| Четвер 25.04.2024 00:24 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Головна » Статті » Різне » Книги священнослужителів церков |
Отець Василь Вороновський: "ЗЦІЛЕННЯ МОЛИТВОЮ"
Отець Василь Вороновський: "ЗЦІЛЕННЯ МОЛИТВОЮ"
 Отець Василь Вороновський: "ЗЦІЛЕННЯ МОЛИТВОЮ" Видання 3-є, змінене За дозволом Церковної влади Слово до Читача Маєш прекрасну нагоду через книгу, яку тримаєш у руках, приєднатися до молитви-розради, молитви-рятунку, молитви-зцілення, якою улюблений Слуга Господній отець Василь Вороновський захищає хворих від підступу злих сил. Господь Бог — виявом Своєї ласки — вибрав цього побожного священика в особливий спосіб лікувати не лише людські душі, але і їхні тіла. Ця книга — не стільки про о. Василя Вороновського, а радше про його досвід зцілювати молитвою. Думки-поради отця Вороновського допоможуть Тобі, дорогий Приятелю, уникнути гріховних пристрастей, глибше пізнати силу молитви, відчути на собі її унікальний дар зцілення та навернення. Священик, котрий виганяє злих духів Сотні, тисячі людей не питають, як добратися до Львова, вони хочуть дізнатися, як знайти отця Вороновського, або нерідко можна почути: "їду до того отця, що виганяє нечистого". Священик, котрий виганяє злих духів. Отак — чи це з любові, а чи з вдячності нарекли о.Василя Вороновського ті християни, котрі звільнилися від підступів зла, гріха, хвороби. До львівського храму св. Архистратига Михаїла, де відправляє Богослужіння о. Василь, їдуть зболені душею і тілом люди зі всіх усюд, і немає серед недужих поділу на православних і католиків, українців і неукраїнців. Священик, наділений Господньою харизмою, горне під покров своїх цілющих молитов усіх, хто приймає до свого серця Христа, хто шукає помочі у Всевишнього. "... Одному бо дається слово мудрості; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; іншому — віра в тому ж Дусі; іншому — сила творити чуда..." (І Кор. 12). Його знають і шанують на Батьківщині, у близьких і далеких від України містах та селах. За більш як сорок п'ять років свого священства ієромонах-студит Вороновський об'їхав майже всю Україну — від Хусту до Кривого Рогу. Не задля екскурсії, а щоб нести Добру Новину, задля порятунку людських душ. Ми сидимо в примонастирській капличці з цією по-дитячому скромною, наївно відвертою і водночас сталево духовно сильною людиною-святцем. Його відкрита усмішка, душевна чистота і доброзичливість вражають: не хочеться вірити, що за плечима цього священика — десятки літ поневірянь, переслідувань і гонінь з боку безбожного комуністичного режиму. Він згадує неймовірні факти своєї біографії, коли Христа ради о. Вороновському під прицілом недремного ока кадебистів доводилося перетворюватися то в мандрівного туриста, а то й у... жебрака. — Це було у 70-ті роки, у селі Сусолів Самбірського району, — згадує о. Василь. — Я мав завдання від Єпископа відкрити церкву, яку більшовики зачинили й заборонили в ній правити. Але про це довідалися кадебисти й оточили село на мотоциклах і так званих "бобиках". Їхні пастки були розставлені настільки професійно, що найменший мій недогляд дозволив би безбожникам запроторити мене до тюрми. Винахідливими виявилися місцеві селяни. Вони переодягнули мене в латану свитину, дали в руки палицю і приставили до "новоспеченого жебрака" дівчину, котра провела мене селом до призначеного місця, де я мав відправляти Службу Божу. Дорога до Церкви. Вона розпочалася з тих пір, коли мама брала маленького Володимира (світське ім'я о. Василя) за руку і йшла