Книга ІІ Практичне
заохочення до духовного життя
Розділ сьомий:
Про любов Ісуса понад усе
Щасливий той, хто розуміє, що то значить любити Ісуса, а себе заради Нього
за ніщо мати.
Нераз треба задля свого улюбленого і від бажаної речі відмовитися, бо Ісус
хоче, щоб Його Єдиного понад усе любити.
Прив`язаність до створіння зрадлива і нетривала, а любов до Ісуса вірна
і вічна.
Хто прив`яжеться до створіння, той загубиться в минулому, а хто припаде
до Ісуса - стане сильним у вічності.
Його люби і тримайся, як приятеля; Того, який не покине тебе навіть тоді,
коли всі відступлять, і не дасть тобі наприкінці загинути.
Хочеш чи не хочеш, але треба буде колись з усім розлучитися.
Тримайся Христа в житті і смерті. Покладися на Його вірну любов: Він один
зможе тобі допомогти, коли всі інші тебе покинуть.
Твій улюблений є такої вдачі, що не хоче, щоб ти допустив ще когось стороннього
до себе; Він єдиний бажає мати твоє серце і як володар засісти на своєму
власному престолі.
Коли зумієш відсторонитися від усілякого створіння, тоді Ісус радо схоче
у тебе гостювати.
З часом переконаєшся, що майже все те пропало, у чому ти покладався на
людей, а не на Ісуса.
Не надійся та не покладайся на тростину, що нею колише вітер, бо кожна
смертна людина - то трава, і вся слава її. як цвіт трави зів`яне (Іс. 40,6-7).
Швидко ошукаєшся, якщо будеш дивитися тільки на зовнішню людську подобу.
Бо коли шукаєш своєї втіхи і користі в інших людях, дуже часто зазнаєш
втрати.
(Далі
буде)
| 
