Каже сьогодні святий апостол Павло у посланні, що Закон Господній даний не для праведних, для тих, хто живе згідно волі Божої, а даний для тих, хто робить переступ Закону, хто грішить. Бо тому, хто виконує Заповіді Божі, хто живе згідно Волі Божої у цьому світі, не потрібні ці заповіді. Він їх дотримує. Потрібні вони тому, хто завжди дивиться в сторону від Бога, хто завжди скаче з одної сторони в іншу, не знаючи, що собі постановити у цьому житті за краще. Бо майже всі ми є такими, що до кінця не розуміємо, що нам є важливіше – чи вірити і свою віру показувати своїм життям, вірити в бога, чи задовольняти своє тіло і жити для нього – розпустою, крадіжками, п’янством, розбоєм, обмовою, ненавистю… Це все перераховує сьогодні апостол Павло.

Якщо людина собі постановила, що вона є християнином, якщо вона накладає на себе знак хреста ранком і вечором, кажучи: “В ім'я Отця і Сина і Святого Духа”, якщо ви ранком або вечором молитеся “Отче наш”, значить ви будуєте храм Божий у своїй душі. Ви зводите будівлю на прославу Бога. І якщо ви кажете, що в ім'я Отця і Сина, то там не повинно вже бути гріха, там вже не повинно бути ненависті. Бо в ім'я Отця і Сина і Святого Духа не можна ненавидіти. В ім'я Пресвятої Тройці не можна обмовляти, сваритися, битися, пити, гуляти. В ім'я Пресвятої Тройці можна жити лише так, як Пресвята Трійця вчить. Залишаючи усе, що відвертає нас від Бога, іти за Ним, слухати Його слова і зберігати Його заповіді. Тому мусимо тепер кожного дня ставити собі одне єдине питання для себе самого в своїй душі: от я ранком помолився (чи помолилася), в ім'я Пресвятої Тройці починала молитву і закінчувала, і чи справді в ім'я Пресвятої Тройці, Триєдиного Бога я хочу прожити цей день? Чи я справді відрікся усіх своїх тілесних бажань, усіх поганих думок і слів хочу тепер в ім'я Пресвятої Тройці жити? Чи я дійсно ранком починаю будувати храм своєї душі з любові до Бога, з Богом? Чи лише почав будувати зранку з доброго, а вже вдень ту будову залишив, кинув Бога напризволяще, і пішов десь по сусідах, по барах, по буфетах, і все закінчилося? І немає вже ні Пресвятої Тройці, ні “Отче наш”, ні нічого. Тому заохочує нас Господь, якщо хочеш справді жити із Богом,  то відречися тих усіх своїх поганих звичок, зречися навіть себе самого. Якщо себе самого не відречешся, то не можеш бути Його учнем. Бо є у нашім серці Дух Божий, який перебуває постійно в нас, який нас заохочує до молитви, до праці, до щирих розмов, щирого служіння Богові. І цей Святий Дух вчить нас жити не так, як нам підказує лукавий, як нас змушує наше тіло. Він нас вчить жити так, як пише Святе Євангеліє.

Тому просімо сьогодні на Службі Божій за посередництвом нашої Небесної Матері, щоби Господь навчив нас, як треба не лише починати день з молитвою, але жити з Богом на протязі цілого дня. І не лише ранком і вечором перехреститися, а пам’ятати постійно, що раз я почав день з Пресвятою Трійцею, Пресвятою Родиною, то я цей день маю прожити з Ними. Якщо я кажу “В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа”, то я живу в ім'я трьох Осіб Божих. Інакше навіщо тоді хреститися, говорити ті слова? Не можна казати, що я служу Богові, я є християнин, а за п’ять хвилин забути, що казав і почати вже зовсім інакше говорити, взагалі не так, як належить християнинові.

Нехай Пресвята Родина, Пресвята Трійця навчать нас жити з Богом кожного дня, навчать нас будувати храм Божий у своїй душі від сьогодні, аж до останнього нашого віку, щоб не було, що я сьогодні християнин, я завтра не знаю вже хто – гірше безбожника. Щоби завжди ми старалися у своєму житті свою віру і свою молитву підтверджувати вчинками, словами, ділами, думками, поглядами і поведінкою. І хай Господь допомагає вам, а Пресвята Богородиця і Святий Йосиф навчають вас жити в ім'я нашого Творця, нашого Бога і нашого Спасителя. Амінь.