Середа
23.08.2017
20:25
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Розповідає "Джублик" [2]
статті та розповіді із Джублика
інтернет ресурси [15]
матеріали розміщені в інтернет просторі
газети та журнали [5]
матеріали розміщені в друкованих масмедіа
Про Джублик розказують [2]
розповіді очевидців надіслані поштою до Джублика або ж залишені в письмовій формі.
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 141


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи будете приймати участь у спільних вервицях "Наживо" (On-Line)
Всього відповідей: 57
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Про Джублик пишуть » інтернет ресурси

Небесний аромат Матері Ісуса у Джублику

Що руйнує наше життя?

249291.gif

Певно, кожен із нас рано чи пізно, а таки приходить на межу власного болю. І немає тоді значення, що тебе болить, — серце, шлунок, а чи душа, — цей біль руйнує твоє життя, перекреслює усе те, що ще вчора мало для тебе ціну. І ти моделюєш свій порятунок різними варіантами. Ставиш собі, ставиш сильним світу цього запитання, на які ні ти сам, ні хтось інший не може відповісти. І ось саме тепер, у ріці болю, якось враз відкриваєш для себе несусвітню таємницю, яка завжди була поруч, була відкритою, а ти дивився і не бачив, слухав і не чув: поза нами, поза нашою свідомістю, поза нашими сформованими знаннями і переконаннями існує сила, якої не можна торкнутися, але яка може губити і рятувати, руйнувати тебе і зруйноване оновлювати.

Саме такі думки народжувались при зустрічі і при розмові з людиною, яку може привести на твої дороги не випадок, а небо — це зцілювач душ і тіл людських, місіонер, священик-екзорцист третього ступеня чину отців василіян Юрій Савчук.

Отця Юрія можна зустріти хіба що в місцях українських святинь. І якщо тобі уже вдалося його зустріти, то він ніколи не знехтує твоїм болем — він прийде на твоє безсоння, на твою тугу, на твою невирішену проблему і буде гоїти її молитвою і Христовою любов’ю, буде кликати тебе не в престижні білі палати лікарень, а на вузенькі Божі стежини, де ти зможеш видужати лише за однієї умови: поміняти в собі зло на любов.

Уже згодом, коли я познайомилася з о. Юрієм ближче, коли брала у нього це інтерв’ю, яке пропоную тобі, добра людино, — побачила у цьому смиренному, лагідному, прислужливому навіть пустотливій дитині чоловікові оту нездоланну силу Христових стовпів, на яких ще тримається у правді і святості цей світ. А зустрілися ми з о. Юрієм у Джублику на Закарпатті, де він на місці з’явлення Богородиці сповідав паломників, брав участь у Богослужінні. Розповіла йому про інше святе місце на Західній Україні поблизу с. Кобак, де явилась Богородиця: запросила його приїхати. А коли з’ясувалося, що першим на місійну працю о. Юрія благословив відомий (тепер уже покійний) старенький монах з Дорівського монастиря монахів-студитів о. Порфирій, наша розмова набрала глибшого і ріднішого змісту, адже о. Порфирій став свого часу і для мене тією ясною зорею Духу на землі, на яку завжди хотілося і хочеться орієнтувати власне життя. Перше, що впадає в очі і вирізняє місіонера з-поміж інших, це потужна молитвенна практика. Духовно-екологічний центр християнської злагоди і любові «Здвижин» біля с. Кобак на Косівщині ще не бачив такого молільника — вісім годин без перерви він щиро й неустанно молився з людьми (переважно паломниками) під куполом неба, серед дубових пралісів. Спосіб життя його настільки простий і скромний, що в уяву сучасної людини мало укладається: їсть раз на день, а в більшості живиться Святим Причастям, увесь його пожиток — сумка з духовними книжками, требниками, акафистниками, чудотворними іконами, хрестом та елеєм, освяченим на 370 Службах Божих, яким отець робить соборування. І це ще далеко не все. Не в сумці, а в серці цей старанний духовний подвижник, цей істинний слуга Божий несе для людей зцілюючий скарб — любов Христову.

— Отче Юрію, прочитала Вашу книгу «З вірою та надією на ласку Господню», де зібрано десятки прекрасних молитов на всяку потребу і поміч, а також листи-відгуки, листи-подяки людей, яким Ви допомогли у біді, у хворобі і яких силою молитви зцілили. Після прочитаного таке враження, ніби живої води напився...

