Четвер 18.04.2024 20:16 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Головна » Статті » Про Джублик свідчать » Свідчення очевидців |
В неділю, 8 вересня 2002-го року до мене прийшла сестра і каже: – Біжи скоро і подивися на сонце. – Та що там на сонці? – Біжи. Щось побачиш. Коли я вибігла і подивилася на сонце, то воно було сріблясте, наче диск. Виблискувало, але не осліплювало. Довкола його країв появилося світло, наче тоненький місяць. Потім з нього почали виходити чорні круги розміром, як сонце. І як відходили від сонця, то світлішали і ставали зірками. Тоді я побачила якусь чорну фігуру, що виходила із сонця, а на сонці – чорний хрест. Я закричала сестрі крізь сльози: – Господи, Олю, я бачу чорний хрест! Але сестра його не бачила. А хрест відходив від сонця і ставав світліший, як білі хмари, та почав розходитись. Діти теж вибігли і дивилися і викрикували хто що бачить. Потім появилася фігура, як статуя Божої Матері з Ісусом на руках. Я побігла до сусідів сказати, щоб і вони дивилися на сонце. Сусіди теж бачили різні фігури. Коли я прийшла до своїх дітей, то краї сонця почали червоніти і діти мені сказали, що вони бачили як падали якісь букви. Потім сонце пожовтіло, і його колір відбивався на землі, деревах. Ніжне синє світло виблискувало на одежі. Все сяяло різнобарвними кольорами. Коли я побачила чорний хрест, то мені стало страшно, і я відразу подумала: “Мати Божа, прости мені за те, що я сумнівалася у Твоїй появі”. Коли ж побачила Ангелів і образ Матері Божої, то дуже зраділа, і ми з дітьми стали на коліна, помолилися вервицю і мені на душі стало легко й весело. | |
Переглядів: 965 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |
dkz © 2024 |