Середа
28.06.2017
01:25
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Розповідає "Джублик" [2]
статті та розповіді із Джублика
інтернет ресурси [15]
матеріали розміщені в інтернет просторі
газети та журнали [5]
матеріали розміщені в друкованих масмедіа
Про Джублик розказують [2]
розповіді очевидців надіслані поштою до Джублика або ж залишені в письмовій формі.
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 138


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи будете приймати участь у спільних вервицях "Наживо" (On-Line)
Всього відповідей: 57
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Про Джублик пишуть » інтернет ресурси

Закарпатська Голгофа

Закарпатська Голгофа

25.03.2011 · 12:27

У селі Вільхівка, де кілька років тому двом дівчаткам явилась Божа Матір, і досі діється дивовижне


Тільки у селі Вільхівка я зійшов з автобуса, як до мене підійшла незнайома літня жінка й  поцікавилася, чи, бува, не прошкую до гори Джублик. Отримавши схвальну відповідь, селянка просяяла: «Там справді творяться дива! І я бачила Пречисту Діву Марію Святу! Не тільки я, за цим дивом спостерігав весь натовп...»

Масове візіонерство

Як з’ясувалось, Марина Лацкун – моя співрозмовниця, щодня приходить на богослужіння до гори Джублик, яку місцеві селяни вже встигли охрестити святою. У червні кілька років тому біля гори Джублик вона побачила натовп. Усі, як ті звіздарі, дружно дивились у небо.

«Я також помолилася, – каже Марина, – й звернула свій погляд у той бік, що й юрба. І перше, що я побачила, це – Пресвяту Діву! Руки у неї були опущені. Потім я побачила хрест, на якому був прибитий Ісус, а під хрестом навколішки – Богородицю. Потім я побачила Ісуса. Його було видно лише до пояса. На грудях у нього – серце. Тоді мені прийшло на гадку, що я вже бачила такого Ісуса, й пригадала, що це було уві сні…»

Біля нас раптом зупинилось авто. З нього вийшли кілька людей. «Цей шлях веде до святої гори?» – перепитали незнайомці. Як з’ясувалося, це були прочани з Івано-Франківщини. Слава села Вільхівки (а особливо гори Джублик) після появи тут пресвятої Діви Марії рознеслась не тільки краєм, але й далеко за його межами. Серед вірників почалося велике зрушення. Сюди щомісяця з нагоди святкування появи Святої Родини приїздять тисячі прочан з багатьох областей України та із сусідніх країн.

Хресна дорога

Неподалік гори Джублик зводиться чоловічий монастир. Прошкую туди. Настоятель отець Атанасій разом з монахами щойно повернулися з ранкової Божої служби біля джерела під Джубликом.

«Монахи мріють, – каже отець Атанасій, – що з ласки Божої тут буде побудовано не тільки монастир, але й просвітницький центр. Вочевидь, ви знаєте, що більш ніж п’ять років тут кровоточить розп’яття,  встановлене перед каплицею? Експерти, які брали цю рідину на аналіз, довели, що в ній є складові частини крові!»

Отець Атанасій підводить мене до Хреста. І, справді, він кровоточить! У відповідь на мій здивований погляд, отець тільки розводить руками: на все, мовляв, воля Божа. Далі монах запрошує мене піднятися Хресною дорогою на гору Джублик, від якої віє магічністю. Цей шлях прочани вже охрестили закарпатською Голгофою. Тут 14 стацій. На схилах гори Джублик п’ять років тому встановлено чотирнадцять хрестів, які символізують пройдений мученицький шлях Ісуса Христа.

Розмитими сходинками, задихаючись, мовбито несучи важкий хрест, сходимо вгору. На Говерлу й то легше було піднятися, аніж на якихось триста метрів! Дорогою отець Атанасій розповідав, що на трьох із чотирнадцяти хрестів бачили розп’яття Ісуса, бачили, як з його ніг потекло миро і кров.