— То не дивно. Слово має живильну силу, бо спочатку було Слово, і Слово було Бог...

— А хто такий екзорцист? На цю місію треба скерування церковної влади, а чи це дар Бога?

— Це людина, яка способом свого життя набуває силу змагатися з дияволом. Раніше, як ми знаємо з передань, усі християни могли виганяти злих духів іменем Христа завдяки молитві і посту, бо сам Ісус сказав, що цей рід виганяється молитвою і постом. Але люди з часом утратили цю силу і здатність. Східна Церква вважає екзорцим харизмою, даною Богом. Бо й справді, ніякі циркуляри не можуть обмежити владу Святого Духа — Дух дихає, де хоче і на кого хоче. І ми знаємо з прикладів життя святих Івана Боско, о. Піо, які не були екзорцистами, але виганяли злих духів. Тепер екзорцизмом можуть займатися священики, які мають на це дозвіл і благословення. Мене на цю важливу духовну працю благословив ординарій Софрон Мудрий, а перше благословення отримав від тепер покійного духівника мого з Дорівського монастиря о. Порфирія.

— Отче Юрію, хтось із мудрих сказав: заберіть священика з парафії, зруйнуйте храми — і через десять років люди будуть поклонятися дияволу. У нас на Західній Україні нищили дух протягом п’яти десятиріч — і результати наяву.

— Так, сьогодні світ на фоні будівництва нових храмів, відкриття монастирів, видимого навернення занурився в ідолопоклонство. Люди не слухають Божих порад, нехтують Божими законами, намагаючись самі стати богами, прагнуть запанувати над силами природи, наводять через спіритизм контакт із померлими душами, звертаються до магії, ворожби.

— і потрапляють у такий спосіб під вплив злих духів?
— і все це обов’язково закінчується хворобою або одержимістю злими духами.

— Але, отче Юрію, поговорімо з Вами відкрито. Знаю багатьох дуже багатих людей,  які мали проблеми в сім’ї, зі здоров’ям, не вміли чи не могли порозумітися з колегами, близькими і йшли шукати розуміння, підтримки і допомоги порадою, словом до церкви. Але священики (не всі, звичайно) не завжди хотіли і хочуть їх вислуховувати. Тоді нещасні йдуть до ворожок, до провидців, цілителів. І навіть є дослідження, проведені у нас і в різних країнах, які засвідчують, що люди шукають у світі найперше любові, порозуміння, дружби, співчуття, допомоги. А потім чуєш від них: я вірю в Бога, але не у священика. І  марно переконувати такого Христовими словами: «Хто вас слухає (тобто священиків), Мене слухає, хто вас зневажає, Мене зневажає...»

— Можу на це сказати, що священство — то дар Бога, то покликання неба. А якщо хтось іде і здобуває професію священика для роботи, то такий завжди буде мати проблеми зі своєю паствою. Але Бог милосердний — треба багато молитися і багато просити у Господа дарів: молитви, посту, духовного удосконалення, духовного зріння. Але найперше треба зорієнтувати свій спосіб життя, спосіб мислення, праці на життя Христа, на життя Богородиці. Це стосується всіх християн.

— Багато людей твердять, що ніяких злих духів нема.

— Це кажуть ті, котрі далекі від духовних знань. Колись Ісус Христос, вигнавши легіон злих духів з людини, дозволив їм увійти в стадо свиней. Злий дух існує в світі — тепер здебільшого він творить свої чорні справи через людину, через її серце... Розповім про один випадок зі своєї практики. Це було на Львівщині, коли виганяв злих духів з міліціонера. Говорить він мені, що якийсь хлопчик приходить вночі до хати і душить усіх. Я приїхав уже вночі, змучений, але акафист відмолив, усіх висповідав і посвятив оливою. Тільки-но задрімав, чую — йде нечистий дух по кімнаті. Я прочитав молитви, 20-й псалом і кажу: перестань мені гримати, зачекай до ранку. Послухав. А на сході сонця я відправив Службу Божу, причастив усіх, а коли висвячував хату, — на одній стіні ніби бомба зірвалася...

— Дуже часто можеш почути: «У мене біда, я хворий, бо мені пороблено». Скажіть, отче Юрію, чи можна людині поробити?

