Благочинність сьогодні ціниться
      Бути спонсором – це престижно і приємно. Спонсорів шанують і називають їх добрими людьми. Деколи, щоправда, дивно виглядає спонсор і добра людина в одному обличчі. Справа в тому, що можна бути спонсором зла, навіть, не зауважуючи цього. Для прикладу буде наш славний інтернет.
У сучасному світі з’явилось дуже багато інформації та її джерел. Раніше був значно простіший зв’язок між людьми, хоч і бідніший на "інфу”. Людина і книги – це були єдиними посередниками, з яких дізнавались про події і не знані речі. Новин, як таких, не записували, бо із технологією того часу вони автоматично ставали історичними записами. Були популярні міфи і легенди. Вони не потребували часу і були завжди актуальні.
      Людина видумала книгу, щоб записувати у неї все те, що могла не передати усно іншим. Листи служили для швидкого передання інформації.

Багато цікавого можемо побачити у цій давнині
      Письменників було мало, а окрема людина не була всюди присутня та вічна. Так інформація поширювалась досить повільно, будучи обмеженою в часі та просторі.
      Це було також позитивним елементом у поширенні інформації. Наприклад: хтось сказав якусь дурницю чи неправдиву інформацію і вона з часом могла просто зникнути, не поширитись на багатьох людей, і не передатися наступним поколінням. А написане могло пропасти, знищитись.

     Сьогодні із розвитком технології ми вийшли далеко за межі самої людини і території, де проживала ця людина. Людина також збільшила час зберігання інформації і швидкість її подачі. Досягла вершини у кількості інформації і також спростила її наповнення. Зараз кожен у будь-який час з будь-якої частини світу може дати своє повідомлення і його можуть отримати всі і відразу. Вистачає бажання та технічних засобів.

     Як і колись, кожну добру справу можна звести на погану сторону. А тут фантазії не потрібно було багато. В інтернеті все швидко поширюється і все стає бути легкодоступним. Вистачає під’єднатися до світової сітки і ти вже в морі інформації. Всякої інформації. Пливеш на хвилях сайтів і заглиблюєшся у ті сторінки, котрі для тебе стали привабливими, або ж корисними. Прочитав, побачив, почув або повисів на якомусь сайті далі пливеш на своєму браузері.

Досвід приходить із часом і також із роздумами
      За кілька років такого плавання зауважуєш, що все не є так просто. Це означає, що ти із простого "юзера” стаєш "досвідченим користувачем”. Основною ознакою є те, що навчився розрізняти: на які лінки потрібно натискати, а які краще уникати;

навчився у пошуку вибирати сайти якій дійсно тобі подають правдиву "інфу”, а які є лише дешевим автоматичними перекладом;

навчився не бути пасивним читачем, бо почали з’являтися відгуки, створюватися блоги/сайти. І через це усвідомив, що інтернет – це ми всі. І якщо у ньому є мало доброго, то це тому, що це добро ніхто не поставив, а само воно не може написатися чи виставитися.

навчився не захоплюватися незнаним, сидячи довгі години перед екраном і витрачаючи час на те, без чого можна було би спокійно обійтися. Адже все охопити не можливо.

навчився не зваблюватися на рекламні запрошення: поглянь сюди, зайди безкоштовно..., за які все ж таки потрібно платити, як не грішми, то морокою, щоб знищити віруси, не використаним на користь час, та угризіннями совісті за неморальну поведінку.

навчився не довіряти незнайомим друзям, котрі приховуючись під ніком, мають зовсім протилежні інтереси щодо тебе і розумієш, кращої дружби ніж природня не існує.

А основне, що відкриваєш для себе просту істину, що віртуальних світ має залишитися віртуальним і хоч якби він реально не виглядав, він далі залишиться віртуальним.

Зв’язок має залишитися тим, що зв’язує, а не віддаляє
      Інтернет перекладається як "внутрішній зв’язок”, а зв’язок ніколи не може бути самим життям, зв’язок служить для спільного життя. Отже, те, що служить життю має далі залишатися на рівні інструменту, який допоможе краще жити. Інтернет має допомогти у нашому реальному житті,а  не віддаляти від нього.

Інтернет – це для когось заробіток
      У теперішньому суспільстві з’являються нові технології, зацікавлення, потреби і водночас нові професії та можливості заробітку. Із винаходом електронних грошей з’явився електронний заробіток. У цьому віртуальному світі все виходить дуже просто. Заходиш на сайт і копійка рахується, закачуєш файл – теж, цікавишся рекламою, тоді винагорода. Ніби все чесно. Але все ж таки є "але”. За цією невинністю приховується тихе зло. Для нас, віруючих, дуже важливо звернути на це увагу:

1. У пошукових сервісах серед перших посилань з’являються ті, що найбільш популярні, тобто ті, якими  частіше цікавилися. Отож, кожного разу, коли ти натискаєш на поганий сайт, ти просуваєш його доверху, а це означає, що він буде популярним і на нього легко можна буде натрапити. Техніці не докажеш, що ти тільки поцікавився... так ти стаєш популяризатором зла...

2. На сайтах розміщують рекламу. Кожного разу при натиснені на оголошення, де звабливі дівчата пропонують щось безкоштовне чи інше, власники сайтів отримують грошову віддяку. І тут також нікому не докажеш, що ти випадково потрапив на цей сайт і випадково натиснув на рекламу, а гроші, хоч і не твої, але в кишеню тим, хто поширює сміття в інтернеті, поклав.  Для них це стимул, щоб у морі інтернету далі розставляти пастки і далі заробляти гроші, використовуючи чиюсь наївність.

     Ось так, дорогі спонсори, будьмо обережні у нашому плаванні, щоб часом біди не наробити, або не поширити, або не спонсорнути. Мабуть потрібно частіше пригадувати собі, куди хочеш плисти і також дивитися на компас, який для нас є віра.

Усім безпечного і доброго плавання! Ну, З Богом!