Книга ІІ Практичне
заохочення до духовного життя
Розділ четвертий:
Про чисте серце і добрий намір
На двох крилах людина злітає понад земним світом, а саме на крилах правоти
і чистоти.
Правота має бути в намірі, а чистота в почутті.
Правота шукає Бога, чистота знаходить Його і радіє Ним.
Коли станеш вільним від не владнаного почуття в серці, ні в якій добрій
справі не матимеш перешкоди.
Коли нічого іншого не прагнеш і не шукаєш, а тільки волі Божої і добра
ближнього, то досягнеш свободи серця.
Коли твоє серце буде чисте і праведне, тоді кожне створіння стане тобі
дзеркалом життя і книгою святої науки.
Немає створіння настільки дрібного і нікчемного, яке б не виявляло Божої
досконалості.
Коли твоє серце буде добре й чисте, тоді все без перешкоди побачиш і як
слід зрозумієш.
Чисте серце прозирає в небо і пекло.
Хто який є в серці, так він судить словами.
Якщо є якась радість на світі, то зазнає її неодмінно людина чиста серцем.
А коли є якась мука і скрута, то найбільше вона дається нечистій совісті.
Як залізо, вкинуте у вогонь, тратить іржу і розпікається, так і людина,
яка всім серцем тулиться до Бога, скидає з себе лінощі і перетворюється
зовсім у нову людину.
Як тільки людина почне ледащіти, тоді вона боїться й легенької праці і
радо приймає втіху від світу.
Але як тільки вона зробить зусилля, щоб перемогти себе і мужньо йти по
Божій дорозі, тоді вже менше відчуває те, що давніше важко їй давалося.
(Далі
буде)
| 
