Понеділок
19.11.2018
00:52
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Служба Божа у Джублику [1]
Слубжба Божа, яку відправляють щодня у Джублику
Духвоне слово з Джублика [36]
Проповіді о. Атанасія Чийпеш та інших отців, які служать у Джублику.
Розважання на 40 днів Великого посту [42]
Розважання про муки Христові, які промовляють до нашої душі і торкаються її найсильніше і найвимовніше.
Вервиця у Джублику [7]
Вервиця, яку просила Богородиця молотися у Джублику
Хресна дорога з Джублика [2]
тексти (сценарії) Хресних доріг із Джублика
Інши молитви [6]
Молитви на інші потреби які моляться у Джублику
До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи потрібен цей сайт ?
Всього відповідей: 898
Друзі сайту Джублика

ЄВАНГЕЛІЄ
3D інтерактивна книга

ВІЧНА ВЕРВИЧКА
безперервна спільна молитва

Колядує Україна

Санаторій ШАЯН, ШАЯН МРЦ

Туристичний рафтинг
"По ТИСІ разом"

Волонтерська видавнича група

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті

Каталог статей

Головна » Статті » Молитви у Джублику » Вервиця у Джублику

Вервиця до Пресвятої Богородиці - як школа духовної самоосвіти 2


1. Христос в оливному городі

Глибинний зміст таїнства: згода з Божою волею.

"Отче, коли хочеш, нехай ця чаша мене мине. Тільки ж не Моя, а Твоя воля нехай буде..." "А як був у смертній боротьбі, ще ревніше молився; і піт Його був , як краплі крові, що капають на землю". І підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби. І промовив до них: "Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти у спокусу!"

Розважаючи над таїнством, бачимо приклад згоди з Божою волею, навіть тоді, коли труднощі напосідають, бачимо Христа на молитві: "Не Моя воля, а Твоя нехай буде/' Ми відчуваємо всю огидність гріхів, які бере на себе Ісус Христос і страждає. І це переживання викликає в нас каяття; нас глибоко ранить агонія душі й кривавий піт на чолі Спасителя.

Коли йдемо до праці, ми напевне не залишаємо відкритих дверей, бо злодії можуть увійти до хати і забрати дорогі для нас речі. Так і молитва, немов замок, що береже нашу душу. Нерозумно чинить той, хто залишає злодіям відкриті двері, а ще менш розумно чинить той християнин, що розпочинає свою працю, чи якусь справу без молитви, відкриваючи свою душу нападам диявола.

Нині є багато небезпек, які загрожують душі і тілові. Скільки людей вранці встають здоровими і повними сил, а увечері їх вже немає між живими. Одні гинуть в автокатастрофах, інші від серцевого нападу чи іншої несподіваної недуги, а ще інші стають жертвами грабіжників, насильників, убивць і т.д. і т.п., а також наркотиків, пиятики, нечистого життя. "Моліться і чувайте, бо не знаєте, коли прийде ваш час" - нагадує нам Христос. Ще більші небезпеки чигають на нашу душу, бо диявол всюди розставляє свої сіті, щоб як "павук муху" зловити людську душу. З кожного рогу вулиці, з кожної газети, кіно, радіо і телевізора - він закидає свої сіті. Як легко поповнити гріх у таких обставинах; як легко втратити Божу благодать і опинитися у загрозі вічного осудження! Молімось - щоб Господь хоронив нас перед усіляким злом, яке нищить душу, як казав сам Спаситель: "Бійтеся не тих, хто може вбити тіло тлінне, а душі безсмертної вбити не можуть, але тих, які можуть вкинути вас у пекельне вогнище."

Нам треба молитися побожно, бо молитва - це розмова з Богом. Під час молитви стараймося, по-можливості, уникати всілякого розсіяння, бо Христос казав про розсіяних людей: "...ці люди хвалять Мене, але серцеЛ'х далеко від Мене."

