Книга ІІ Практичне
заохочення до духовного життя
Розділ другий:
Про покірну підлеглість
Не надавай занадто великої ваги тому, хто з тобою, а хто проти, але так
роби і дбай, щоб Бог був присутній в кожній справі, яку ти робиш.
Май чисту совість, і Бог оборонить тебе.
Кому Господь хоче допомогти, тому нічия злоба не зможе зашкодити.
Якщо вмієш мовчати і терпіти, то дочекаєшся Божої допомоги.
Він знає, коли і як тебе звільнити, і тому можеш цілком покластися на Нього.
Це Боже діло - допомагати і визволяти нас від усіх турбот.
Нерідко причиною до зберігання ще більшої покори є те, що інші люди знають
і осуджують наші помилки.
Коли людина через свої помилки упокорюється, тоді легко їй помиритися з
іншими, і вона без зусиль втамує гнів тих, які розгнівалися на неї.
Покірного Бог боронить і спасає, покірного Він любить і втішає, до покірного
Він прихиляється; покірного Він щедро обдаровує великою ласкою і після упокорення
підносить його до слави.
Покірному Він відкриває свої тайни і солодко приваблює його та запрошує
до себе.
Покірний, якщо зустрінеться зі зневагою, досить спокійно і швидко її здолає,
бо він має силу від Бога, а не від світу.
Не гадай собі, що ти духовно зріс, коли не вважаєш себе за гіршого від
усіх людей.
(Далі
буде)
| 
