Не потрібно спотворювати зміст слів Христа: "Царство Моє не від світу цього".

Справа в тім, що наш неоднозначний вираз "не від світу цього" означає деяку мрійність, якусь абстрагованість, якесь фантазування. Коли говорять "людина не від світу цього" - це, у кращому випадку, людина, що зовсім далека від усього життєвого. Але ж Христос мав на увазі зовсім  інше:  що  Його  Царство приходить у світ з іншого виміру, вищого, але приходить воно в наш світ, у нашу повсякденність, у наше життя, у  подробиці і глибини нашого життя. І тому Він говорить: нехай буде Твоя воля як на небі так і на землі, у нашому житті, і навіть у соціальному житті.

Інакше  неможливо, тому що людина - суспільна істота. Коли соціальне  життя  несправедливе, це значить, що воля Божа зневажається, відкидається.  Ми  не  повинні  змішувати  вищий  Божественний задум, Царство  Боже з різними політичними утопіями, як іноді це відбувалося в  20-і  роки.  Коли  сюди приїжджав настоятель Кентерберійської спільноти В. Джонсон, червоний священик, як його називали, він говорив, що в християнства і комунізму одна  ціль - людське щастя. Він говорив і писав з цього приводу, що Христос проголосив моральні проповіді, а Сталін їх реалізував... Це дуже поверхневе судження, воно не має нічого спільного з дійсністю.

Отож, метою Божого Царства не є якийсь досконалий політичний  порядок. Але коли у світі панують несправедливість і зло, це є викликом Божій волі. Звичайно, ціль християнства більш глибока й така, що охоплює все  буття, аніж просто політична перебудова в тім чи іншому плані. І якщо вже говорити про соціальне життя, то тут є таке порівняння: не можна побудувати  гарного  міцного будинку з поганих каменів, ламких  цеглин, що руйнуються. Також ніяке суспільство не можна побудувати на найкращих законах, якщо члени цього суспільства, люди, знаходяться в стані морального занепаду.

Воля Христова на землі - це і соціальне й особисте наше життя. Найінтимніша  його глибина. І після того, як людина говорить: "Нехай буде Твоя воля, Твоє Царство, Твоя святиня", - потім вона уже починає звертатися зі своїм проханням. "Хліб наш насущний дай нам сьогодні..." Що це означає? Це  значить -  дай нам те, що необхідно для нашого життя, насущне, тобто необхідне. Чому тільки це? Тому що людина схильна до надмірності, і це ніколи не зупиниться. Я думаю, не треба це пояснювати.

Якщо людина ставить собі за мету надмірність, то це бездонний колодязь.

Нам здається, що от якщо в нас буде щось там ще, ми чимось будемо володіти, ми будемо цілком щасливі. Тим часом, ми здобуваємо цю річ, ну скажемо,  хтось мріє про машину чи про відео: от він купив, потім виявляється  цього  мало, це ще не щастя. Щось ще потрібно і ще, ще - і так без  кінця. Виходить, головне в житті - це те, що необхідно. І людина, вільна від жадібності, завжди буде почувати себе легше.

Ще один важливий принцип: "Прости нам провини наші, як і ми прощаємо  винуватцям нашим". Якщо ми просимо в Бога розуміння і прощення нашої нещасної душі віримо, що Він бачить нас і молитви наші дійшли, тоді ми ж повинні, подібно Йому, так само відноситися і до інших людей.

"І не введи нас у спокусу". Я знав однієї людини, що дуже довго  збирався скоїти героїчний вчинок, а товариш його зупиняв. Це було в  роки застою, і нагадувало стару приказку: "свавільне мучеництво не вітається". Коли я учився в Духовній Академії, на іспиті викладач  запитав мене: "Як ви думаєте, чому апостол Петро відрікся?" Я став говорити йому різні припущення. І він сказав, що головна причина в тім,  що Петро перший заявив, що я за Тобою піду і на смерть, і у в'язницю, і усюди - він був упевнений у собі, він готовий був поставити себе в стан спокуси - і провалився. Виходить, людина не повинна прагнути спокушати долю, спокушати Господа Бога.

Таку  просту, але ясну молитву, що ми називаємо "Отче наш" чи "Молитва Господня" залишив Ісусе Христос. І ще Він говорив: "якщо хочеш молитися,  зайди  у свою кімнату і закрій свої двері і звернися до Батька, Який у таємниці. І от отут той баптист був правий: отут треба говорити усе, що лежить на серці своїми словами. Коли зібралися друзі, моляться разом, теж можна молитися своїми словами, але це зовсім не виходить, що формули священні, молитвослів'я Ісус Христос відкидав.