Нам треба молитися покірно, бо все, що маємо - походить від Бога і Він усе може відібрати. Найкраще молився покірний митар, кажучи: "Боже милостивий, будь мені грішному".

Нам треба молитися витривало і з повним довір'ям до Бога. Св.Ап.Павло каже: "Приступайте до престолу з чистим серцем, щоб одержати милість і знайти ласку і поміч."

Буває, люди моляться, але нарікають на те, що Господь не хоче вислухати їхніх молитов. Вони тратять ревність до молитви, замість того, щоб ще більше молитися. Коли Бог нас не вислуховує, то це значить, що молимось погано; або просимо про таку річ, яка нам зовсім не потрібна, а можливо, навіть шкідлива і згубна. Бог краще знає, що нам потрібно для спасіння нашої душі.

Молімось так, як молився Ісус Христос: "Отче Святий, не Моя, а Твоя хай буде воля". Що то є - "Моліться, щоб не увійти у спокусу." Ми просимо у Господній молитві: ".. .і не введи нас у спокусу" - тобто "Господи, у своєму милосерді не допускай на нас спокус понад наші сили". Немає сумніву, що у Божих намірах є місце для дії Його ласки, але Він інколи допускає спокуси, сил царства пітьми, щоб нас випробувати у вірі і відданості Йому.

Дві сили в однаковій мірі змагаються за наші душі, впливають на нас і діють у нас. Та від нас залежить, під який вплив підпадемо, якій відкриємося. Така і дійсність, і хочемо, чи ні - треба з нею рахуватися. Спокуси приходять до нас не тільки від диявола-спокусника, за посередництвом зовнішнього світу і оточення, але й з глибин власного "я". "Із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадіжки, неправдиві свідчення, богохульства" - каже Христос (Мт. 15,19).

Але з іншого боку, якби не було спокус і боротьби з ними, то не було б і перемоги і відповідно наших заслуг у перемогах над ними. Спокуса змушує нашу любов до Бога виявити себе у своїй вірності і силі. Кожна перемога над спокусою є найбільшою нашою перемогою. Без сумніву, кращою і важливішою від усіх зовнішніх успіхів і перемог. Крім Того, Бог ніколи не допускає спокус, які б перевищували наші сили. Та горе нам, коли ми самі собі шукаємо нагод до спокус...

Застосування у щоденному житті:


1) Намагаємося годитися з Божою волею навіть у труднощах.

2) Молімось, щоб не піддатися спокусам, яких є повно довкола нас. Стараймося їх перемагати віддаючи себе під покров небесної нашої Матері - Пресвятої Богородиці.

3) Просімо в Бога ласки захисту і перемоги над спокусами. А щоб Господь вислухав наші молитви, стараймось не розсіювати нашої уваги під час молитви на дочасні речі і проблеми.

4) Стараймося звертатися до Бога своїми власними словами, а не завченими фразами, щоб уберегтися від зовнішнього, фальшивого поклоніння.

5) Будьмо покірні й обережні, бо носимо дорогоцінний скарб Божого дитинства у крихких посудинах. Не створюймо передумов для виникнення спокус. Втікаймо від них, перемагаймо їх, корімось Божій волі. Бог дав - Бог взяв, нехай буде благословенне Ім'я Його. "Отче Святий, не моя, а Твоя хай буде воля".

Висновок: Гріхи через спокуси, і заслуги через перемоги над спокусами. Два світи -. Світло і Пітьма змагаються за людську душу: Спасіння і його врата, царство Боже, обіцяне нам Богом від сотворення світу і пекло - приречення душі на вічне страждання через втрату Бога.

Все залежить від вільного рішення людини, - що вона обере, якій Силі піддасться - Злу чи Добру! Дияволу чи Богові. Спасінню душі і успадкування царства Божого, чи догоджувати пристрастям і терпіти вічні муки в пеклі?

2. Бичування Ісуса Христа

Глибинний зміст таїнства: чистота тіла.

