Субота
24.06.2017
13:20
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Служба Божа у Джублику [1]
Слубжба Божа, яку відправляють щодня у Джублику
Духвоне слово з Джублика [36]
Проповіді о. Атанасія Чийпеш та інших отців, які служать у Джублику.
Розважання на 40 днів Великого посту [42]
Розважання про муки Христові, які промовляють до нашої душі і торкаються її найсильніше і найвимовніше.
Вервиця у Джублику [3]
Вервиця, яку просила Богородиця молотися у Джублику
Хресна дорога з Джублика [2]
тексти (сценарії) Хресних доріг із Джублика
Інши молитви [6]
Молитви на інші потреби які моляться у Джублику
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 138


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 138
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Молитви у Джублику » Духвоне слово з Джублика

19 лютого 2007р.Б.
Сьогодні в Одкровенні св. Івана Богослова, яке тільки що читалося у Службі Божій, є такі слова, які християнина можуть вразити до глибини душі, якщо ти в житті справді хочеш бути християнином. В посланнях до Церков, які Син Божий давав Іванові Богословові, щоб той їх написав, є сьогоднішнє послання, яке починається приблизно такими словами: «Маю до тебе жаль, тому що ти носиш моє ім’я, ніби ти живий, але ти мертвий. Ім’я Сина Божого як християнин не можна носити просто для краси і не можна ним зловживати.

Завжди, спокон віків існувала така традиція .що людина носила те ім’я, яке відображало її сутність і природу. Особливо то було відображення в різних індійських племенах, що вони називалися так, у чому найбільше відзначалися.

 І ось ім’я християнин. Тим сьогоднішнім одкровенням – посланням до Церков одночасно мені пригадуються слова Ісуса Христа, які були сказані на цьому місці приблизно 2-2,5 роки тому: «Діти, маю до вас жаль, тому що ви називаєте себе християнами, а живете гірше від безбожників…». Це є найбільша трагедія нашого життя, що ми кажемо, що ми називаємо себе християнами, робимо на собі знак Господнього Хреста, відважуємось сказати молитву «Отче наш» і одночасно зневажаємо Бога своїми гріхами, які, між іншим, приводять до погодження Божою любов’ю, до зневаги Сина Божого. Тому сьогоднішнього дня на другий тиждень Великого Посту дуже би добре, щоби кожен із нас задумався на хвилину над моїм життям, що для мене означає ім’я Християнин, чи я його ношу як прикрасу, чи я до церкви ходжу по традиції,  чи по звичці, чи справді це ім’я у моєму серці живе? Чи справді я, носячи ім'я Християнина, зберігаю Христові заповіді і в першу чергу збираю собі скарби не на землі, а на небі, чи справді я християнин і можу сказати, що я наслідую Ісуса Христа у своєму житті? Ці питання є дуже болючими для кожного із нас, бо нема такого свідомого християнина, свідомої людини, яка би сказала, що повністю Заповіді Христові зберігає… однак є дуже важливим, щоб ім’я Боже у нас не померло, щоб воно у нас жило, щоб нагадувало нам, як ми повинні жити, що повинні робити, що робити, щоби бути достойними цього імені, що ми повинні робити, щоб друга частина сьогоднішнього одкровення відносилася саме до нас, в якій Син Божий каже: « однак є між тобою люди, які справді достойно носять це ім’я і живуть ним, і вони при другому приході Сина Чоловічого будуть одягнені у білі одежі і разом із Ним царюватимуть». Дай Боже, щоб друга частина сьогоднішнього послання стосувалась саме нас із вами. І моліться на сьогоднішній Службі Божій, щоб за посередництвом Марії і св. Йосифа Господь допоміг нам жити так, щоби ім'я «християнин» було для нас найбільшою нагородою в цьому світі, щоб ми ним гордилися, щоб ми жили цим іменем, щоб ми справді були достойними Божими дітьми тут на землі,  і справді жили, не існували, як тварина, якій треба лише їсти і спати, але жили іменем Христовим, щоб воно зігрівало наші душі і серця, і щоб справді ми могли казати, що добрий є Господь, бо Його любов я відчув чи відчула у своєму серці. Амінь.

Категорія: Духвоне слово з Джублика | Додав: sanator (19.02.2007) | Автор: о. Атанасій Чийпеш
Переглядів: 514 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система