до святині. Народився о. Василь Вороновськии 6 травня 1929 року в с. Гумниська Буського району, на Львівщині, у родині селянина-господаря. Сім'я Вороновських виховувала трьох синів і була дуже побожною. "Коли ми були ще малими хлопцями, — згадує о. Василь, — матір брала мене за руку, а мого брата Юрія (теперішнього Юліана — Владику Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ — ред.) несла при грудях, і так ми завжди з батьками ходили до церкви. Кіньми їздили до Милятина, до м. Олеська на відпусти. У Милятині (Буський р-н) з 14 серпня 1755 року була чудотворна ікона розп'ятого Господа нашого Ісуса Христа". У 1942 р. батьки послали майбутнього душпастиря вчитися до Львівської духовної семінарії. Коли ж її закрили, то він навчався в університеті у Львові, на факультеті німецької філології. Згрдом учителював. На священика висвячений у серпні 1959 року. Праця вчителя у сільській школі була поєднана із священичим служінням у підпіллі УГКЦ. Першу Службу Божу о. Василь Вороновський відправив у закритому храмі с. Куличкова, Сокальського району в 1960 р. Згодом потаємно служив Святі Літургії у приватних будинках людей, їздив у села та міста Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Дніпропетровщини, Тернопілля та Києва, проповідуючи Христову науку. 12 лютого 1970 р., о 19 год., під час Богослужіння на хуторі Фінна Крехівської сільради (Львівщина, Жовківський р-н) його арештували більшовики і запроторили до в'язниці. Після ув'язнення о. Василь уже не мав дозволу вчителювати. Єдина організація, куди його взяли на роботу (і то з допомогою греко-католицького священика Ярослава Тихого) була Львівська санепідемстанція. У цій установі працював дезінфектором — аж до пенсії. Але священицької справи не покидав ніколи: щонеділі (єдиний вихідний) у сільських церквах служив Святі Відправи. Другий арешт отця Василя — рівно через 15 років після першого: того самого місяця, дня, о тій самій годині, тільки у Львові, на квартирі у хворої, яку сповідав. Коли УГКЦ вийшла з підпілля, отець Василь Вороновський служив у церквах Львова: Преображення Господнього, св. Архистратига Михаїла на Сихові. Дар зцілення "Вперше я відчув цей Божий дар у 1961 році. На хуторі Фінна, поблизу Крехова, на Львівщині, одна жінка попросила мене прочитати молитви над дитиною, яка вночі прокидалася, кричала. Хворій допомогло, і відтоді до мене почали звертатися люди. Очевидно, багато залежить не лише від того, хто читає молитви. Сама людина мусить мати сильну віру в Бога, сподіватися лише на Нього, — розповідає о. Василь. — А ще було так, що коли я сидів у в'язниці, до мене звернувся міліціонер. Його син мав чорну хворобу. Тоді я разом з хворим хлопцем і його матір'ю поїхав у Дору, біля Яремчі, на Івано-Франківщині, до отця-монаха Мирона. Він прочитав молитви — і хлопець став здоровим. Отець Мирон бачив у мені того, хто може продовжити його справу. Після смерті о. Мирона тайний Єпископ УГКЦ Никанор Дейнега доручив мені займатися екзорцизмом. Потім цей дозвіл підтвердили Єпископ Величковський та Митрополит Стернюк". У новому документі Папського Престолу про здійснення екзорцизму (ритуалу вигнання бісів) сказано: "Церква молилася і буде молитися про звільнення людей від спокус диявола". Ось що розповідає о. Вороновський зі своєї священичої практики про вигнання злого духа: "У Комарному, на Львівщині, в одній хаті у вигляді вогню з'явився диявол: палив різні речі. Господарі запросили мене, бо сільський священик не міг допомогти. Перед моїм приїздом диявол