Для того, щоб зрозуміти, про що йдеться у даній темі, рекомендую починати ознайомлення з нею зі вступу.
«Ісус засуджений на смерть. Твої дні, Господи, формували Тебе на землі впродовж 33-х років. Ти жив 33 роки, а моє життя почалося лише кілька днів тому. Я ще дуже безпомічний, але я вже є, я живу. Коли співав я пісню Творцеві: «Хвалю Тебе, що створив мене, діла Твої предивні», лікар сказав моїй мамі, що я живу під її серцем. Вона, певно, має бути щаслива. Мамо, чи ти дійсно щаслива? Але моя мама злякалася. Вона не хоче! Не хоче, але ж це не може бути правдою! Мамо!
Вона, моя мама, вирішила зробити щось дуже страшне, я це відчуваю. О, Ісусе, Ти сам добровільно приймаєш той вирок смерті. Ти дав згоду на смерть, бо знав, що веде вона до мети – до життя вічного. Мені теж присуджено вирок смерті, тільки він виданий без моєї згоди. Так вирішила моя мама, це вона сказала: «Розіпни». Вирішено викреслити моє безіменне життя з поверхні землі – без мене. Ісусе, оскаржений на ганебну смерть, змилосердися над тими, що видають смертні вироки.»
Ну от і почалось моє життя…
Клітиночка, що ділиться, зростає.
Під серденьком матусі я – дитя,
Хоча вона про те іще й не знає.
Я – щастя, я – надія, я – мета,
Я – радість і сльоза твоя, матусю.
А смуток щоб тебе не огортав,
До тебе ніжно-ніжно пригорнуся.
Ти бережи, матусенько, себе,
Бо я тебе люблю, я вже людина!
Яскраве сонце й небо голубе
Благословляють нас у цю годину.
…Дізнавшись, не радієш – навпаки.
Невже посмієш ти таке зробити?
Я чую, мамо, всі твої думки –
Вони про те, аби мене убити.
Продовження теми Хресна дорога ненародженої дитини,
які постараюся подавати щодня протягом Великого посту, читайте у наступних 14 стаціях. Запрошуємо також до цієї ж теми на одноіменній сторінці сайту Джублика,
а також на сторінку автора віршів, що на сайті поетичного клубу України
Клініть на надпис щоб:
- Прослухати звуковий супровід:
або
- Переглянути розміщення першої стації на найдовшій у світі місійній Хресній дорозі *Львів - Джублик*
