Середа
28.06.2017
09:54
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Розповідає "Джублик" [2]
статті та розповіді із Джублика
інтернет ресурси [15]
матеріали розміщені в інтернет просторі
газети та журнали [5]
матеріали розміщені в друкованих масмедіа
Про Джублик розказують [2]
розповіді очевидців надіслані поштою до Джублика або ж залишені в письмовій формі.
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 138


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи будете приймати участь у спільних вервицях "Наживо" (On-Line)
Всього відповідей: 57
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Про Джублик пишуть » газети та журнали

ДИВО НА ЗАКАРПАТТІ
Здавен то в одному, то в іншому куточку світу, згідно зі свідченням візіонерів, з'являється Богоматір - Пречиста Діва Марія. Вона не тільки зцілює людей, а й застерігає. Це було у Києві, Почаєві, у селах Гошів, Кабаків, Зарваниця, у Люрді і Фатімі у Франції, Гаребандалі в Іспанії, Афоні в Греції та багатьох інших місцях. Місія її завжди означена. Явлення відбувається, як правило, дітям у якомусь тихому місці. Автор цієї розповіді побувала наприкінці літа в одному з таких місць - урочищі Джублик на Закарпатті.

ГАРНА ПАНІ НА ХМАРИНЦІ
27 серпня 2002 року після обіду в передсвятковий день Успіння Пресвятої Богородиці в малопримітному селі Нижнє Болотне, що в Іршавському районі на Закарпатті, дві сільські дівчинки пішли в урочище Джублик до джерела.
Десятилітня Оленка Куруц та на рік молодша Мар'янка Кобаль весело набирали воду. Оленка озирнулася й побачила позаду Мар'яни прегарну Пані.
- Дивися, хтось позаду тебе стоїть, - здивовано сказала подружці.
Та оглянулася, але нікого не побачила.
- Що ти обманюєш? - відповіла Мар'яна і пильнувала далі, аби вода наповнила відерце. А коли таки ще раз оглянулася - побачила молоду красиву Пані. Діти налякалися.
Вони думали, що бачать якусь чарівницю. Але Пані до них не говорила, тільки спостерігала за ними. Стояла Вона на хмаринці, котра не торкалася землі і була всіяна всілякими живими квітами. Яскраво-білий одяг, у який Вона була зодягнута, підперезаний блакитним поясом. На голові мала білу накидку.
Дівчатка набрали води, стали відходити від джерела. Пані на хмаринці мовчки попливла за ними. І так супроводжувала їх аж до села.
Діти схвильовано розповіли про незвичайну подію. Але батьки їм не повірили. Але все ж таки батько Мар'янки, священик Петро Кобаль, застеріг дівчат. Якщо знову побачать ту особу на хмаринці, то щоб перехрестили і її, і себе.
Того ж дня увечері дівчатка пішли до дитячого садка по Оленчину сестричку. І знову побачили ту саму Пані на хмаринці. Вона тепер невідступно супроводжувала їх. Діти перехрестили її, як учив отець Петро. Світла Пані тільки радо усміхнулася й сама перехрестилася. Тоді дівчата зважилися запитати її, хто вона така. Вона відповіла. Але одна дівчинка почула, що Пані звати "Пресвята Діва", а друга в той же час - "Пречиста Діва Марія".
Повертаючись із дитячого садка, діти знов побачили цю світлу Особу. На цей раз Вона супроводжувала їх із двома ангелами. Один високий, другий менший. Згодом Пречиста Діва пояснить дівчатам, що там був і третій малий ангел; що малі - це Ангели-хоронителі дітей, а високий - Архангел Михаїл. Саме цей Ангел і є покровителем їхньої парохіальної церкви у селі Нижнє Болотне.

