Придивляюся уважно до нового стану Твоєї муки, Господи!  Здирання з тебе одягу причинило подвійний біль - перший, фізичний. Відкрилися рани, до яких присохла закривавлена одежа. А другий - моральний, насміхання з людської гідності. Усе це не мало жодного значення для вояків, які в такій ситуації могли на безборонній людині вилити свою злобу, ненависть.

     Господи, і мене трактують так само. Моя мама каже, що якби я не народився, то погіршив би фінансовий стан та добробут. Батько трактує мене як перешкоду на шляху до його службового росту - кар'єри. Лікар, який буде робити аборт, знає, що добре заробить. Всі вони бачать вигоду, їх совість мовчить навіть в ситуації, коли стоять перед мордуванням людини, мордуванням своєї власної дитини. Тепер вони знімають з себе маску людяності, так, бо це саме маска, і відкривають свої власні обличчя. Я уже не вірю, що ці люди здатні на любов.
Ісусе, дай благодать прозріння тим, які за усяку ціну прагнуть особистої вигоди - навіть за ціну смерті власної дитини..."

Все ближче до останньої межі...
Ісуса одяг, весь просяклий кров'ю,
Здирають вояки. Гріхи чужі
Спокутує Він з болем і з любов'ю.

     І з мене зараз одяг мій зірвуть -
     Плаценту, у якій я мав зростати.
     І тільце безпорадне розітнуть,
     Щоб легше з лона матері дістати.

Я відчуваю - боляче і їй,
Та все ж не хоче від гріха звертати.
Не стихне, мамо, цей нестерпний біль,
Тобі з ним жити, а мені вмирати...
----------------------------------------
Для того, щоб зрозуміти, про що йдеться у даній темі, рекомендую починати ознайомлення з нею зі вступу