| Субота 20.04.2024 11:43 |
Вітаю Вас Гість Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Головна » Статті » Молитви у Джублику » Розважання на 40 днів Великого посту |
Розважання у неділю 28 лютого 2010 р.
Дозвольте огорнути вас любов'ю
Частина п'ята: =10= Так легко довіряєтесь один одному і так часто розчаровуєтесь, помиляючись. А Мені довіритись не хочете, хоч Бог ніколи не зрадив довіри людини. Як міг би Отець ошукати власну дитину? Та ще й тоді, коли вона мала, недосвідчена чи сліпа, а ви ж усі такі, якщо живете в темряві гріха. Гріх занурює людину в непевність. Розум такої людини засліплений. Така людина не знає правди ні про себе, ні про своє місце у Божому світі. Хоче мати "щастя", але шукає його наосліп. А втративши сили і час свого життя, може не встигнути повернутися до Правди, до Отця, Котрий на неї чекає. Бо гріх, як багно - втягує поволі, і виборсатись з нього неможливо, якщо людина не зійде зі згубної дороги. Але як їй не заблукати, коли не розрізняє доріг злих і добрих? Саме тому гріх такий небезпечний для людини. Бог турбується про людину і шукає її, якщо вона заблукає і не знає, як повернутись. Бо найбільший грішник залишається дитиною Бога, створеною з Любові і покликаною до життя у взаємній любові з Отцем Своїм. Хочу, щоб ви зрозуміли, що пам'ятаю про кожного грішника і ставлюся до нього так, як батько до хворої дитини. Бо гріх - це хвороба душі. А душа безсмертна і хворобам тіла непідвладна. Але гріх знищує насамперед безсмертя душі і, вражена гріхом душа, не зазнає щастя ніколи. Її вічністю стане добровільно вибраний бунт супроти Бога, ненависть до Любові Божої. На жаль, людина не сприймає гріх як смертельну небезпеку, інакше вона б ніколи не грішила. Навпаки, коли людина грішить, вона відчуває радість непокори, переступу закону, нав'язаного їм Богом, аби обмежити її свободу. Тимчасом Бог, Отець ваш, оберігає вас і застерігає від того, що вам шкодить, і від кожної небезпеки захищає. Гріх викликає докори сумління в душі, але водночас задоволення від погамованих бажань. Діє як наркотик. Призвичаює, ламає волю, затьмарює розум, вкорінюється в душі, знищуючи сумління, доброту, вразливість, здатність любити; перетворює вас на невільників, а відтак і на слуг ворога душ ваших. В Моїх очах гріхом є усе, що противиться Любові, Моїй Любові, любові до інших людей і, врештірешт, любові до самого себе, як до свого найпершого ближнього. Якщо нищите своє здоров'я - Мій Дар - поганими звичками, пожаданнями тіла, чините як самогубці, противитесь любові, яка покликала вас до життя і обдарувала тілом, яке дає вам змогу служити вашим ближнім. Якщо відмовляєте їм в любові, якщо убиваєте їх своєю байдужістю чи ненавистю, заперечуєте покликанню вашого життя - життя у спільній любові з братами вашими - і жбурляєте їм колоди під ноги. Шкодите собі й іншим людям, а відтак мусите відповідати за заподіяне їм зло чи не зроблене добро, яке мали нагоду зробити. І тоді в очах Моїх ви винні подвійно - за те, що шкодите ближнім вашим і вам самим. Коли відмовляєтесь прийняти Мою Любов - відкидаєте можливості, які даю вам, аби ви могли швидко повернутися до Мене. Бунтуючи, стаєте легкою здобиччю ворога вашого, який перетворює вас на своїх поневолених слуг. Міняєте волю на кайдани, принижуєте вашу гідність, а тіло ваше, розум і воля стають перегноєм - грунтом, на якому він будує свої плани знищення усього людства, людської душі, вас самих і ближніх ваших. Краще вам нічого про Мене не знати, аніж, знаючи, відкидати Любов і Допомогу Мою в боротьбі з ворогом душ ваших. Бо зло хитріше за вас, підступне і безжальне, а ви самі не вмієте боронитися від невидимого ворога, бо маєте недосконалий розум, затьмарений самолюбством вашим. Відштовхуючи Мене, можете втрати останній шанс на спасіння. Через це Моя терпеливість невичерпна і безмірне милосердя Моє. Тому що такі слабкі і сліпі ви, Я застерігаю і оберігаю вас, і в кожному доброму намірі підтримую вас і допомагаю кожному з вас, діти Мої. Любов Моя однаково простирається і над добрими, і над злими, над митниками і фарисеями, над Моєю Церквою і всіма жителями землі. Однак є величезна різниця між життям тих, котрі кажуть Мені: "Отче", довіряють Мені і хочуть, аби Я їх вів, та рештою, котрі живуть на власний розсуд. Звичайно, вони можуть здобути більше користі для себе, але навіть найбагатші з них нещасні, бо за одну мить смерті втрачають усе, що здобули - і з чим тоді прийдуть до Мене? Якщо не навчилися любити, як же зможуть оселитися в Домі Любові? Офірував людині - Моїй дитині - подобу до Мене: можливість любити, обдаровувати добром, творити лад, гармонію і красу. Син Мій жертвував Себе Самого, аби викупити вас з неволі гріха і відчинити вам ворота Царства Божого - Життя у вічному щасті з Отцем, Богом вашим. Черпати можете з Моєї невичерпної Любові скільки хочете і завжди, бо Я хочу поділитися з вами. Нарешті Ісус, Спаситель ваш, хоче заприятелювати з вами, жити в Єдності і Любові, аби дати вам більше можливостей нести Добро, більше радості, щоб ви ніколи не були бідними, самотніми і нещасливими, а стали багатіями, котрі уміють задовільняти потреби братів ваших. А ви усі Дари Мої здатні поміняти на одну, повну миску їдла... Хіба це не доказ затьмарення розуму людського, діти Мої? Ви, котрих покликав до життя вічного у взаємній любові зі Мною, ви гасаєте за тимчасовою чи щоденною стравою як тварини? Якими сліпими стали ваші очі, що не добачаєте і не цінуєте гідності вашої... | |
| Переглядів: 1084 | Рейтинг: 1.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |
| dkz © 2024 |  |