"Я ПРИЙШЛА ОБ'ЄДНАТИ ЦЕРКВУ І НАРОД"
Діти поволі набиралися сміливості. Поцікавилися у Пречистої Діви, чого Вона прийшла до них. І почули відповідь: "Я прийшла допомогти відновити авторитет священиків у народі, об'єднати Церкву та поєднати роз'єднаний народ. Скажіть своїм батькам, щоб вони разом із вами йшли молитися до Джублика".
Важко собі уявити, щоби батьки, тим паче священик, покинули церкву й пішли молитися під лісок до джерельця. Отець Петро спочатку мучився в думках, вагався, чи йти на місце явлення. Послав із дітьми свою дружину. Потім сам у спортивному одязі пішов до Джублика, ніби по гриби. Не хотів розмов, що священик молиться з дітьми в лісі...
Тим часом дівчата стверджували, що вони продовжують бачити світлу Пані, і що це Матінка Божа. І що Вона просить отця Петра повідомити церковну владу про її явлення. Отець спитав, кому першому це сказати. Дівчатка почули відповідь: "Старенькому владиці Маргітичу". Нині вже покійний владика Маргітич був тоді єпископом синкелом для українців греко-католиків Закарпаття.
Отець поїхав, розповів. Старенький єпископ відразу приїхав. Довго розпитував дівчат, а тоді спитав:
- А зараз ви бачите її?
- Так, - відказали в один голос Оленка й Мар'янка.
- Тоді спитайте, який буде знак, що це саме Вона, а не хтось інший.
- Буде те, що люди самі приходитимуть на це місце молитися. Це сказала щойно Матір Божа.
І саме в цей час, у цю хвилину єпископ побачив, як зусібіч до місця явлення йдуть святково одягнені люди. Він полегшено зітхнув. Селом уже летіла звістка, що владика правитиме у Джублику Службу Божу.
Відтоді цей день - субота 31 серпня 2002 року - став днем першої відправи Служби Божої в урочищі Джублик. Відтоді тисячі й тисячі людей звідусіль, не тільки із Закарпаття та з України, ідуть і їдуть сюди за покликом Матері Божої до Святих Тайн Сповіді та Причастя.
Була там і я, авторка цієї оповіді. Правда, збиралася років зо три, хоч мала великий поклик поїхати до Джублика. А все щось не пускало. Моя хвороблива сестра Гафія-Вікторія побувала там раніше, ніж я. Вона зателефонувала мені (а це буває дуже рідко) і заплакала в слухавку:
- Маріє, поїдь, я там бачила Матір Божу!..
Сестрі я повірила. Неправди за нею я ніколи не чула.

... А ІСУС ПРИЧАЩАЄТЬСЯ ХЛІБОМ І ВОДОЮ
Під час Служби Божої Оленка побачила біля престолу, окрім священика, ще одного чоловіка. Сказала Мар'яні. Та вдивлялася у невиразні контури особи, які поступово вимальовувались у чітку постать людини.
- Мамо, біля владики Маргітича ще хтось є! - зашепотіла з переляку Мар'янка.
- Дивися уважно, дитино, який він на вигляд, - наказала пані Ганна доньці.
- То високий чоловік... У нього гарне світло-каштанове хвилясте волосся... аж до плечей... Невеличка борода і... і дуже гарне обличчя!..
- А одягнутий як?..
- На ньому синя накидка, під нею сніжно-білий одяг, червона сорочка... Але повністю його не видно. Його ноги по коліна у хмарі... На руках сліди... так, як би... пробито...
- То Ісус! Матінко Божа, це Твій Син?! Запитайте, діти, чи це Син Пречистої Діви Марії, - майже скрикнула пані Ганна, мама Мар'янки.
- Вона підтвердила, що це справді Ісус Христос, - радісно шепотіла Оленка. - Стоїть, молиться. Відправляє Службу Божу разом зі священиками.
А згодом, 21 вересня 2002 року, дівчатка побачили і Святого Йосифа. Він був у коричневому одязі, тримав у одній руці високу палицю, а в другій - білу лілею.
Однак отці ще цілий тиждень мовчали, нічого не згадуючи про прихід Обручника Пречистої. Вони вже не вірили дівчатам. Може, справді діти розфантазувалися?.. Вони почали різними способами перевіряти малих візіонерок. Пригрозили, що за вигадки Господь може їх тяжко покарати.
- Навіть якщо й помремо, ми все одно бачили і тепер бачимо Пречисту Діву Марію, Ісуса та Йосифа! - стверджували стомлені "допитами" дівчатка.
І така непохитність у своєму видінні, яке бачать тільки вони дві, а більше ніхто.
Але зло не спить. Про дівчаток зусібіч поширювалися різні чутки. Нібито про психічну недугу обох дітей та про фальсифікацію і вигадки священиків, які моляться у Джублику. Закидали різне.
- Ми чули, що вся Пресвята Родина під час Служби Божої приступає до Причастя. Це неможливо!
Про це нікому навіть не кажіть, бо нас засміють.
І тут недовірливі отримують спокійну відповідь від Небесної Покровительки через дітей:
- Це істина - її не потрібно приховувати. Ми з моїм Обручником, Святим Йосифом, кожного дня приймаємо Тіло й Кров мого Сина у Святім Причасті. А Ісус споживає під час Причастя хліб і воду.
Дівчатка свідчать, що від самого початку Богослужіння під Джубликом спершу сама Пресвята Діва, потім і її Син Ісус, а пізніше вже і Святий Йосиф завжди беруть участь у Святій Літургії. А коли священик іде причащати людей, поруч із ним ідуть усі три Святі Особи. І кожна з них благословляє своєю Чашею того, хто причащається.


"Слово Просвіти"
ч. 42, 20-26 жовтня 2005 р.


Джерело: http://www.vz.kiev.ua/pop/43-05/3.shtml
Категорія: газети та журнали | Додав: sanator (23.10.2005) | Автор: Марія ВЛАД
Переглядів: 2895 | Рейтинг: 3.6/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система