написав на стіні, щоб не кликали священика, погрожував помститися. Тоді я почав там святу місію: весь тиждень разом із парохіянами ми молилися, а в переддень, коли я мав здійснювати ритуал екзорцизму, до церкви прийшли шість пар, які не жили у шлюбі, вінчатися — боялися, щоб нечистий не з'явився до їхніх обійсть. Ми з місцевим парохом посвятили хату, воду, відправили екзорцизм. Ще злий дух більше, ніж місяць, появлявся у с. Яхторові, на Золочівщині, у Львівській області. На обійсті спалив стайню, стодолу, в хаті виключав світло, господарі йшли спати до сусідів, бо боялися залишатися вдома. Коли я приїхав туди, то спочатку дав шлюб чоловікові та жінці, які зі своїми дітьми жили в тій хаті. Потім усі їхні односельці: і православні, і греко-католики разом молилися. Одного разу довелося відправляти екзорцизм на Тернопільщині, у с. Кобиволоках Теребовлянського району, де диявол палив у чотирьох хатах.. Пожежники не могли зарадити тому вогню протягом багатьох днів, вже тоді звернулися до мене. І досі в тих місцях усе спокійно, а люди про ці жахіття навіть не хочуть згадувати". Про чудотворний хрест „Хотів би ще сказати про хрест, з яким я проповідую Боже слово, виганяю злого духа, — він є зі мною завжди. З цим хрестом я був у Римі, в Люрді, в Парижі, в Паралеомані, Арсі (Франція), в місцях чудесних об'явлень, ним торкався до чудотворних ікон, мощей святих. Може, діє той хрест?" — призадумується о. Василь. Про чудо-зцілення 16-літньої дівчини, яка при ускладненні на грип опинилася у реанімаційному відділенні лікарні, про оздоровлення прикутих до ліжка інших недужих, які стали на ноги після отцевих молитов, можна розповідати годинами. "Ніколи не питаю прізвищ хворих, не беру грошей, — завжди кажу: Богові дякуйте, а не мені". На урочисту Літургію з нагоди 70-ліття з дня народження та 40-річчя єрейських свячень до о. Вороновського з'їхалось багато вдячних людей. Він служив Святу Літургію у новенькому фелоні. Його вишила і подарувала своєму рятівникові дівчина, яку отець повернув майже з того світу. До родинного гнізда Тепер о. Василь відправляє Богослужіння у Львові, в монастирській церкві о.о. -студитів св. Архистратига Михаїла. І нерідко старається приїжджати до свого родинного села — в Гумниська. У сільському храмі почергово моляться вірні УПЦ КП та УГКЦ. А коли на водосвяття, Богослужіння, екзорцизм приїжджає о. Вороновський, то в храмі збираються усі християни, незалежно від конфесії. Люблять і шанують свого односельця жителі Гумниська. Допомогли братам: о. Василю та владиці Юліану, Єпископові Самбірсько-Дрогобицької єпархії, звести каплицю Преображення Господнього, дзвіницю та водосвят-ницю на тому ж місці, де колись стояла їхня батьківська хата, де в дерев'яній колисці побожні батьки виколисали трьох синів для України: Господніх слуг у священстві та єпископстві, шкільного вчителя. Духовенство про священика Розповідь про всечесного отця-харизматика Василя Вороновського та його цілющі молитви була б далеко не повною, якби не дали слово іншим. о. Роман Каспришин (селище Рудно, Львівщина): — Отця Василя знаю, з часів підпілля УГКЦ. Йому, як і багатьом моїм побратимам, довелося винести на своїх плечах увесь тягар жахіть, які пережила наша багатостраждальна Церква-мучениця. І лише його надзвичайна побожність та щирість молитви допомогли священикові Вороновському пережити лихоліття переслідувань та морального терору. А його поїздки на відстань у кілька сотень кілометрів для того, аби висповідати людину, заслуговують неабияких Господніх щедрот, яких воістину заслужив о.