— Можна, без сумніву. Злий дух постійно за роботою. Але тільки тому можна заподіяти зло, наслати недугу, спричинити у сім’ї розлад, посіяти ненависть, навіть смерть наслати, хто служить злу, хто грішить і легковажить гріхами, не молиться, не йде до сповіді, не приймає Святе Причастя. Добрій людині, яка живе у рамках Закону Божого, ніяка темна сила не може спричинити зла.

— А як відрізнити у людині хворобу фізичну, яка лікується в лікарів, і наслану злими духами?

— Це ознаки реакції на святі предмети: хрест, освячену воду, вервицю, чудотворні образи святих. Опанована нечистим духом людина не може і не хоче зайти до церкви, а коли навіть зайде, їй робиться погано. Або позіхає. Молитва присутніх у храмі Божому викликає в неї агресію, нестриманість, сварку.

— То розкажіть детально, як захиститися в цьому світі від темних сил.

— Самому стати світлом. іншого захисту нема. Буває так, що мене просять освятити хату, але цей обряд я роблю тільки після того, як висповідаю, причащу, зроблю єлеопомазання домочадцям. А далі кажу, прошу людей: освячення хати буде зведено на ніщо, якщо ви, її мешканці, не будете жити по-Божому. Треба, люди, освячувати свої душі і свої тіла молитвами, добрими ділами, пожертвами, милосердям і милостинею, любов’ю до ближнього й обов’язково постом. Треба намолювати хату — тоді ніякі чари, підсипання, ніяка нечиста сила не прийде ні до вашої долі, ні до вашої сім’ї, ні до помешкання. Освячення хати, свята сповідь, причастя, молитва, любов — це та духовна потужна мітла, яка постійно вимітає з життя нечисть. Отож не треба забувати, що коли ми байдуже поставимось надалі до свого життя во Христі, то вигнаний із хати, з долі злий дух далеко не піде.

І Євангеліє про це пише так: «А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: повернусь у дім свій, звідки я вийшов... Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселяються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше».

Хочу наголосити, що найсильнішою зброєю, найпотужнішим нашим захистом є любов. Усе нечисте не витримує атмосфери любові. Несіть у собі любов — і ви дуже швидко побачите, як навіть ті, котрих вважали за друзів, зникнуть з вашої дороги, а на місце прийдуть душі світлі, праведні і святі.

Взагалі хочу сказати, що без сповіді і святого причастя я людей не приймаю. Єлеопомазання і молитви на зцілення роблю уже опісля. А ще раджу людям постійно, регулярно (добре щоранку) пити свячену воду, кропити нею ліжко, на якому вона спить. Якщо щось гримає, лякає, — посипати свяченим маком, сіллю. Свячений часник теж є добрим захистом від злих сил. А ще носіння освяченого хреста на грудях. Ворожбити, злі люди постійно шукають приводу, аби загасити Боже світелко у людських душах — підсипають під пороги, переливають огидою стежки, дороги. Руками нечисть не брати, віднести на місце, де люди не ходять, і спалити, а за ворогів помолитися, аби Господь дав і їм розуму, мудрості, аби і їх привів на дорогу світла і добра, бо вони теж діти Бога, хоч і заблудлі.

— Отже, підкреслімо й виведімо яскравим курсивом на скрижалях сердець наших: молитва, сповідь, причастя, піст, добрі діла милосердя, любов — це наша зброя проти демонської темряви і зла.

— Саме так. Ви добре зрозуміли. Запишіть це правило на сторінках свого серця, і нехай воно, це правило, стане способом життя вашого і всіх людей, які шукають спасіння во Христі.

— І ще хочу знати. Ви екзорцист. І ось читаєте Ви молитви над людиною, а вона просто фізично хвора, а не психічно, духовно...

— Екзорцизм — це молитви, які ніколи нікому ще не зашкодили, а тільки помогли. Тоді як медикаментозне лікування, буває, призводить до отруєння організму, а то й до отупіння. Екзорцизм зцілює завжди.

— Для цього досить одної зустрічі?

— О ні.Потрібно багато часу, аби досягти остаточного одужання, навіть фізичного. Але навіть одна молитва екзорциста приносить хворому велике полегшення, і життя його світліє, стає оптимістичнішим.

