Один мій знайомий - баптист, говорив, що може, не потрібні вам ці старі чужі молитви? Звертайтеся до Бога своїми словами, Чи Був він правий? Так, звичайно. Йому, Творцю нашому найбільш цінне, як Він сам говорить, те, що йде безпосередньо від нашого серця. І коли Христос дав молитву «Отче наш» учням, Він же ж не дав тільки якийсь стандартний текст, що люди повинні обов’язково повторювати. Він говорив, що не потрібно молитися якимись багато чисельними формулами, бо лиш язичники так моляться. Чому язичники? А тому що язичник був переконаний, що заклинанням можна викликати дощ чи навпаки, припинити його, змусити Божество працювати на себе. У заклинанні було щось схоже на суперництво з Богом, схоже на спробу опанувати Ним і використовувати Його у своїх цілях. Тому Христос і говорив: не будьте багатослівними в молитві, а моліться просто. Ви повинні усі пам’ятати цю молитву: «Отче наш, що єси на небесах... Отче, що на небі. Нехай святиться ім’я Твоє». Молитва починається не з прохання, не починається із того, що дай нам щось.

Деякі люди думають, що молитва - це весь час прохання про щось.

Любов не така. Якби люблячі вас діти приходили до вас тільки для того, щоб одержати від вас гроші, ви б зрозуміли, що вони люблять не вас, а саме ці гроші. Щира віра - це звернення до Бога, а вже в другу чергу - до Його дарунків. Отож, молитва «Отче наш» спочатку говорить про Нього: «Нехай святиться ім’я Твоє». Тобто Ти будеш нашою святинею. Нехай Ти завжди будеш нашою святинею. «Ім’я» - мовою біблії означає "Ти Сам”. Це священне позначення самого Бога - Ім’я Боже. Колись говорилося, що Його ім’я перебуває там - то і там-то - значить Його Сила там перебуває. А «нехай святиться» - це значить нехай воно завжди буде для нас святинею, завжди найціннішим та наймилішим.

«Нехай прийде Царство Твоє» - це та мета, що Бог окреслив у світобудові. «Нехай буде воля Твоя» - це великі слова, ті самі слова, що Христос вимовив у молитві на Оливній горі перед смертю, вночі, коли гріхи кожного з нас були на Ньому, як камінь звалені і коли Він сказав: «Але не Моя хай буде воля, але Твоя». У Ньому схрестилися і зіткнулися воля Людська та Воля Божа, і перемогла Любов - «Нехай буде воля Твоя».

Як щаслива людина, коли вона тверда, яка вона мужня, яка вона вільна, коли вона вміє глибоко відчути, пропустити через своє серце ці слова: «Нехай буде воля Твоя!»

Але насправді ми постійно обертаємося навколо формули зовсім протилежної: Хай буде воля моя. Нехай кожний з вас про це згадає. Так, може бути, Бог хоче того чи іншого, але мені хочеться цього.

Я знав молоду жінку, що хотіла досягнути однієї мети і просила благословити це. Священик сказав ні, - ні в якому разі. Вона не розгубилася, пішла до іншого знайомого священика, і теж його просила і він сказав, що це ні в якому разі не можна. Та вона не заспокоїлася. Оскільки ми все-таки не на Північному полюсі і ще є в нас храми і священики, вона обійшла усіх, поки не знайшла такого, котрий сказав, що, мабуть, це нічого. І потім вона написала радісний лист про те, що отець таки благословив її зробити ось так...

Звичайно, я був трохи здивований, і потім, коли довідався історію її пригод, я зрозумів, що адже ж це вона хотіла одержати заздалегідь визначену відповідь. І це було не питання, не прохання. Коли ти запитуєш і заздалегідь хочеш знати визначену відповідь, то краще не запитувати, тому що в серці в тебе стоїть: «Нехай буде воля моя».

Тоді виникає запитання, а для чого ж вона обходила цих священиків? Просто так, для самозаспокоєння, щоб потім сказати, що одержала на це благословення. Так що вийшло, що в неї ніби подвійний виграш: вона і по-своєму поступила і ще, нібито, і санкцію мала якусь. Це самообман безневинний, коли мова йде про дрібні речі, але він може стати досить великим, коли мова йде про речі серйозні. А головне - це помилкове ставлення.

Звичайно, ви можете в мене запитати, а як же узнати про волю Божу? Якщо чесно, то це, як правило, питання лукаве і марне. У більшості випадків, якщо ми серйозно подивимося на проблему, якщо ми знаємо Боже слово досить глибоко, якщо, нарешті, ми, помолившись, просили Його, то в нас не виникатиме запитання - у чому ж Божа воля? Зрозуміло, бувають особливі, екстремальні випадки, коли важко це вирішити, але винятки тільки підтверджують правило. Насправді (я часто перевіряв) у тих випадках, коли людина говорить: не знаю, у чому Божа воля, - потім, коли ми з ним аналізували, з'ясовувалося, що насправді він знав, він тільки темнив...

І  ще  Христос додає отут: "Нехай буде воля Твоя - як на небі так і на  землі". тобто ми не повинні думати, що воля Творця - це щось потойбічне,  що це здійсниться десь в інший світах, у віддаленому майбутньому. Ні, Царство Боже вже прийшло, і воно вже живе у світі, і воно може ввійти до кожного з нас. Воно може стати реальністю життя кожного з нас - схоже, Господь хоче щоб воно було тут.