1)                 Ісус, будучи дитиною, обдаровує великою любов'ю Свою Матір в Назареті. Святий Лука каже: « Ісус був Їм послушний» (Лк. 2,51). Це життя Ісуса в Назареті, смиренне, послушне Марії, триває довгі роки, аж до публічної Його науки. Предвічне Слово слухняністю до Матері в Назареті дає почин культові Марії, який повіки триватиме. Ця влада Приснодіви над Богочоловіком не проминула даром, тому, зауважує один святий, неможливо, щоби наша молитва, занесена Ісусові на руках Марії не була вислухана. Звернися, любий брате, до цього могутнього заступництва, шукай там усякої ласки. Нехай ця віра вкоріниться сильно в українських серцях, нехай пізнання, любов і почитання Божої Матері, Її Непорочного Серця розростуться у цілій Україні та згуртують нас біля престолу Солодкого Серця Ісусового.

2)                 Ісус – дитина завжди слухався Марію і Йосифа. Син Бога слухає дві людські істоти! І в чому? Слухняний у всіх найсмиренніших ділах, праці. Він підмітає, ріже пилою, чинить все, наче син теслі. І як слухає? Із задоволенням, готовністю, покорою. О який сором для мене не слухатися старших!

3)                 Ісус – дитина постійно був зайнятий працею і молитвою. Але чи він міг боятися лінивства? Чи може хто спокушав Його, чи може була небезпека впасти в спокусу? Ні, напевно ні. Хотів дати лиш приклад слабим і немічним молодцям, щоби все працювали, щоб уникнути спокуси. О, який сором через моє лінивство!

4)                 Христос-дитина ставав усе святішим не лише перед Богом, а також перед людьми, щоби показати, що необхідно зростати в чеснотах. І таким чином заохочувати ближніх до чеснот. Насамперед ставав святішим в очах Бога і людей, з метою, щоб ми навчилися подобатися Богові. Ох, який сором, що я роблю такий повільний поступ у доброті, даю погані приклади, дбаю більше про людську пошану!

Приклад:  В одному великому галицькому місті можна бачити щоднини на Службі Божій якогось статечного, недуже старого пана, урядника на високій посаді. Приходить він завжди в один і той же час і клячить на сталому місці в кутику церкви, слухаючи побожно Святу Літургію. Ніколи він не спізнюється, приходить раненько перед усіма людьми. Чи падає дощ, чи сніг, чи віє завірюха, чи мороз, чи душно – на це не зважає. Все щодня приходить. Якось священик захотів дізнатися, чи коли-небудь цей пан пропускав Службу Божу? Приступив, отже, до нього і сказав: «Дозвольте, пане, спитати, скільки раз пропустили ви Службу Божу за останні три роки?» «Лише три рази, - відповів він, - і то у Великодну П'ятницю, коли не  правиться Служба Божа». Щасливим буде український народ, якщо так ревно буде горнутися до Ісуса і Марії.

На згадку:  Зробіть який-небудь зовнішній знак смиренності, щоби подобатися Пречистій Діві.

Жертва: Промовте сім Богородице Діво… на честь Непорочного Серця Марії.

Поклін:  Радуйся Маріє, Мати Христа Бога.

Молитва:  О Царице і Мати Милосердя, котра подає ласки всім, хто звертається до Тебе з довір'ям, бо ти – Цариця і до Тебе приходять з любов'ю, бо Ти – найлютіша наша Матінка.  Нині і я стукаю до Твого Милосердного Серця, подай мені ласку, необхідну для мене, дорога Ненько. Не приношу земних багатств, лише благаю подати мені безмежну любов до Твого дорогого Ісуса. В розмові з Ним, Своєю Дитиною, Ти знаходила всю розкіш, учини, щоб і я в Його Найсолодшім Серці знайшов осолоду в скорботах життя. Він з віком зростав у мудрості і ласці перед Богом і людьми, вчини, щоб і я, наслідуючи Його, завжди зростав у добрих і праведних чеснотах. Маріє! Саме такої ласки прошу і очікую від Тебе. Розрадь того, хто Тобі довіряє. Амінь.

Богородице Діво…