Василь. о. Миколам Головецький (с. Крукеничі Мостиського р-ну, що на Львівщині): — Давно чув про отця Василя, про його дар зцілення одержимих недугою людей, а особисто познайомився з ним дев'ять років тому під час служіння отцем Святої Літургії. Цей священик своєю молитовною поставою прикликав на себе надзвичайну Ласку Господню і як Владика Миколай Чарнецький, що його учнем о. Василь є, має неабиякий дар зцілення. У цьому я переконався на прикладі моїх парафіян. Одного разу я запросив о. Василя Вороновського до Крукенич. Після його цілющих молитов багато моїх парафіян одержали від Бога те, на що чекали роками, а то й все своє свідоме життя. Одна, наприклад, побожна християнка об'їхала чи не усіх лікарських світил, однак 20 років подружнього життя не принесли їй материнського щастя. А за молитвами праведника о. Василя Господь подарував їй невимовну радість і нещодавно вона народила двійню. о. Богдан Вовк (завідатель церкви св. Юрія у Мостиськах, Львівщина): —Тривалий час допомагаю о. Василю Вороновському через Сповідь готувати людей до прийняття Божої Благодаті. Хочу засвідчити факти чудодійної сили молитви цього праведника. Одного разу, коли о. Василь розпочав читати заклинальні молитви проти злого духа, юнак, що був присутній у храмі, впав на коліна і почав гавкати правдивим собачим голосом. Це означає, що сила молитви о. Вороновського змусила злого демона покинути душу хлопця у відчутті собачого гавкання. А нещодавно на такій ж Відправі три жінки впали перед тетраподом церкви з нелюдським скавулінням. Вони були настільки одержимі злим, що довелось отцеві над кожною індивідуально читати молитви, які очистили їхні душі від панування демона. Ми, молоді священики, маємо з кого брати приклад, і дякуємо Богові за Його ласку, за те, що посилає нам добрих пастирів, які очищають наш, український народ від злої сили. о. Іван Чичерськйй (храм Різдва Пресвятої Богородиці у Львові): — Отця Василя Вороновського знаю понад тринадцять років. Його величність — у святій простоті і живій вірі. Саме це дозволяє отцеві запалювати у людях віру, надію і любов до Бога та ближніх, зцілювати їхні душі й тіла від проявів зла. Про екстрасенсів, магію і кінець світу
(Запитання і відповіді між добром і злом) Наша розмова з отцем-харизматиком Василем Вороновським є чи не "кульмінацією" книги, яку пропонуємо Тобі, побожний Читачу. — Всечесний отче, останнім часом з'явилось багато людей, які лікують так званими біополями, переконують нас, що можуть передбачати майбутнє. Від кого це?.. Чи справді — від нечистого? Яку думку з цього приводу маєте Ви і Церква зокрема? — Мої думки цілком співпадають із вченням Церкви. У Діяннях Апостолів йдеться про ворожбита Симона, який "дивував люд самарійський і видавав себе за щось видатне", про юдейського псевдопророка на ім'я Вар Ісус, про служницю, у яку вселився віщун, але його вигнав апостол Павло. Києво-Печерський патерик пише про Микиту, що мав дар пророцтва і надзвичайну пам'ять, він знав увесь Старий Завіт. Коли ж з нього вигнали біса, то усе забув. Люди, які ходять оздоровлюватися до "енергетиків", "цілителів", не знають суті того лікування. Екстрасенси варварськими методами перерозподіляють енергію, внаслідок чого хворий орган одержує її, а інший слабне. Під час сеансу "цілителі" можуть "викачувати" енергію з пацієнта, встановлювати з ним довготривалий енергетичний зв'язок, можуть навіть жити за рахунок його енергії. "Цілителі" часто доводять людей до психічних