Книга ІІІ    Практичне заохочення до духовного життя

Слуга. Спокою, душе моя, шукай завжди тільки в Бога, а не деінде, бо Він вічний спокій святих.

Найсолодший і наймиліший Ісусе! Дай мені знайти спокій тільки в Тобі, а не в якомусь створінні.

Не в якомусь гаразді і красі, не в якійсь славі й честі, не в якійсь могутності й достойності, не в якомусь знанні і кмітливості.

Не в якомусь багатстві і мистецтві, не в якійсь радості й веселості, не в якомусь розголосі і похвалі, не в якійсь насолоді і потісі.

Не в якійсь сподіванці і обіцянці, не в якійсь заслузі і бажанні.

Не в якихось дарах і благах, що можеш дати і в душу влити, не в якихось веселощах і в щасті, що їх тільки серце зможе збагнути і відчути.

Нарешті ні в ангелах, ні в архангелах, ані в усіх небесних силах, не в усьому тому, що видимо і не видимо, та й не в тому, що не є Тобою, мій Боже!

Бо Ти, Господи Боже мій, є за все найліпший, єдиний найдосконаліший і найбагатший, Ти єдиний найсолодший і наймиліший.

Ти єдиний найкращий і найлюбіший, Ти єдиний найсвятіший і найславніший; в Тобі все добро разом зібране і в цілій повноті є, завжди було і буде.

Тому то все, що крім себе самого мені даєш, або що від себе самого мені об`являєш чи обіцяєш – коли я Тебе не бачу і не осягаю, воно є чимось благеньким і недостатнім.

Бо моє серце не може знайти правдивого спокою ані цілковитого задоволення, доки не спочине в Тобі і не зніметься понад усі дари і все створіння.

О, мій наймиліший обручнику Ісусе Христе, моя найчистіша любове, володарю всього створіння! Хто дасть мені крила правдивої свободи, щоб злетіти і в Тобі спочити?

О, якби то мені було дано у всій повноті стати вільним і бачити, який Ти милий, Господи, Боже мій!

Коли ж я у всій повноті з`єднаюся з Тобою так, що з любові до Тебе не чутиму себе, тільки Тебе єдиного – способом, який перевищує всіляке звичайне почування і тільки декому відомий?

А тепер раз у раз зітхаю і з болем переношу свою недолю.

Бо на цій долині сліз спіткає мене чимало лиха, воно мене дуже часто непокоїть, засмучує і морочить; нерідко мене перепиняє і розсіває, манить і обплутує, щоб я не мав вільного доступу до Тебе і не тішився Твоїми солодкими обіймами, якими завжди стрічаєш блаженні душі.

Хай тебе зворушать мої зітхання і та недоля, якої повно всюди на землі.

О, Ісусе, сяйво віковічної слави, потіхо душі на земній мандрівці! До Тебе звернені мої уста без голосу, тільки моє мовчання промовляє до Тебе.

Доки ж баритиметься мій Господь!

О, щоб тільки Він прийшов до мене, свого бідолашного, та й звеселив мене! Щоб подав свою руку і витягнув нещасного з усіх бід.

Прийди, прийди! Бо без тебе не буде веселого дня ні години; бо Ти моя радість, а без Тебе мій стіл – пустка.

Я нещасний, немов викинений у темницю і закований у кайдани, доки не оживиш мене світлом Твого прибуття, доки не обдаруєш мене свободою і не покажеш свого дружнього обличчя.

Хай інші люди шукають собі замість Тебе чогось іншого, чого їм тільки захочеться; мені тим часом ніщо інше не є і не буде до вподоби, окрім Тебе, мій Боже, моя надіє, моє вічне спасіння!

Я не замовкну і не перестану благати, доки не вернеться до мене Твоя ласка і доки не промовиш до мого серця.

Господь. Оце я є. Ось я коло тебе, бо ти мене закликав. Твої сльози і бажання твоєї душі, твоя покора і туга твого серця прихилили мене до тебе і привели до тебе.

Слуга. Господи, я кликав Тебе, бажав утішатися Тобою і готовий задля Тебе відректися всього.

Бо Ти перший додав мені духа, щоб я Тебе шукав. Тому будь, Господи, благословенний, що в превеликому Твоєму милосерді показав слузі таку доброту.

Що ж більше має ще говорити до Тебе Твій слуга, як не впокоритися глибоко перед Тобою, постійно пригадуючи свої гріхи і свою нікчемність?

Бо нема нікого Тобі рівного між усіма дивами неба і землі.

Твої діла дуже добрі, Твої суди справедливі, а Твоє провидіння всім управляє.

Хвала Тобі і слава, Мудросте Отця! Хай Тебе хвалять і благословлять мої уста, моя душа і всі створіння разом.