"...Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, віддав, щоб Його розп'яли". (Мр. 15, 15). Ісус дає Себе бичувати за наші гріхи нечистоти! Через святу тайну Хрещення наше тіло стало храмом Святого Духа, що замешкав у ньому через свою ласку. Бережім його у чистоті.

Св.Ап.Павло каже: "Браття, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити: бо коли живемо за тілом, то помремо. Як же духом умертвлюємо тілесні вчинки, будемо жити" (Рм. 8,12-13).

Одного разу, якийсь багач хотів розважити своїх гостей і для того запросив їх на подвір'я, де було місце, обрамлене високою залізною огорожею, поза якою було видно великого ведмедя. Слуги нагріли велику миску меду та й випустили ведмедя, що прожогом кинувся до меду і почав його пити, але з сильним ревом за хвилинку відскочив убік, а потім знову припав до миски, але цього разу почав кидатися на всі боки аж доки не впав мертвий на землю. Гарячий мед знищив йому нутрощі.

Захланність ведмедя нагадує нам людську захланність, бо опановані нею християни не мають сили противитися пристрастям, що нищать їхнє тіло і душу. За земні радощі, що тривають дуже коротко, вони гинуть для вічного щастя у небі. Саме це мав на думці св.Ап.Павло, заохочуючи римлян умертвляти не своє тіло, а свої пристрасті, і пожадливості.

"Найкращою порою для цього є святий піст і треба нам гартувати свою волю: хто менше постить, хай більше молиться і практикує чесноти милосердя супроти свого ближнього. У пості варто практикувати гарний християнський звичай спільної молитви цілої родини (о.І.Нагаєвський т.77 ст. 18).

Не так ви нині постите, щоб голос ваш було чути на небі. Хіба такий піст Мені до вподоби... Ось який піст Я люблю: Кайдани несправедливості розбити, Пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю пустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, одягти його, від брата твого не ховатись... (Іс. 58).

Застосування у щоденному житті:


1) Коли нечисті спокуси вдираються в нашу душу, тоді хай образ скатованого Спасителя стоїть нам завжди перед очима. Частіше молімось, щоб не піддатися спокусі.

2) Не вибираймо Варавву - гріх, не віддаваймо більше Ісуса Христа на бичування! Тут необхідна молитва до Непорочно Зачатої, щоб допомогла нам зберегти наше тіло і душу чистими.

Висновок: Св.Августин навчає нас: "Створив Бог тебе без тебе, але не спасе тебе без тебе." Тому що для цього необхідна наша співпраця з Богом. А щоб вона була дієвою - нам необхідно тримати себе у чистоті і тілом , і духом, не потикати (не піддаватись) пожаданням тіла, опиратися гріху, боротись з ним - з своїми низькими пристрастями. Боротися проти забаганок власного тіла і його пожадливостей.

3. Вінчання Ісуса терням

Глибинний зміст таїнства: чистота душі (думок).

"...Вояки повели Його на середину двору... зодягли Його у багряницю і , сплівши з тернини вінок, наложили на Нього. Та й стали Його вітати, кажучи: "Радуйся, царю Юдейський." І по голові били Його тростиною, і плювали на Нього, й навколішках кланялись Йому." (Мр. 15, 16-19). Ісус Христос надолужив не тільки за гріхи тіла, але й за гріхи розуму -гріхи гордості, зарозумілості і пихи, за всі гріхи, вчинені думкою. Багато людей насміхається з Його царства, бо Його царство "не від світу цього!", а небесне.

Гріх гордості, найбільше з усіх гріхів робить людину подібною до диявола, тому він стоїть першим у списку головних гріхів. Тримаймося подалі від цього гріха. Бо чого ж нам чванитися - красою тіла, але будь-яка хвороба може знищити його упродовж кількох днів. Не варто гордитися і знаннями - бо як каже мудра народна приказка: "людина до смерті вчиться, а дурнем помирає". Не варто гордитися й дочасним майном, бо прийде година, коли будемо змушені покинути його на землі. Не варто гордитися й дочасною славою, бо вона триває дуже коротко: і нині-люди хвалять, а завтра вже судять.