розладів і занапащують їхні душі. Краще б людина пішла до Сповіді, на Службу Божу, молилася і просила Господа про допомогу, і навіть померла б у Божій благодаті. Бо Господь посилає хвороби за наші гріхи, щоб ми зрозуміли: життя — це коротка миттєвість, за якою — Вічність. Хвороба дається для випробування нашої покори. Під час недуги слід звертатись до лікарів, довіряти їм своє тіло, але не душу. Душу, окрім Бога, не довіряймо нікому. А тому християнин, який "лікується" у екстрасенса чи хоче знати своє майбутнє, зраджує Христа, свою віру і вступає в контакт з нечистою силою, — Але ж більшість таких "цілителів" каже, що вони лікують саме молитвою, навіть скеровують своїх пацієнтів до церкви, до Сповіді. В людей вони викликають довіру. — Це представники "білої" магії, бо щойно ми говорили про їхню протилежність, тих, хто практикує "чорну". Такі екстрасенси ходять до церкви і лікують буцімто Божою силою, але часто й самі не підозрюють, що опинилися під владою демонічних сил. — А що таке, на Ваш погляд, гіпноз? — Деякі люди, які мають сильну енергію, можуть впливати на інших, гіпнотизувати їх. Але ніхто не має права втручатись у чиюсь свідомість. Піддаватися гіпнозу свідомо не можна, це — гріх. — А чи можна знати наперед своє майбутнє? — Це вже сфера діяльності астрології. Нині є дуже багато гороскопів: міркувань про, те, що доля людини залежить від руху планет, від розташування зірок... Планети впливають на океанські та морські течії, на напрямок руху вітрів, але в жодному випадку — не на долю людини. Людину створив Бог, дав їй розум і волю, чим вона й повинна послуговуватись. Тому Церква категорично забороняє ворожбу, віщування майбутнього. Навіть під страхом смерті. — Але ж багатьох людей підкуповує те, що віщуни кажуть правду. Соціологічні дослідження стверджують: їхні віщування збуваються у 70 випадках із ста. — Це пояснюється тим, що колись нечистий був у ангельській ієрархії і так чи інакше посвячений у таємниці буття. Ці знання він зберіг і тепер намагається підкорити собі людину, відкриваючи їй деякі таємниці... — ...або з'являється перед нею у вигляді пришельців із космосу... — У Біблії немає жодного натяку на існування інших цивілізацій. Якщо до XX століття перед християнином з'являлась людиноподібна — часто осяйна — істота гігантського або карликового зросту, з палаючими або червоними очима, при появі якої охоплював страх, то віруючий не мав сумніву, хто це. Він знаменням хреста і молитвою відганяв біса. А тепер, якщо перед атеїстом або маловіром, яких більшість, постане таке чудовисько, то він приймає його за інопланетянина і часто охоче контактує з ним. — У кімнаті — якийсь незрозумілий стукіт, дивні голоси, починають літати речі в повітрі, без причини займаються полум'ям... Що це? — Це — диявол, або ж полтергейст, як каже наука, дух, що робить шкоду людям. Є близько двадцяти наукових теорій, які намагаються це явище пояснити. Але протягом багатьох віків доведено, що всі чаклунські дії припиняються при зіткненні з Божою силою. Для цього перш за все потрібна сильна віра в Господа, в Боже слово. В особливих випадках Церква використовує спеціальні молитви. Священик заклинає диявола (на це він мусить мати дозвіл від Церковної влади). Я, ще раз нагадую, маю такий дозвіл від Єпископа та Патріарха. — А Ви не боїтеся? — Коли я йшов читати заклинальні молитви в тому ж таки Комарному, то взяв на груди Святі Тайни, Коли я з Ісусом Христом, — нічого не боюся. Але того дня диявол хотів мені нашкодити. Коли я підійшов