— Ви кажете — одна молитва. Але я була присутньою, як Ви молилися над хворими у «Здвижині» — це не була одна молитва, це була сукупність, а чи в’язка, якщо так можна сказати, молебнів на три-чотири години.

— Коли працюєш для людей во ім’я Христа, ніколи не треба рахувати години. Вони для мене як мить.

— Мені доводилось бачити, як у Почаєві ченці виганяли злого духа з чоловіка. Це картина неприваблива. А люди, що спостерігали за цим явищем, жахалися одержимого. Скажіть, чи можна заразитися диявольською хворобою?

— Ні, не можна. Одержимий нікому не загрожує. Диявол може приступити до людини лише з волі самої людини. Це буває тоді, коли нерозумний сам біжить у небезпеку, бере участь у сеансах спіритизму, а чи ломить собі голову з неправедністю.

— До мене в редакцію інколи приходять люди, які розповідають дивні, але невигадані історії, скажімо, прихід наяву покійника. А одна жінка розповідала, як бачила опівночі дівчину, та таку, що рівнялася у рості з деревами, — вона йшла по дорозі і співала — молода, вродлива, — її шовкове волосся замітало дорогу...

— Ось це і є прояви нечистих духів, які, так би мовити, вбираються у певний образ. З цього приводу я розкажу історію не зі своєї практики, а з практики екзорциста о. Кандідо, до якого звернулася дівчина-студентка з явними ознаками диявольського опанування. Отець Кандідо зауважив, що вона ще й психічно неврівноважена, і попросив допомоги у знайомого психіатра. Коли дівчина прийшла на чергову молитву, психіатр сидів за широким столом на певній відстані від пацієнтки. На закінчення розмови він сказав: «Зараз я вам випишу ліки» і почав виписувати рецепт. Тієї ж миті, не підводячись із крісла, одержима злим духом простягнула руку, яка на очах в оторопілого психіатра видовжилась до двох метрів, — саме такою була відстань від дівчини до лікаря. Вона схопила рецепт, зіжмакала його і промовила зміненим голосом: «А це мені вже ні до чого». Після цього психіатр категорично відмовився приймати людей, яких рекомендує екзорцист.

А щодо видінь покійників, то чимало світових практиків-екзорцистів стверджують, що диявол може послуговуватися душами засуджених на вічні муки людей, щоб переслідувати живих. Тут потрібні постійні заупокійні служби, панахиди, молитви за душу покійного. Душі, які перебувають у чистилищі, — це душі праведні і чинити зла живим не можуть.

— Буває, що священик-екзорцист молиться над людиною, а сама людина байдужа до молитви...

— При такому стані майже неможливо людину зцілити. Ми тільки допомагаємо, ми випрошуємо у Бога ласки для неї, але на це повинна бути її згода, її допомога, бажання. Бажання очиститися від гріха насамперед. Я вже казав і повторюю, що перешкодою до одужання є наші гріхи, злі вчинки, небажання комусь щось простити, якщо навіть він винен, а не ти.

Дуже добре читати у хаті молитви любові, а також ті місця з Святого Письма, де ісус говорить про любов. Щоразу, коли нечистий (а хвороба від гріха) чує молитву любові, він відчуває на собі перемогу Христа і втікає. Без любові до ближнього, без терпіння до недосконалостей його звільнитися від усього того, що люди називають нещастям, неможливо. Ворога перемагає любов. А відчуття у душі, у серці радості, спокою, любові свідчать про присутність у нас Христа.

— Спасибі Вам, отче Юрію. Ми так багато говорили про силу, яка руйнує наше життя, нашу душу. Тепер будемо знати, як захистити себе від неї. Проте людство завжди шукало, шукає і шукатиме отого спасенного Божого променя, істини Божої, які преображають життя у світло, у правду, у совість, у любов...

Знаю, що Вам небо подарувало велику ласку — бачити Марію — Матір Божу. і не раз. Розкажіть нашим читачам про це.

— Все почалося зі сну. То було в Луцьку, у монахів-василіян, восени 2002 року. Бачу, прийшла до мене мама покійна і каже: «Я рада, сину, що ти виконуєш місійну працю». Мама стала враз невидимою, а замість неї стоїть переді мною Мати Божа у блакитній одежі і каже: «Приїжджай до мене у Джублик на Закарпаття».