За розмовою й незчулися, як ми вже – на шостій стації. «Дев’ятого липня шість років тому, – пригадує мій супроводжувач, – саме тут зо два десятки місцевих вірників побачили дивне сяйво. Воно супроводжувало їх усією дорогою, аж до кінця молитви. Побувавши в цьому надзвичайному стані, люди розповідали, що сяйво набувало різних постатей. А на один з хрестів пролилось потужне світло, наче з чотирьох прожекторів. Що це не був масовий психоз, пізніше довела відеокасета».

Через тиждень від початку помаранчевої революції, - відхекавшись, провадить далі отець Атанасій, - з Джублику ми повезли два хрести. Один встановили в Києві, на майдані Незалежності, другий – у центрі Львова. Щоб ці реліквії оберігали український народ».

Вірить той, хто … вірить

Слухаючи свого співрозмовника, пригадую конфлікт, що розгорівся між отцем Атанасієм та нині покійним єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії Іваном Маргітичем. В одному з інтерв’ю владика ствердив, що митрополича сесія Києво-Галицької митрополії порекомендувала священикам і вірникам не відвідувати те місце, де на Закарпатті нібито з’явилась Божа Матір. Бо митрополія не вважає це явління справжнім. Отже, побудовану каплицю, де буцімто вперше з’явилась Матір Божа, владика освятити відмовився. Але освятив хресну дорогу.

Майже такої ж думки синод єпископів, який, за порадами єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Мілана Шашіка, не рекомендує проводити організовані поїздки і прощі до Джублика. Проте місцеві вірники розповідають світу про все нові дива. Що це, масові галюцинації чи витівки місцевого духовенства? Адже, під час багатолюдних відпустів, можна трохи й приторгувати крамом, релігійною літературою сподіватися на щедрі пожертвування прочан.

Найстійкішою є так звана візіонерна теорія (від «візіо» – «бачення»). Почнемо з того, що перша назва села – Влахове. Тут мешкали гончарі-волохи, останки колись могутнього кельтського племені, які сповідували релігію стародавніх друїдів. Саме у підніжжі гори Джублик, що заряджена позитивною енергією, припускають експерти, друїди виконували свої магічні культові обряди.

А за часів Чехословаччини Вільхівка, як переказують, прославилась… відьмами. Один із місцевих експертів, який не побажав назвати свого прізвища, пояснював це тим, що під час чехословацької земельної реформи через нестачу землі сутички між місцевими бідняками доходили до кровопролиття. Заздрісні до чужого багатства, чимало місцевих жінок вдавалися до чаклунства, наговорів. Для повного викоренення цієї єресі, впевнені багато сельчан, і з’явилася у селі Матір Божа.

– Дива, які спостерігають вірники села Вільхівка, – прокоментувала для «Закарпатської Країни» Світлана Ісаєвич, старший викладач кафедри педагогіки й психології Ужгородського національного університету, – скоріше за все, можна віднести до парапсихологічних явищ, пов’язаних з екстрасенсорикою, телекінезом, автосугестією. Тобто здатність сприймання вірниками через власну творчу уяву саме таких образів. Адже є різні прийоми людської уяви: від галюцинацій до так званого склеювання або гіперболізації. Це декотрим особам властиво максимілізувати. А, можливо, тут має місце ще не відомі науці явища».

Як відомо, галюцинації бувають у людей, які бажають щось бачити й чути, налаштовані всіма своїми центрами сприйняти те, на що давно очікують. Тож цілком можливо, що напружені хворобливі очікування й вибухнули такою масовою галюцинацією. Зрештою, хіба місцевим селянам може хтось заборонити те, чого вони прагнуть усім своїм єством?