на подвір'я церкви Архистратига Михаїла до машини, то раптом на друзочки розлетілося автомобільне скло. До того ж ввімкнулась сигналізація і не вмовкла доти, доки ми не приїхали до собору святого Юра. — А які є засоби захисту від нечистої сили у мирян? Чим християнин може найперше оборонитися? — З практики, за 46 років священства, бачу, що люди опановуються злим духом через погану Сповідь. Часом, при шлюбі соромляться сказати, що жили подружнім життям до вінчання, а в інших випадках замовчують гріх зносин з тваринами, розпусту, аборти. І через таку Сповідь людей опановує злий дух. Тому кажу: сповідайтеся добре, не затаюйте гріхів. Усі ті Сповіді, на яких ви не зізналися у своїх провинах, є святотатством. І диявол таку людину щоразу більше опановує, з'являється страх, а потім нехіть йти до церкви, до Сповіді. Найкращий захист перед дияволом — часта Свята Сповідь і Святе Причастя, носіння свяченого хрестика на собі, медалика, вервечки. А свячена вода проганяє злого духа. Її можна пити, масувати нею тіло при недутах. І багатьом людям це допомагає. Раджу також тим, що потребують зцілення, просити заступництва в мого вчителя, Блаженного Владики Миколая Чарнецького. Його мощі перебувають у Львівському храмі священномученика Йосафата. За заступництвом святця-чудотворця десятки, сотні людей знаходять душевний спокій, скріплюють віру, оздоровлюються. — Прошу отця, чи можна розцінювати весь негатив нашого часу як початок кінця, ознаку чи підготовку до приходу антихриста? — Коли антихрист прийде — невідомо. В Євангелії про це точно не сказано, і не знайдете у Святому Письмі точної дати. Так само невідомо про точний час кінця світу. Це сектанти полюбляють говорити про останні часи. Скільки вже було "встановлено" дат кінця світу: 1848 рік, липень 1977 року і, зрештою, осінь 1999 року. Але звідки вони можуть про це знати, коли в Євангелії Христос говорить, що ніхто не відає про кінець світу, навіть ангели не знають, лише Отець Небесний? Сектанти лише обманюють людей, аби затягти їх до своєї організації. Фатімська Матір Божа у часі свого об'явлення сказала: "Якщо Україна і Росія навернуться до Бога — третьої Світової війни не буде, а коли не навернуться, — то знайте, що буде третя Світова війна". А в тій війні може вижити лише третина людства. Оце вже буде схоже на кінець світу, матимемо страшну катастрофу. Тому, нам слід вірити Матері Божій і молитися за навернення України й Росії. Тепер, коли з'являються, мов гриби після дощу, всілякі секти і проповідують далеко не християнські вчення, за це, вважаю, будемо покарані Господом. І якщо далі ті секти поширюватимуться, то може прийти антихрист і вони його приймуть. — Чи є гріхом ворожіння на картах? — Це — від диявола. Після розмови з отцем Василем Вороновським на душі стає затишно. Його повсякчасне "дорогі мої" огортає теплом, навіює у серці кожного з нас відчуття вдячності Всевишньому за можливість через молитву Його улюбленого душпастиря наблизитися до Царства Небесного. Бо справді віриш, що ця праведна людина може зцілювати словом Господнім не тільки душі, але й тілесні хвороби. МОЛИТВА ДО ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА
(проти злих духів)