До всіх, що цінують більше дочасні - славу, багатство, розкоші і т.п., ніж вічне життя, говорить Ісус Христос: "Безумний, цієї ж,ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде?" (Лк. 12, 20).

Наша душа є цінніша понад усе. За неї ведеться бій між Богом і дияволом. "Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти" (1 Птр. 5, 8).

"Одягніться ж у повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. Нам треба бо боротися не проти тіла і крові, а проти злих начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах." (Еф. 6, 11-12).

Ісус Христос осуджує гордих людей: "Ви робите себе праведними перед людьми, але Бог знає ваші серця; що у людей високе - воно Богові осоружне".(Лк. 16). Він казав: "Хто вивищує себе, буде понижений, а хто понижує себе, буде вивищений".

Застосування у щоденному життя:


1) Тримаймо свою думку чистою. Поборюймо гріх гордості, щоб не бути відкинутим від Бога, як диявол, або як перша людина, що через цей гріх втратила царство Боже.

2) Остерігаймось нечистих думок і молімось за прихід Того царства: "...Нехай прийде царство Твоє".

3) Не стидаймося визнавати свою приналежність до Його царства, особливо тоді, коли хтось насміхається з нашої побожності і служби Богові.

Висновок: Коли гріх гордості занечищує наш розум, коли нечисті думки полонять наше серце - молімось до Господа нашого Ісуса Христа і Його Матері, Пресвятої Богородиці, щоб вони допомогли нам своєю ласкою поборювати цей великий гріх.

4. Хресна дорога

Глибинний зміст таїнства: виконання свого призначення у світі.

"...і коли наглумилися з Нього, тоді зняли з Нього багряницю і вдягнули Його в Його одяг та й повели, щоб Його розп'ясти." "І нісши свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по гебрейському Голгофа." (їв. 19,17).

Хресна дорога безнастанно нагадує нам, що носити свій хрест - терпіння, яке Бог допускає на нас, це істотна відзнака Христового учня. Спаситель каже нам: "Як хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде услід за Мною" (Мр. 8, 34).

Добре розваживши вище сказане, бачимо, що кожна людина має якийсь хрест (призначення) від Бога і повинна нести його без нарікань, тобто виректися себе самого. Коли ж прийде хвилина духовного заламання, нам треба дивитися на хрест Господній і з нього черпати силу і завзяття у житті. І про це кожний повинен думати не тільки в часі Великого Посту, але й кожного разу у хвилинах розпуки. Кожна добра справа вимагає напруги, що приносить виснаження і фізичний біль, тому часто буває, що ще перед закінченням праці нас огортає розчарування і як кажуть люди: "нам опадають руки".

Так є і в духовному житті людини. У туземному житті хрест є нашою силою і надією, а по смерті - коли Христос-Суддя засяде судити живих і мертвих, - хрест стане спасінням і вічною нагородою для тих, хто йшов слідами Христа-Спасителя. І тому важливим є навчання, що наша доля у вічності залежатиме від того, як хто з нас несе свій хрест на землі, що його Бог поклав на наші плечі. А Бог найкраще знає, який хрест кожний з нас може нести. І коли Він дає комусь важчий хрест, то водночас дає йому й більшу силу нести його. Носінням хреста ми уподібнюємось до самого Ісуса Христа. Без хреста нема наслідування Христа. Але, якщо ми раз носимо хрест, а раз кидаємо його через гріх і падаємо - то встаньмо. Нашим обов'язком є допомогти Христові нести хреста. Улегшім Йому терпіння - не додаваймо Йому мук поновними нашими гріхами.

Застосування у щоденному житті:


1) 3 терпінням і покорою носімо свого хреста, виконуймо своє призначення і Божу волю.

2) Несучи свого хреста (призначення) допомагаймо і ближнім нашим у носінні їхнього хреста.

3) Улегшім терпіння Ісуса, уникаючи зла і своєю покутою допоможім Йому нести хреста.