Іван ЖИРОШ



Джерело: http://zakraina.com.ua/items/info/1/241
Категорія: інтернет ресурси | Додав: sanator (02.04.2011) | Автор: Іван ЖИРОШ
Переглядів: 1250 | Коментарі: 5 | Теги: Дкз, Джублик, голгофа | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 5
4  
После общения со Степаном Жук ("говорящая" фамилия?) - ник sanator, который выложил от моего имени комментарий, отношение к Джублику от нейтрального поменялось на резко отрицательное. Все эти паломничества на эту гору и вся остальная коммерция - действительно бизнес, циничный бизнес на вере людей в лучшее.

5  
не лукавте Галино...
Якщо бажаєте, можемо "виставити" для прослуховування ваш діалог із диспетчером по телефону із погрозами вашого п. Жироша про розправу через два дні. Відомий почерк. Обов'язково зустрінемося.
P.S.
Вам вартувало було б звернути увагу перед тим як погрожувати по телефону на інформацію про те, що всі розмови із диспетчером записуються і протоколюються системою автоматично.

2  
Добрый день,
Спасибо за внимание к нашему ресурсу. Насколько я поняла,
«неточности» о которых Вы говорите, касаются религиозных чувств,
поэтому тут мы ничего друг другу не докажем спором.
Со своей стороны могу добавить, что автор имел право поставить под
сомнение чудодейственность Джублика, так как здесь не все однозначно.
См. тему Явління у Джублику (Закарпаття) можна вважати за правдиві?
(http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=9&t=1646) на Офіційному
форумі Української Греко-Католицької Церкви.
Поначалу хотела предложить Вам написать для «Закарпатской Краины»
свою контр-версию феномена Джублик, но потом зашла на Ваш сайт и
обнаружила рекламу «туристично паломницького тура "Остання дорога
Христа" (Хресній дорозі від м. Львова до Джублика)».
Грустно все это.
В свете того, что для вас (или ваших бизнес-партнеров) информация о
Джублике является частью «раскрутки» тура, все Ваше негодование на
счет того, что пока на сайте Zakraina не включена функция
«комментарии» (обычное дело для молодых сайтов), просто нелепы. А
то, что владелец сайта система "ДКЗ" с 10-летней историей, который
«ніколи і ніким не фінансувалася і не фінансується», сомневается,
что сайт, которому нет и полгода и над которым работают трое не
самых последних журналистов-владельцев, независимый…
Вобщем, грустно все это.

3  
Шановна Галино.
Ваша проблема журналіста залишається проблемою журналіста - поверхневість і гординя...
А гординя, Галино, - тяжкий споконвічний порок людини, починаючи від Адама і Єви, які "буцімто" існували, бо саме через їхню гординю
ми і є зараз на землі. І досі є недосконалими та слабими ...

Нажаль, дуже схоже що ви, як і кожен "неостанній" журналіст, не вмієте читати і слухати думки інших, окрім себе любимих,
бо інакше б помітили, що проект "Остання дорога Христа" - це невідємна частина сайту Джублика, але спеціально виділена окремо, щоб заспокоїти його (Джублика) противників або тих, хто звик по своїй суті кричати із товпи "Осанна..." або ж через день "Розпни..." .
Окрмі того, впевнений що Ви знаєте те, що "Хресна дорога" - є основним символом християнства як такого і будь-якої конфесії.
Не я видумав Хресну дорогу про яку запитуєте і не я її установлював на прохання діви Марії, яке було передане через дітей, аби вона, ця Хресна дорога, приводила людей до Джублика - місця об'єднання всіх християн... Я взяв цю ношу добровільно, і моїм, як Ви кажете, бізнес-партнером може бути лише Бог. (Принаймні мені б цього дуже хотілося)
Мушу звернути також вашу увагу і на те, що Паломницький тур "Остання дорога Христа" - це жертовний проект. І йдеться про жертву не для мене, а про жертву іншій людині...
Не пробували? Спробуйте. Жертвуйте чим-небудь для кого-небудь або заради чого-небудь, і ви відчуєте та зрозумієте те, що, зрештою, прагну зрозуміти і я в тому числі...
І, головне, тут не має значення, у що чи у кого ви вірите і чи вірите взагалі. Спробуйте жити заради життя будь-кого іншого.
Саме цьому і вчить Хресна дорога і жертва Ісуса на хресті.
Спір як такий тут цілковито невмісний, Галино.

