Стація 4.

 Зустріч з мамою.

    «Тепер, на Хресній дорозі, зустріч з Матір’ю є для Тебе, Ісусе, підтримкою. Вона є поруч з Тобою, іде по Хресній дорозі, з Тобою терпить. А моя мама? Чи була вона колись зі мною? Ніколи. Не була зі мною в хвилину, коли зачала мене, бо не була сповненою свідомості і бажанням мати дитину. Не дала своєї згоди на початок нового життя, так, як це зробила Твоя Мати. Моя мама зустрілась зі мною і відкинула мене. Не хоче, щоб ми були разом. Але чому? Невже я є гіршим від тисячі інших дітей? Невже я не маю права на життя? Ні, маю таке право, його дав мені сам Бог.

    Мамо! Невже я ніколи не зможу сказати тобі це слово? Ніколи не обніму тебе своїми маленькими рученятами, ніколи не пригорнусь до тебе? Невже ніколи не загляну в твої очі?

    Мати Христова! Проси про милосердя до всіх матерів, які підіймають руку на своїх дітей.»

Ісусе! Коли ніс свій хрест тяжкий,

Скатований, осміяний юрбою,

Увесь Твій шлях, усі Твої стежки

Пройшла Твоя матуся за Тобою.

          А матінка моя – немов чужа,

          Вона зі мною знатися не хоче

          І ріже мою душу без ножа…

          Яка ж вона? Які у неї очі?

Якби ж вона дозволила мені

Прийти у світ, любов їй дарувати.

Вона ж у вічнім непробуднім сні

Намірилась мене заколисати.

Для  того,  щоб  зрозуміти,  про  що  йдеться  у  даній  темі,  рекомендую  починати  ознайомлення  з  нею  зі  вступу.

 Валентина Попелюшка
(за підтримки членів поетичного клубу Poetry club)