Сьогодні, крім того, що є перша неділя після Воскресіння, Томина неділя, вся Вселенська церква сьогодні святкує Неділю Божого Милосердя. Блаженної пам’яті Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ було призначено неділю після Воскресіння Христового Днем Божого Милосерді. В цей день згадуємо безмежну Божу доброту до нас грішних. Бо справді, якщо вважати, що Ісус є справді Сина Божий, Він є Бог, і на забаганку людини приходить у цей світ, щоби тій людині дати переконатися, що дійсно Він воскрес із мертвих, то наскільки великим може бути Боже Милосердя. Тільки тому, що апостол сказав: “Я вам не вірю, і поки Ісус не прийде і я сам не покладу пальців у Його бік, руки, ноги і бік, де були рани, не повірю”, на те слово Господь приходить і каже: “Не будь невіруючий, але віруючий”. Потім іще додає, коли Тома кличе: “Ти мій Господь і мій Бог”, Ісус каже: “Ти побачив і віруєш. Блаженні ті, що не бачили, а увірували!”. Дійсно щасливі є ті люди, які вірять просто від щирої душі Богові, переконуючись у своєму житті, що справді Боже Милосердя до нас є безмежним.

Якби взяти кожного з нас зокрема і уявити собі кожного з тих створінь, яких Бог сотворив, і подумати, наскільки то велика могутність мусить бути, щоб сотворити цю землю, ті зорі, той місяць, і сотворити все так складно, що воно на великій швидкості летить – ці всі комети і планети, і все інше, і воно не збивається. Щоби так скласти, що найдосконалішим організмом на цім світі є людський організм, і люди кажуть, що їх Господь поставив царями над усім царством природи. Наскільки ж Господь є Всемогутній! Наскільки дійсно безмежна є Його сила! І той Бог, Всемогутній і Безсмертний, приходить на слово якогось там чоловіка, який сказав, що не повірить, доки не покладе пальців у Його рани! Якоїсь порошинки, яка може взагалі ніякої ролі у цьому світі не відіграє…

Ми собі не можемо уявити, хто є Бог і хто є ми. Бог – безмежна сила, настільки велика, що неможливо це пояснити, ким є Бог. І ми – от таке нещасне сотворіння, яке лазить по землі і постійно на Бога нарікає, постійно проклинає, постійно щось йому не подобається. І ще Бог мусить того “черв’яка”  вислухати. Кожного одного! Може комусь здається, що він є кращий, що він є один праведний, а всі інші, перепрошую за грубе слово, дураки, і не знати, що вони роблять на цій землі. І щоб зрозуміти, збагнути, яка то велика Сила, яка про кожного думає, про кожного з нас дбає, і кожного з нас чує і бачить, і є всюди, де ми є. і немає нічого, що б ми могли сховати, щоб Господь не знав про це. Це є велика Таємниця віри – віри в нашого Творця і віри в нашого Спасителя. Бо дивлячись на наше життя, Господь допускає, щоби Пречиста Діва Марія прийшла на цю землю помагати тим нещасним сотворінням, які людьми себе називають. Скільки разів ми нарікали на наше життя? Скільки разів ми казали. Що бажаємо померти, не хочемо жити? Але не думали, що тільки задля того, щоб дати нам вічне життя, Син Божий розп’явся -  прийшов на цю землю, був розп’ятий, похований і воскрес. І дав усім добре слово для розуміння їхньої вини. А сьогодні знову приходить тут до нас, щоб нам дати Своє Тіло і Свою Кров на поживу, щоби нас скріпити, дати нам силу для духовної боротьби за смерть і нашого життя. Бо Господь нічого від нас не вимагає, нічого від нас не хоче, бо бажає для нас тільки добра. Хоче, щоб ми були як ангели небесні. А ми стаємо деколи, а особливо під час великих свят, як ангели підземні.

Тому сьогодні, знаючи безмежну Божу могутність, Його Милосердя, і нашу грізність і нікчемність, просімо у нашого Творця помочі, щоб ми ніколи не зневірялися у Його Милосерді, щоб ми ніколи вже не сумнівалися у Його силі, щоби завжди ми знали, не вірили, а знали, що Господь є з нами, Він нас любить, Він за нас помер і воскрес на третій день, і дав Томі доторкнутися до Себе, щоби всі ми знали, що Воскресіння Христове – це не казка, не вигадка, а дійсність, у якій ми кожного дня живемо. Амінь