Що ж до форуму, на який зсилаєтеся, то на ньому також існує своя "цензура" і не кожна думка там удостоєна висвітлення. Він, як і будь-який подібний також працює на його власників...
До того думки там міняються від зміни напряму вітру...
І це ще не найгірше. Там хоч щось можеш запитати або викласти свою думку. А от, наприклад, сайт Мукачівської Греко-католицької єпархії http://www.mgce.uz.ua/index.php не визнає чужої думки взагалі, так само як і на вашому сайті. Думаєте їм це додає честі? Яка думка що до цього сайту виникає у вас? Мабуть така ж як у мене або інших, хто вміє читати і думати.
Чи не так?

(обычное дело для молодых сайтов) -
не смішіть, Галино, або ж хай вас не смішать ті розробники сайту, які вам це пропонують...
Якщо у вас є хребет і ви маєте свою точку зору - говоріть це відкрито і відстоюйте її.
Я поважатиму вас, навіть якщо ваша думка не збігається з моєю, (я також можу помилятися, як будь-яка людина)
але якщо вона матиме свій вектор, а не петляє як ... натякаючи "Назови свою цену, и будем писать то что прикажешь ..."

Даруйте, за відвертість.


1  
У статті , яку написав журналіст нового (незалежного? ) інтернет ресурсу "Закарпатська країна" - п.Тарас Жирош допустився деяких неточностей.
Скажімо звідки Ви, п. Тарас взяли, що єпископ Мілан Шашік не рекомендує відвідувати Джублик, якщо він особисто відвідує його чи не на кожне велике свято і особисто освячує кожну будівлю чи каплицю? До того ж тут є свідчення його визнання, в тому числі і декрет канонічного заснування Собору Пресвятої Богородиці в урочищі "Джублик"...
- або про які "галюцинації" буде говорити шанована старший викладач пані Світлана Ісаєвич у мого фотоапарата, якому вдалося відзняти КОЛЬОРОВИЙ відбиток зображення розбитої ікони у склі, про що йдеться у одній із новин?
- чи, скажімо, як поясните Ви мені, людині із вищою медичною освітою МОМЕНТАЛЬНЕ "зникнення" хронічного багаторічного бурсіту колінного суглоба у стадії загострення із місцевим парезом м'язів ноги (параліч) після двох хвилин перебування у купілі, яка ніби то є біля завершального хреста (14 стація) найдовшої місійної Хресної дороги, благословенною святійшим Папою Римський Іваном Павлом ІІ у 2003 р.? До речі, цим коліном я користуюся й досі і буде цікаво кому порадите завдячувати. А то я й досі дякую Богові, якого хтось, буцімто, видумав...
- уже нічого не говоритиму про світлину яку Ви опублікували у цій статті. Невже у вас не було із собою бодай мобілки щоб зробити свою? В крайньому їх тисячі в інтернеті, не кажучи вже про цей сайт...

Шановний колего п. Тарасе (Іване) Жирош.
Дуже прошу повернутися до цієї теми, якось при нагоді, і роздивитися трішки глибше. Може тоді Ви, зміните свій висновок що до цього місця і подій, які буцімто тут відбуваються?
Інакше гріш ціна всьому Вашому "незалежному" ресурсові, якщо на ньому публікуються матеріали із аналогічними висновками...
P.S. Даруйте що розвів полеміку тут. Нажаль на незалежному ресурсі не дають слова нікому окрім п. Жироша. До речі, це мені нагадує славні часи п. Різака і не менш славних есдеків...)


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система