Ти не один побачив промінь свічі,

Ти прагнеш щастя на землі.

Ти не один розлуки ти пережив.

Ти не один і проклинав і любив,

Ти не знав що Тобі так бракує Христа

Не хай не сходить сонце гніву твого

На цій землі де і так повно сліз.

Нехай до прірви ще далеко іти -

Зупинись, зупинись!

Бо Господь знову постукає в двері

І стиха скаже: «Дитя відчини».

Бо знову Господь постукає в серце

і стиха скаже: «Зі мною іди, Зі мною іди»

Ти знав що йдеш але не знав куди йти