4) Стараймося уникати гріхів, а коли й згрішили - покаймося і через св.Сповідь підведімось до поновного носіння хреста.

Висновок: Дякуймо Богові за хрест, якого Він на нас поклав, бо несучи його у покорі з терпінням і вдячністю, через цю "долину сліз" - він приведе нас до царства Божого на небі.

5. Смерть на хресті (Розп'яття)

Глибинний зміст таїнства: школа святості.

"...там Його розп'яли,а з Ним разом двох розбійників, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині. А Пилат написав і напис той умістив на хресті. Було ж там написано: "Ісус Христос, Цар Юдейський". "Під хрестом же Ісуса стояли - Його Мати й сестра Його Матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Як побачив Ісус Матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до Матері: "Оце жоно твій син!" Потім до учня каже: "Оце мати твоя!" і з тієї години той учень узяв її до себе (їв. 19-17,18: 25-27).

"А один із злочинців розп'ятих став зневажати Його й говорити: "Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!" Озвався ж той другий і докорив йому, кажучи: "Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, - цей же жодного зла не вчинив." І сказав до Ісуса: "Згадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!" І промовив до нього Ісус: "По правді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!" (Лк. 23, 39-43).

"Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося писання, проказує: "Прагну!" Тут стояла посудина з оцтом. Вояки ж губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його. А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: "Звершилось" (їв. 19, 28-30). "... і скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: "Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!" І це прорікши, Він духа віддав. (Лк. 23,46).

"...І ось завіса у храмі роздерлася надвоє - від верху аж до низу, і земля затряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого увійшли, і багатьом з'явились. А сотник, та ті, що з ним стерегли Ісуса, як землетрус побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: "Він був справді Син Божий!" (Мт. 27, 51-54).

"Не ридай наді Мною, Мамо, бачивши у гробі Сина, що Його в лоні почала безсімейно. Бо встану і прославлюся, і вознесу зі славою незмінно, як Бог, тих, що з вірою і любов'ю Тебе величають (Ірмос 9п.). Роздумуючи над таїнством, бачимо приклади святості Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці. Божа Мати стояла при хресті. Тут при хресті Вона страждає. Приносить Свого любого Сина в жертву Небесному Отцеві. Вона вже була принесла Його в жертву у сороковий день по народженні, але та жертва не була кривава. Оця жертва кривава. Вона приносить її разом з Ісусом, з Ним співстраждає. У своїй душі переживає усі страждання Сина. Своїми очима повними сліз, дивилася на Сина Чоловічого, якому дала людське тіло. Вона знає, що Він Творець неба і землі, всесвіту. Тепер Він прибитий до хреста. Від голови до стіп - одна жахлива рана. Голова в терновій короні. Притулить її Ісус до дерева, довгі, гострі шипи вбиваються глибше в Його Божі скроні. Схилить її додолу, і рани на руках розриваються, печуть вогнем, волосся зліплене кров'ю, очі зайшли кров'ю, обличчя у крові, губи спалені гарячкою, плечі збиті, скатовані, груди поранені, важко вже підносяться, коліна і лікті позбивані. Серце Ісусове важко б'ється. У такому вигляді бачить Пресвята Мати свого Сина, Найлюбішого свого Сина і Бога. Хто спроможний зрозуміти - відчути її несказанний біль?

І що Він їм злого зробив? За що Його так скарали? Так Він тільки добро людям робив: скільки хворих уздоровив, скільки калік, паралітиків, сліпих, глухих, німих, прокаженних ізцілив, злих духів виганяв, мертвих воскрешав, скільки тисяч народу кількома хлібами нагодував? А як же Він їхніх дітей любив: благословляв їх і до серця свого пригортав. Нікого від себе не віддалив, найбільших грішників приймав, прощав гріхи, відпускав у мирі.

