Книга
ІІІ Практичне
заохочення до духовного життя
Розділ
двадцять п'ятий:
На чому основується тривалий спокій серця і правдивий поступ вперед
Господь. Сину, я сказав: «Мир зоставляю вам: свій мир
даю вам, не так, як світ дає, я даю вам» (Йо. 14,27).
Усі люди бажають спокою, але не всі дбають про те, що належить до правдивого
спокою.
Мій мир у людей покірних і лагідних серцем. Велика терпеливість принесе
тобі спокій.
Коли слухатимеш мене і підеш вслід за моїм голосом, зможеш зажити великого
спокою.
Слуга. То що ж я маю робити?
Господь. У кожній речі вважай на себе, що робиш і що говориш,
і весь свій глузд звертай на те, щоб тільки мені єдиному подобатися, а крім
мене не бажай і не шукай чогось іншого.
Також не суди легкодушно слів та вчинків інших людей і не вмішуйся у справи,
які тебе не стосуються, - тільки тоді уникнеш неспокою.
Однак, щоб ніколи не зазнавати ніякого неспокою і не відчути в серці чи
на тілі найменшої прикрості, - це не є доля сьогочасного життя, а стан вічного
спокою.
Тому не думай собі, що ти вже знайшов правдивий мир, коли не відчуваєш
ніякої трудності; бо й тоді ще не все гаразд, коли вже ніякий ворог не докучає
тобі, і це не буде ще досконалістю, коли все ведеться за твоїм бажанням.
А навіть тоді ще не вважай себе великим, або особливо любим Богові, коли
проживаєш у великій побожності й духовній радості.
Бо не по цьому пізнати правдивого приятеля чеснот і не на тому основується
поступ вперед і праведність чоловіка.
Слуга. А на чому ж, Господи?
Господь. На тому, коли цілим серцем здаси себе на волю Божу, коли не будеш
шукати своєї користі ні в малій речі, ні у великій, ні в дочасності, ні
у вічності.
Так що з однаковим спокоєм на обличчі будеш повсякчас дякувати Богові і
в щасті, і в біді, беручи все на одну вагу.
Коли станеш таким сильним у надії і таким терпеливим, що хоч вже не стане
в серці втіхи, ти будеш готувати його на ще більші терпіння.
І не схочеш виправдовуватися, мовби то ти не повинен так багато терпіти,
але радше вважатимеш мене справедливим в усіх моїх веліннях і хвалитимеш
мою святість.
Тоді йдеш правдивою і простою дорогою миру і є певна надія, що знову в
радості побачиш моє лице.
Якщо дійдеш до повної погорди собою, знай, що тоді заживеш миру в цілковиту
розкіш, скільки лише твій земний стан зможе.
(Далі
буде)
| 
