ній є складові частини… крові!»

Отець Атанасій підводить мене до Хреста. І, справді, він кровоточить! У відповідь на мій здивований погляд, отець тільки розвів руками: на все, мовляв, воля Божа. Далі монах запрошує мене піднятися Хресною дорогою на гору Джублик, від якої віє магічністю. Цей шлях прочани вже охрестили закарпатською Голгофою. Тут 14 стацій. На схилах гори Джублик рік тому, на Великдень, встановлено чотирнадцять хрестів, які символізують пройдений шлях Ісуса Христа від приведення його на суд до Пілата – до тіла Ісуса, вкладеного до труни. Розмитими викопаними сходинками, задихаючись, ковзаємось, торуємо, мовби несемо важкий хрест. На Говерлу – і то легше було піднятися, аніж на висоту якихось 300 метрів!

Піднімаючись угору, отець Атанасій розповідав, що на трьох із чотирнадцяти хрестів першого червня 2003 року бачили розп’яття Ісуса, яке не було зображене, і як з його ніг потекло миро, а з лівої — кров. Діти обтерли їх руками. Сам отець, каже, цього не бачив, тільки бачив сліди крові на кофті дівчинки.

ХРЕСТИ ЗАКРОВОТОЧИЛИ

«Через тиждень від початку «помаранчевої революції», 27 листопада, – відхекавшись, провадить далі отець Атанасій, – від гори Джублик ми повезли два хрести. Один із них установили в Києві на майдані Незалежності, другий – у центрі Львова. І, не повірите, через кілька днів обидва хрести закровоточили! Таких див у своєму житті я не бачив». Отець Атанасій вважає, що «помаранчева революція» є провісницею, аби наш знедолений народ відчувався нарешті єдиною нацією, а Христос пролив кров, аби українці жили в мирі.

Проте й чимало «хомів-невірників». Мовляв, ці дива не що інше, як звичайні витівки духовенства, місцевих монахів, аби привернути до себе увагу прочан. Під час багатолюдних відпустів можна трохи й приторгувати крамом, релігійною літературою, сподіватися на щедрі пожертвування прочан. За розмовою й незчулися, як ми вже – на шостій стації. «Дев’ятого липня позаминулого року, — пригадує мій супроводжувач, — саме тут зо два десятки місцевих вірників побачили дивне сяйво. Воно супроводжувало їх усією дорогою, аж до кінця молитви. Перебуваючи в надзвичайному стані, люди розповідали, що сяйво набирало різні постаті. А на один з хрестів пролився потужний потік світла, наче з чотирьох прожекторів. Що це не був масовий психоз, пізніше довела відеокасета».

Ось дев’ята стація. «Все. Вже не маю більше сил іти далі, – наче чуємо останній подих Христа. – Я німію і падаю на землю, а зверху падає на мене важкий хрест. Він так ударив по терновому вінку, що терня на всю свою величину впилося мені в голову. З усіх ран потекли потоки моєї крові…» Торуючи Хресну дорогу, пригадую конфлікт між отцем Атанасієм та нині покійним єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії Іваном Маргітичем. В одному з інтерв’ю владика заявив, що Митрополича сесія Києво-Галицької Митрополії порекомендувала священикам і вірникам не відвідувати те місце, де на Закарпатті нібито з’явилась Божа Матір. Бо Митрополія не вважає це явлення дійсним. Отож побудовану каплицю, де буцімто вперше з’явилась Матір Божа, владика освятити відмовився, проте освятив Хресну дорогу.

ВІРИТЬ ТОЙ, ХТО… ВІРИТЬ

Майже такої ж думки синод єпископів, який за порадами нинішнього єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Мілана Шашіка, не рекомендує проводити організовані поїздки і прощі до Джублика. Проте… місцеві вірники розповідають світу про все нові дива? Що це, масове візіонерство чи просто шарлатанство? Найстійкішою є так звана візіонерна теорія (від візіо – бачення). Христос не воскрес, але учням справді здалось, що вони бачили Господа, який нібито ожив і розмовляв із ними.

Учні до того були захоплені Христом, настільки зріднилися з думкою про прийдешнє Царство Його, що не змогли змиритися з фактом смерті Його. Ось напружені хворобливі очікування і вибухнули такою масовою галюцинацією, яку вони, піддавшись самоомані, і виклали у Євангелії. Щоправда, в дійсності галюцинації трапляються, як у окремих осіб, так і масово, хоча останні – доволі рідко. Але галюцинації зустрічаються у тих людей, які бажають щось бачити й чути, налаштованих усіма своїми мозковими центрами сприйняти те, на що давно очікують. Отже, апостоли бачили справді Воскреслого: історичний факт Воскресіння – безсумнівний. А хіба місцевим селянам може хтось заборонити бачити те, чого вони прагнуть усім своїм єством?

Покидаючи село, знайомлюсь із місцевими пам’ятками. Ось Татарська яруга. 1717 року кримські полчища хана Гирея тут півтора місяці готувалися до взяття Хустського замку. Та найцікавіше те, що перша назва села – Влахове. Тут мешкали гончарі-волохи, останки колись могутнього кельтського племені, які сповідували релігію стародавніх друїдів. Саме у підніжжі гори Джублик, що заряджена позитивною енергією, припускають експерти, друїди виконували свої магічні культові обряди.

А за часів Чехословаччини Вільхівка, як переказують легенди, прославилась… відьмами. Один із місцевих експертів, який не побажав назвати свого прізвища, пояснював це тим, що під час чехословацької земельної реформи через нестачу землі сутички між місцевими бідняками доходили до кровопролиття. Заздрісні до чужого багатства, чимало місцевих жінок вдавалися до чаклунства, наговорів. Для повного викоренення цієї єресі, впевнені багато сельчан, і з’явилася у селі Матір Божа.

Світлана Ісаєвич, старший викладач кафедри педагогіки й психології Ужгородського національного університету:

– Дива, які спостерігають вірники села Вільхівка, скоріше за все, можна віднести до парапсихологічних явищ, пов’язаних з екстрасенсорикою, телекінезом, автосугестією. Словом, здатність сприймання вірниками через власну творчу уяву саме таких образів. Адже є різні прийоми людської уяви: від галюцинацій до так званого склеювання або гіперболізації. Це декотрим особам властиво максимілізувати. А, можливо, тут мають місце ще не відомі науці явища.



Джерело: http://h.ua/story/29597/
Категорія: інтернет ресурси | Додав: sanator (01.10.2007) | Автор: Володимир Ноженко
Переглядів: 1475 | Теги: Закарпаття, Джублик, Хресна дорога, Вільхівка, Дкз | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]