Нехай воскресне Бог, і нехай розсипляться вороги Його, і нехай біжать від лиця Його ненависники Його. Як щезає дим, нехай вони щезнуть; як тане віск від лиця вогню, так нехай загинуть біси від тих, що люблять Бога і осіняють себе знаком Хреста, і в радості проказують: радуйся, Найдорожчий і Оживляючий Хресте Господній! Ти проганяєш бісів силою на Тобі розп'ятого Господа нашого Ісуса Христа, що в пекло зійшов і диявольську силу потоптав, і подарував нам Тебе, Дорогоцінний Хресте, на прогнання всякого супостата. О Найдорожчий і Оживляючий Хресте Господній! Помагай мені разом з Богородицею і усіма Святими навіки. Амінь. МОЛИТВА НАД ХВОРИМ І БЕЗСОННИМ У НЕДУЗІ
Боже великий і всехвальний, неосяжний і непереможний! Ти створив - людину Своєю рукою із земного пороху й наділив її Своїм образом і подобою. Ісусе Христе, нехай з'явиться величне і дивне ім'я Твоє з предвічним Твоїм Пресвятим, благим і животворчим Твоїм Духом, і прийде до слуги (ім'я) і навідається до його (її) душі і тіла. Тебе в цьому намірі благає Преславна Володарка наша Богородиця і Вседіва Марія разом із святими Небесними і безтілесними Силами, з чесним і славним Пророком і Предтечею і Хрестителем Іваном, зі святими славними і всехвальними Апостолами й із святими Отцями нашими вселенськими: Василієм Великим, Григорієм Богословом, Іваном Золотоустим, Атанасієм і Кирилом, Миколаєм, що в Мирах, і Спиридоном Чудотворцем, і всіма святими Єрархами, першомучеником і архидияконом Степаном, святими і славними великомучениками: Юрієм-переможцем, Димитрієм-мироточцем, Теодором-Стратилатом та всіма святими Мучениками преподобними і богоносними Отцями нашими: Антонієм і Теодосієм, Євтимієм, Саввою Освяченим, Онуфрієм, Арсенієм і всіма преподобними Отцями й Матерями, святими лікарями й цілителями: безсрібниками Космою і Дам'яном, Кирилом й Іваном, Пантелеймоном і Єрмолаєм, Самсоном і Діомидом, Талалеєм і Трифоном та іншими угодниками Твоїми, і святим (імя якого є цей святий храм, в якому молитеся) і всіма святими подай, Господи, слузі Твоєму (Твоїй) (ім'я), сон відради, сон тілесний, здоров'я, спасіння і життя, душевну і тілесну силу. Сам бо, Чоловіколюбче Царю, прийди і нині, і зшестям Святого Твого Духа навідайся до слуги Твого (або Твоєї) (ім'я) і подай йому (їй) здоров'я, енергію і душевну радість заради Твого милосердя, бо від Тебе приходять всякі добрі дарування і всякий звершений дар. Бо Ти є Лікар душ і тіл наших, - і Тобі славу, подяку і поклоніння засилаємо із споконвічним Твоїм Отцем і пресвятим, благим і животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас і на віки вічні, амінь. МОЛИТВА ЗА ХВОРИХ
Владико Вседержителю, Святий Царю, що караєш, а не умертвляєш, зміцнюєш підупалих і возносиш повалених, тілесні скорби людей виправляєш, молимось Тобі, Боже наш, раба Твого (або рабу Твою, рабів Твоїх) — ім'я..., немічного (або немічну, немічних) посіти милістю Твоєю, прости йому (або їй, їм) всяке прогрішєння вольне і невольне. Так, Господи, цілющу Твою силу з Неба зішли, діткнися тіла, погаси гарячку, усмири страждання і всяку потайну неміч. Будь лікарем раба Твого (або раби Твоєї, рабів Твоїх) — імя — воздвигни його (її, їх) з постелі хвороби і з постелі слабості цілого і здорового (або її цілу і здорову, їх цілих і здорових), даруй його (її, їх) Церкві Твоїй благовгодним (або благовгодною, благовгодними) і виконавцем (або виконавицею, виконавцями) волі Твоєї. Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і навіки-віків, амінь. МОЛИТВА НА ВСЯКУ НЕМІЧ
Владико Вседержителю, Лікарю душ і тіл, Ти, що смиряєш і возносиш, караєш і знову зцілюєш, брата нашого (сестру нашу), (ім'я), немічного (немічну), посіти милістю Твоєю, простри руку Твою, повну зцілення й ліку, і зціли його (її), піднісши з постелі й немочі. Заборони духові немочі, віддали від нього (неї), всяку болість, усяку рану, всяку гарячку й трясцю; і, якщо є в ньому (ній) прогрішєння або беззаконня, ослаб, відпусти, прости — Твого ради чоловіколюбства. Так, Господи, помилуй сотворіння Твоє у Христі Ісусі, Господі нашім, що з Ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і навіки-віків. Амінь. МОЛИТВА ЗА НЕДУЖИХ
