ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
ХРЕСНА ДОРОГА. Стація ШОСТА
Свята Вероніка обтирає лице Господа Ісуса.
Глянь, як кати, побачивши що Ісус уже трохи відпочив, кладуть знову хрест на Його рамена. Симеону Киринейському кажуть іти при Ньому, щоб при потребі знову ніс хрест далі. Поглянь на лице Господа Ісуса, як воно страшно виглядає. Краса неба засушена немилою поволокою ран, крові, поту і сліз. Від ніг аж до голови нема у Нього здорового місця: рани, струпи і синці, не перев'язали, ні ліку не приклали ні оливою не намастили (Іс 1, 6). Повір’я каже, що одна невіста на ім’я Вероніка приступила до Ісуса, зняла з голови хустку, яку носила після звичаю єврейських невіст, склала її втроє і обтерла Ісусові лице. О, як тобі дякуємо, свята невісто за цю послугу, яку ти зробила Господу Ісусу, бо кожен із нас хотів би її віддати Спасителеві.