Туди я поїхав аж у січні, і тепер щомісяця, 27 числа, приходжу на це святе місце з’явлення Богородиці, бо там багато роботи і люди мене у цей день чекають. Приїжджають вони з усієї України і навіть з-за кордону: з Канади, США, Польщі, Угорщини... А якось торік у грудні підходить до мене в сповідальницю жінка порадитись про щось. Розмовляю з нею і якось мимоволі глянув у вікно і завмер — дивлюся, а то Мати Божа стоїть перед престолом: у жовтій хустці, синій накидці. Продовжую говорити, а погляд далі лине туди, до престолу — знову Мати Божа стоїть: у жовтій хустці, але накидка вже чорна у білі крапки. Третій раз глянув — стоїть Марія у синій накидці... Три рази бачив Богородицю у Львові на Високому Замку під капличкою. У Лішні Дрогобицького району бачив, де Матір Божа з’явилася двом дівчаткам. У Кобаках на Здвижинській горі в час мого Богослужіння кілька разів чув запах ладану — то була присутність на молитві Богоматері, як і в Джублику. Там Богородиця сказала дівчаткам-візіонеркам, щоби священики не обкаджували престіл, Святі Дари, людей, — Вона Сама це буде робити. і багато хто побував у Джублику, чули цей небесний запах ладану, то польових квітів, то лілій, а то троянд...

— Так, і ми, працівники редакції, мали таке духовне щастя дихати і насолоджуватися цим небесним ароматом Матері ісуса у Джублику. Спасибі долі і Богородиці за цей дар...

— Я твердо вірю в присутність у Джублику Матері Божої, бо три рази бачив Її сам, а на кожній Службі відчуваю запах ладану. Туди колись цілий світ буде їхати, і цьому ніхто не перешкодить, бо так хоче Мати Ісуса. І «Здвижин», в якому присутня Божа благодать, стане місцем великого паломництва.

— А ще про що Марія каже дівчаткам у Джублику, чого хоче від нас, людей?

— Богородиця просить примирення між людьми; просить молитися на вервиці про об’єднання Церков і християн в любові; просить молитися за мир і за навернення грішників.

— Ну і як ці прохання Марії реалізуються?

— До Джублика приїжджають священики зі своїми вірними усіх конфесій. Я приймаю у монастирі отців василіян і римо-католиків, греко-католиків і православних різних патріархатів, приймаю тільки черед сповідь. Люди міняються на очах. І той, хто багато молиться, хто шукає свого спасіння і спасіння світу, уже не бачить причин для протистоянь конфесійних. Адже ми — народ одного Бога, Ісуса Христа. Такі люди преображаються любов’ю і вимолюють своїми чистими серцями мир і злагоду не лише для себе, свого роду, а й для України, для світу.

— Спасибі Вам, отче Юрію, за розмову, на закінчення якої хочу запитати: де з Вами можна зустрітися, отримати духовну пораду і попросити зцілюючої молитви?

— Я місіонер і їжджу майже по всій Україні, де потрібна духовна і молитовна поміч. Де Бог мене посилає, куди кличе Мати Ісуса, туди йду, бо вже не собі належу, а Богові і людям. І поможи мені, Господи, нести гідно цю високу місію по життю.

— Подаруйте нашим читачам, о. Юрію, молитву, якою можна захистити себе, сім’ю від усякого зла.

— Будь ласка.

«Боже неба і землі, Боже ангелів, Боже архангелів, Боже патріархів, Боже пророків, Боже апостолів, Боже мучеників, Боже непорочних, Боже, що даєш життя після смерті, відпочинок після трудів; бо немає іншого Бога, крім Тебе, і нічого правдивішого за Творця неба і землі, царству Якого немає кінця. Покірно благаю велич Твоєї слави, щоб зволив звільнити і захистити мене, твого слугу, мою родину (імена) від нечистих духів, злих людей через Господа нашого Ісуса Христа. Амінь».



Джерело: http://charnetskyj.org.ua/articles/scho-rujnuje-nashe-zhyttya
Категорія: інтернет ресурси | Додав: sanator (29.01.2010) | Автор: Калина ВАТАМАНЮК
Переглядів: 1522 | Теги: Хресна дорога, Закарпаття, Вільхівка, Дкз, Джублик | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система