1)    Святий євангеліст Матей, подаючи родовід Приснодіви, доводить шляхетне Її походження з царського роду Давида. Ця благородність уступає, однак далеко величнішій шляхетності душі Марії. Душа Її була пренепорочна, вільна від первородного гріха і всякого особистого гріха. Архангел Гавриїл звіщає Їй Божу волю, що стане Матір'ю Богочоловіка. Марія ж відповідає йому: «Як же воно станеться коли я не знаю мужа?» Ангел, відповідаючи, сказав Їй: «Дух святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе осінить, тому й святе, що народиться, назветься Син Божий. Ось твоя родичка Єлисавета – вона також зачала сина, і оце шостий місяць тій, що її звуть неплідною, нічого бо немає неможливого у Бога». (Лк. 1,34-37). Яка велика цінність душі! Краще позбудеться найвищого відзначення, ніж має втратити непорочність душі. Аж коли ангел переконав Її, що чистота Її душі буде збережена дійством Святого Духа, дає згоду на ангельську вість і в покорі говорить: «Ось Я, Господня слугиня: нехай зо Мною станеться по Твоєму слову». (Лк. 1, 38). Так цінила Приснодіва непорочність душі. 

2)    Розваж добре, моя душе, який цінний твій шляхетний початок. Із яких рук ти вийшла? З рук Божих. За чиїм образом ти створена? За образом і подобою Божою. Це не мрії, це не пуста балачка, це правда. «І сотворив Бог чоловіка на образ і подобу Свою», - читаємо у Святому Письмі. А ти так мало думаєш про цю благородність. Утрачаєш цей прекрасний образ одним гріхом, а береш на себе поганий вигляд диявола.

3)    Розваж опісля, яка ти цінна за величини твого викупу. Душе моя, ти загинула, і пропала б навіки. Хто ж тебе визволив із рук диявола? Твій Отець Небесний. І що ж Він дав за твій викуп? Золото, срібло, діаманти? Ах! Ще більше, безмежно цінніше. Заплатив за тебе життям і Кров'ю Свого Божественного Сина! І життя таке цінне, таке дороге, таке святе, ти знову втрачаєш із-за нікчемних химер, одного без вартісного задоволення.

4)    Розваж, зрештою, яка ти цінна своїм щасливим призначенням. Ти – дитина найвищого Властителя світу, ти призначена сидіти коло Його престолу і царювати разом з Ним. Адже королівську дитину, що має отримати у спадок батьківську корону, з якою старанністю, з якою ревністю виховують на королівському дворі. А ти, душе моя, спадкоємиця раю, як бережешся, де проживаєш? Ах, Господи! Серед багна, у калюжі, наче плюгава звірина. І не соромишся? Не боїшся, що Бог тебе відкине від Себе?  

Приклад:  Святий Семеон Стовпник був сином бідного пастуха і пас череду. На тринадцятому році свого життя почув від священика ці слова: «блаженні плачучі, щасливі чисті серцем…» відразу випросив пояснити ці слова. Священик пояснив, що молитви, чування, пости, сльози, терпеливість у нещастях, у переслідуваннях та відраза до земних благ є стежкою в Рай. Додав, що всі ці вправи найкраще робити на самоті. Симеон упав тоді на коліна і просив Господа і Пречисту Діву, щоби міг дійти до цього Щастя. Зразу ж пішов до монастиря. Там молився кілька днів без їди і пиття та просив про ласку стати добрим слугою Божим. Небавом осягнув багато чеснот і став прикладом для всіх людей, особливо відзначався смиренністю та любов'ю. 40 літ прожив, стоячи у вижолобленому стовпі. Цілий світ дивувався його святості і чудам, які він творив. Оце життя, швидше ангельське, ніж людське, показує, як високо потрібно цінувати душу. Ах! Які чуда робить Слово Боже у добрих серцях.

На згадку:  коли почне смеркатися, відмовте «Богородице Діво…»

Жертва: коли маєте на серці тяжкий гріх, ідіть і висповідайтеся, або хоча би збудіть у себе щирий жаль.  

Поклін:  радуйся, бо Ти сотворіння обновлюєш.

Молитва:  О Пречиста Невісто! Палато Духа Пресвятого! Небесний Кивоте Слова Бога! Ти бачиш, як часто ми знущаємося над нашою душею, такою прекрасною, такою цінною! Жаліємо за свої провини і з довір'ям прибігаємо до Тебе. Випроси нам примирення з Твоїм Божественним Сином, що пролив усю Свою Кров за наші душі. Ах, не покидай нас, о Маріє, але спаси нас. Амінь.

Богородице Діво…