1)      Бачив я одного разу образ, на котрому було зображено, як Дитятко Ісус разом із Пречистою Дівою Марією споглядає на Хрест вдалечині. Цим образом хотів художник підкреслити, що Ісус і Пречиста Діва вже заздалегідь бачила ті страшні терпіння, які Їх чекали під час Страстей і Хресної смерті Ісуса. І дійсно. Від першої хвилини, коли Пречиста Діва згодилася стати Матір’ю Божого Сина, відчула цілий тягар терпінь, що Її чекали із-за приниження, яке мало зустріти Спасителя. Добре знала Вона всі пророцтва, які стосувалися майбутнього Месії. Коли ж знову праведний Симеон нагадав що Їй самій душу прошиє меч (Лк 2, 35), важким горем наповнилося Її Серце. Коли побачила Ісуса на Голгофі на хресті у Ранах, коли побачила як останню краплю Крові проливає життя Її прирівнялося до смерті. Велика, глибока і гірка була Її болість, наче незмірне море. Гострі мечі болю ранили Її Материнське Серце! А через ці болі зродила нас Пречиста до нового життя в Бозі, стала разом зі Сином Своїм Співспасителькою всіх людей.

2)      Із Мечів, що прошили Серце Марії три найгостріші: 
Перший – втрата Сина, найкращого, найневиннішого з усіх;  Найсильніше відчуття! Бачити  знеможеного Єдинородного Сина, прибитого цвяхами до хреста, вмираючого між двома розбійниками у самому розквіті сил – найбільша мука! А за кого ця Кров? За християн, за вас, що незважаючи на таку ціну летять в прірву. О, цей біль прошиває Серце без відради! Невже все марно? 
Другий – бачити Крові Свого Сина, пролиту даремно за стільки Християн, знати, що заслуги  Крові Ісуса будуть невикористані багатьма грішниками, а вони аж до кінця Її діти! Ах, який біль! Бідна Мати, хто ж у силі потішити Її?
Третій – знати, що багато християн легковажно прийматимуть Найсвятішу Кров, а опісля ще надуживатимуть. Це дуже страшно! Коли б Син Марії не вмер за вас, може б тоді мали менший гріх. Грішите, бо чините надуживання Крові, не перестаєте грішити аж до смерті, в надії, що ця Кров спасе вас, святотатців. І скільки людей не задовольняються ще цим, погорджують Нею, проклинають Її, хулять Її. О, нещасна Мати! О, жорстока людино, коли не милосердишся над Нею!

Приклад:  Німецький письменник і священик, Альбан Штольц, розповідає про одну подію, з якої пізнаєш, любий брате, яку велику полегшу може принести твоєму зболілому серцю погляд на страждаючу під хрестом Марію. Раз їхав цей священик потягом і зустрів якогось селянина, з котрим почав розмову. Із розмови священик дізнався, яке тяжке горе пережив селянин декілька днів тому. Його дванадцяти річний син наблизився занадто близько до великого багаття, яке розклали пастухи на полі. Від вогню загорівся одяг хлопчика, і він отримав тяжкі опіки. Хлопець терпів страшний біль, бо шкіра відривалася від тіла, наче кора від дерева. Увечері цього дня смерть вкоротила його муки. «У своєму горі, - продовжував селяни, - знаходив я відраду, дивлячись на Страждальну Матір Спасителя під хрестом». Селянин продовжував далі, що уже впродовж багатьох літ розважає про Христові Страсті та терпіння Страждальної Його Матері: «Марія дивилася на Голгофі на Свого Улюбленого Сина і зазнавала ще більшого горя і терпіння, ніж я». Любе українське серце! Може й ти зазнало великий біль від втрати найдорожчої своєї дитини в цій світовій війні. Глянь на Страждальну Марію! І вона потішить тебе. Вона прийме твій біль як жертву, яку поніс ти для вітчизни, і передасть її Своєму Єдинородному Синові, як завдаток для кращого майбутнього свого народу. Вона увіллє в твоє серце сильну надію, бо за цією жертвою послідує радість воскресіння.

На згадку:  Помоліться сім Слава … І нині… на честь семи мечів болю Марії.

Жертва: Присвятіть Марії свої терпіння, спричинені прикрощами пережитого дня,  як співпереживання аби полегшити Її болі.  

Поклін: Пресвятая Богородице, спаси нас!

Молитва:  О печальна понад усіма людьми, Многостраждальна Мати! Я падаю поруч з Тобою на коліна, відчуваючи цілим серцем Твій безмірний і невимовний біль і горе. О, нема більшої болісті понад Твою, широку, глибоку і гірку, наче море. До чого привели наші гріхи! Ти бачиш усе це Своїми очами і відчуваєш Своїм Серцем. Горе і сором покриває моє лице, бо я один із тих, хто наклав руку на Твоє любе Дитя, вбивши Його. Цим убивством нанесли Твоєму Серцю неописаний біль. Ох! Віднині хочемо розкаяним і святим життям звеселяти Твоє прекрасне Серце, о, Пренепорочна Діво, і заслужити собі любов Твою і Ісуса. Амінь.

Богородице Діво…