Господи наш, Ісусе Христе! Коли Ти ще жив на землі, до Тебе люди приносили хворих, а часто й самі вони приходили до Тебе цілими громадами, і Ти немічних зводив на ноги, прокажених очищав, сліпим повертав зір, німим — мову, а глухим— слух, і всім тяжко недужим подавав здоров'я душі і тіла. Поглянь, Господи, у Своєму милосерді на мене, (цього, цю) хворого (хвору) Твого (Твою) раба (рабу), (ім'я), і, якщо така Твоя свята воля, поверни мені (йому, їй) здоров'я. Та, якщо здоров'я тіла могло б бути загрозою для спасення моєї (його, її) душі, а ця хвороба є дорогою, яка заведе мене (його, її) до Тебе, тоді ласкою Своєю допоможи мені (йому, їй), з відданням Твоїй святій волі, терпеливо, без скарги і нарікання витримувати недугу. Нехай це терпіння буде мені (йому, їй) на відпущення і спокутування усіх моїх (його, її) провин та на зібрання заслуг для Вічного життя. І моїм (його, її) життям, і моєю, (його, її) смертю хай буде прославлене ім'я Пресвятої Трійці, Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки вічні. Амінь. У НЕДУЗІ
Премилосердний Господи Боже мій, прибіжитце й потіхо страждаючих, поглянь на мене, недостойного (-ну), прийми мою молитву, що її в цьому тяжкому горі заношу до Тебе і витягни мене з цієї недуги, що її Ти зіслав на мене. Благаю Твоєї ласки: потіш мене, верни мені сили і оздоров мене! Змилосердися наді мною, грішником (-цею), недостойним (-ною) Твого милосердя! Вірю й уповаю, що Ти, Господи, вислухаєш мене, так, як вислухаєш усіх тих, що до Тебе з покірним серцем звертаються. Коли Ти, Господи, зіслав на мене цю недугу за мої провини і гріхи, і цією хворобою хочеш мене покарати, то молю Тебе, мій Спасителю, прости мені, щиро розкаяному (-ій), так, як простив розслабленому, а я не забуду і Твого напімнення: "Оце ти здоровий, не гріши більше, щоб тобі чого гіршого не сталося!". Моє здоров'я — у Твоїх руках; дозволь мені, Господи, відзискати його та прожити ще якийсь час для Твоєї слави, для добра ближніх, для придбання заслуг на Вічність. Коли, однак, Господи, в Своїй премудрості Ти інакше постановив, нехай діється так, як Ти хочеш. Кермуй, Господи, моєю долею у житті й після смерті. Ти знаєш, Господи, що провадить мене до добра. Ти не опускай мене у моїй недузі та в годині смерті. Кріпи мене вірою, твердою надією та Твоє милосердя, зігрівай моє серце щирою любов'ю до Тебе і спаси мене. А щоб усе те сталося, ще раз кличу: нехай діється Твоя воля свята! Амінь. У ПРИКРОСТЯХ І НЕЩАСТЯХ
Милосердний
Боже! Ти бачиш, яке нещастя стрінуло мене. Прикро й гірко мені. Та
коли нагадую собі, як страшно бичували Тебе, мій Спасителю, як терням
вінчали Твою святу голову, та як тяжко Ти страждав, коли Тебе розп'яли
на хресті, то бачу, що не рівня Твоєму... Ти всі Свої муки і страждання
прийняв на Себе добровільно і терпів, щоб спокутувати гріхи мої та
цілого світу... Отак і я приймаю радо те моє горе й не нарікатиму, аби
так хоч частково спокутувати свої гріхи та гріхи моїх близьких. Ісусе,
мій Боже, допоможи мені терпеливо це все витримати! Амінь.
© http://www.traducionalist.at.ua Джерело: http://www.traducionalist.at.ua | |
| |
| Переглядів: 16247 | Рейтинг: 5.0/2 |
| Всього коментарів: 0 | |
| dkz © 2024 |  |