Настанови, що піднесуть ваш дух
На початок книги.

№ 78. Куди ти підеш у судний день?

Ісус: Я приходжу, ти чекаєш і наповнюєшся.

Посланець: Здається, що я так довго до Тебе не говорила, Господи.

Ісус: Часу так мало – сьогодні живеш а завтра уже мертва, і твоя нагорода чекає на тебе. Яка слава чекає на того, хто служить Богові, коли його життя уже скінчилося? Куди ти підеш у цей судний день? В якому стані твоя душа? Ти провела своє життя у пошуках Царства. Так його і не знайшла, але просто шукала тут і там, і не знайшла те, до чого прагнула? Царство, яке ти шукаєш, не від світу цього. Твоя життя не є саме для себе нагородою. Твоє життя визначає нагороду. Воно не нагороджує саме за себе. Це просто мить, ти моргнути не встигнеш, як наблизиться твоє життя посмертне. Куди ти йдеш, маленька. Ти провела своє життя у таких непотрібних пошуках, лише для того, щоб зрозуміти, що вони не мали сенсу? Твоє життя було порожнє, то ж що ти розповіси, коли тебе попросять його показати? Все розвіялося наче дим і ти кажеш: "Оце і все?"

Що ви зробили зі своїм життям тут? Коли Я ішов перед вами, ви знали, що у вашому житті мало б бути щось більше, але заплющували очі і казали самі собі: " Ні, я живу для цього світу. Ті, хто говорить про загробне життя, божевільні". Ви чули, вас повідомили, ви мали можливості, ви сміялися і насміхались, ви казали, що крім вас нічого немає значення.

Це життя для вас – кінець. Ви хотіли провести його так, як слід – славне, істинне життя. Ви шукали скарбів на роботі, вдома, у своїх дітях, у власній кишені. Ви сліпо не бачили інших можливостей і вперто продовжували так жити. Він вас шукав. Вас стерегли, за вами бігли, вам показали світло. Я вас любив безперестанно. Я йшов за вами, відкрив вам своє серце, а ви закрили своє, плюнули Мені в лице і пішли геть. Ви переступили через своїх братів, ваші серця зачерствіли.

Ви переслідували марні цілі, не відводили погляду від світу. Вузький кругозір, як в тунелі. Але ви ж знали, що ви не в тунелі! Ви знали, бо Я переконував вас, що є щось набагато більше, але ви закрились і на всіх парах полетіли по неправильних дорогах. Ви не бачили пташок у небі та дітей, що гралися. Ви бачили світ, який треба було завоювати і мету, яку треба було досягти. Ви шукали порожній скарб на закинутому полі і коли Я зупинявся на кожному перехресті і казав: " О, якби ви прийшли і йшли за Мною", ви не зважали на Мої спонуки і далі йшли, наче сліпі пси, тою ж дорогою, по тому ж закинутому полю, а вашим серцям бракувало радості, вони ставали все більш черствими, поки ви йшли, але на кожному перехресті ви відповідали:" ні, Господи, я знайду свою нагороду і піду собі геть".

О, нерозумні! Життя заради такої пустоти. Життя існує лише в Мені. Ви ніколи не вмираєте. Це просто випробування. Це випробування, щоб заслужити на справжню винагороду. Я вас спонукав і намагався повернути до Мене, але ви плюнули в Моє лице і вперто йшли своїм шляхом. О, маленькі, вічність така довга. Вона не закінчується сьогодні чи завтра, вона триває і ніколи не закінчується. Це життя – випробування, щоб побачити, якого результату ви досягнете. Всі свої скарби збирати у цьому житті  означає нічого не збирати. Ти не забереш із собою ні копійки. Все, що лишається – це любов до Бога і до ближніх.

Йти за Богом означає знайти справжню нагороду, землю повну меду і молока. Ти побачиш обличчя Бога! Тільки це нагодує твою голодну душу. Все решта веде душу до закинутих земель. Складайте золотий скарб до загробного життя. Коли ви прийдете до цього перехрестя, зніміть з очей пов'язку і подивіться на Ісуса, який вдивляється прямо в ваші серця. Зніміть з них черству скоринку і дозвольте їм ожити в Божій любові. Не шукайте марних речей. Ідіть стежкою, що веде до Ісуса, і при кінці ви побачите Його обличчя. Його дорога позначена у вашому житті чітко. Ваші брати та сестри, що люблять Його, дивилися у ваші очі, але ви були сліпі і сміялися з них.

О, нерозумні! Кілька років? Навіщо? Ви тут нічого не отримуєте, окрім сердечного болю, швидкоплинних насолод, що лишають вас порожніми, то ж ви ще більше паралізуєте свої серця телебаченням, алкоголем, їжею, сексом. Все це триває лише мить, але ви намагаєтеся придушити прагнення душі. О, Мої маленькі голодні діти, ваші душі можу нагодувати лише Я. Ви себе заморюєте голодом до смерті. Ваша душа в'яне і вмирає. Ваша перемога вже завойована Мною, бо Я помер на хресті жахливою смертю від любові до вас. Прийдіть до Мене. Я стукаю у двері чи ви відкриєте, чи будете бігти, наче божевільні, дорогами, що ведуть до пустоти. В цей день розплати Я буду мати сумне  серце, бо марно намагався впіймати ваші душі, і Мені доведеться відіслати вас геть і сказати: "Я не знаю тебе. Я переслідував все твоє життя. Я стояв біля тебе. Я йшов поруч з тобою весь час, а ти навіть голови не повернув. Ти шукав на землі слави, а Я чекав і чекав. Я посилав інших, щоб вони показали тобі шлях до золотої нагороди, але ти сміявся і продовжував вперто іти до мертвої пустелі".

О діти, Я люблю вас. Багато хто молився і жертвував за вас, але ви не хотіли іти до Мене. Я – Шлях, Правда і Життя. Решта доріг ведуть до смерті душі. Мої шляхи не легкі, але вони наповнені миром, любов'ю та радістю. Вони вічні. Твоя душа прагне цього об'єднання зі Мною. Ти втікаєш від Того, Кого прагне твоя душа. Ти почуваєшся жахливо, але закриваєш очі і душиш своє прагнення.  О, прийдіть до Мене і знайдіть відпочинок, маленькі Мої, поки ще не запізно! Я так близько до вас, як ваше дихання.

Господня блакитна книга.
Настанови що піднесуть ваш дух.
5 грудня 1993 р (5:10 ранку) Ріта Рінг. 

На початок книги.