Що ж сталося? В неділю народ хотів проголосити царем, кликав: "Осанна", а сьогодні: "Розіпни Його!" Де ж ті всі люди, що їм добро робив Предобрий її Син? Навіть апостоли залишили Його самого. Один зрадив Його, продав - це Юда Іскаріот. Другий Симон-Петро, вирікся Його. Інші повтікали. Лишився при хресті один-єдиний Іван. Це дуже відчуває Пресвята Богородиця. Всі душевні болі Сина уділяються Матері.

"Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять" (Лк. 23, 34). Божа Матінка чує ці слова. Вона їх повторює у своїй душі: "Боже, Отче милосердя, відпусти їм, тим катам, що Мого Сина так жорстоко бичували, що висміяли Його божество і царство, увінчавши Його терновою короною, що руки й ноги прибили до хресного дерева. Прости священникам, книжникам, отому стихійному народові невдячному, що видав поганам Його на розп'яття. Так Вона молиться за ворогів. Ісус так навчав: "Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що вас переслідують, таким чином станете синами Отця вашого, що на небі" (Мт. 5, 44-45). Наслідуймо її. Прощаймо від серця нашим ворогам, бо інакше Отець наш небесний не відпустить нам наших провин.

"Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?' Оці слова нашого найдорожчого Спасителя висловлюють найстрашнішу Його муку, страшнішу від усіх фізичних страждань. Опущення Небесним Отцем! Люди часто не беруть до уваги цих слів. Марія їх досконало розуміє. Вона співчуває Ісусові. Ісус не нарікає, але хоче нам дати зрозуміти, що найбільша мука у пеклі, це стан душі без Бога. Ми створені для оглядання Бога обличчям в обличчя, так, як Він є! У пеклі душа покинута Богом навік-віки. Проклята людина ніколи не побачить Божого лиця, обличчя Найлюбішого Отця, що полюбив людину любов'ю вічною.

Ще кілька хвилин і Ісус віддасть душу в руки Отця Небесного. "Скуштувавши оцту, вимовив Ісус: "Звершилось!" Ніхто з присутніх не розуміє тих слів, лише Його Пресвята Мати. Звершилось усе, що про нього було написано. Звершилися всі прообрази, всі пророцтва. Звершилась воля Небесного Отця, звершилась жертва Божого Сина, звершилось спасіння світу. Марія - Господня слугиня, все це пережила від хвилини зачаття Божого Слова у своєму лоні, в Його народженні, у храмі жертвуючи Його, як Дитинку, коли Його втратила дванадцятилітнім, у Єгипті, Назареті, на Хресній дорозі і тепер при хресті. Завіса у храмі роздерлася надвоє – символізуючи спасіння роду людського і відновлення зв'язку з Господом, відновлення шлях до спасіння людських душ.

Застосування у щоденному житті:


1) Дякуймо Ісусу Христу в молитві за те, що взяв на себе всі гріхи людства, чим забезпечив нам дорогу до царства Божого.

2) Учімося прощати навіть ворогів наших, за прикладом Ісуса Христа і Діви Марії.

3) Стараймося наслідувати у щоденному житті приклади з життя Ісуса Христа і нашої небесної Матері.

4) Дякуймо Господу нашому Ісусу Христу за те, що Він своєю смертю - смерть подолав і ми тепер маємо надію побачити у вічності обличчя Бога.

5) Жертвуймо добрі діла, молитви і себе самих задля спасіння людських душ "Вкажу беззаконним дороги Твої і нечестиві до Тебе навернуться" (50 пс).

Висновок: Можливо, ми бажали б теж віддати свого духа у Божі руки, як наш Найдорожчий Спаситель, - та наразі наша місія ще не скінчилася, бо кожен з нас мусить виконати своє призначення, несучи свого хреста на цій "долині сліз". Ми повинні, наслідуючи нашого Спасителя, через терпіння і страждання, не втративши любові до Господа і наших ближніх - пройти випробування, щоб очистившись, увійти до царства Божого у вічності.
Категорія: Вервиця у Джублику | Додав: sanator (09.12.2017)
Переглядів: 99 | Теги: вервиця, Хресна дорога, Джублик, Хресна дорога Джублика | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]