П`ятниця
24.11.2017
19:08
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи потрібен цей сайт ?
Всього відповідей: 887
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Джублик в Закарпатті

Головна » 2017 » Листопад » 6 » Початок Різдв'яного посту
00:35
Початок Різдв'яного посту

Початок Різдв'яного посту

"Покайтеся, бо наблизилося Небесне Царство... Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки Його"

(Мт. З, 2-3

Хто ближче погляне на церковний рік, той зауважить, що Східна Церква завжди готується коротшим або довшим постом до великих і світлих празників. Маємо великий і святий піст перед празником Пасхи. Маємо одноденні пости перед деякими празниками. Маємо багатоденні пости перед празником святих апостолів Петра й Павла та празником Успення Пречистої Діви Марії. Маємо вкінці довгий піст перед празником Христового Різдва. Це свято, як і празник Пасхи, належить до найбільших у році, тому і його піст творився на зразок пасхального, і навіть називається Чотиридесятницею. Тож погляньмо на його історію, тривалість та завдання.


ІСТОРІЯ РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

1. На Заході

Між IV і V сторіччями постають на Заході т. зв. "Пости чоти­рьох пір року". Про ці пости папа Лев І (440-461) так каже: "Протягом цілого року пости так розложені, що закон поміркованости приписаний для всіх пір року, а саме, піст весняний буває в Чотиридесятницю, літній у П'ятдесятницю, осінній — у 7, а зимовий — у 10 місяці". Папа Лев І мотивує їхнє створення як благодарення Богові за зібрані плоди.

І якраз зимовий зі згаданих чотирьох постів стає зав'язкою різдвяного посту. Колиска цього посту — давня Галлія, а сьогод­нішня Франція. Тут з V ст. маємо згадки про підготовчий піст до Христового Різдва. Єпископ Григорій Турський († 594) говорить, що святий Перпетій, єпископ Турський († 491), починаючи від дня святого Мартина (11 листопада) аж до Христового Різдва постив у понеділок, середу й суботу. Собор Турський II (567) приписує монахам постити кожного дня в грудні аж до Христового Різдва. Дещо пізніше цей піст переходить до Риму й Італії, а відтак до Англії. Різдвяний піст на Заході з часом отримує назву "адвенту", що з латинської означає "прихід", тобто прихід Христа. Первісно слово "адвент" (= прихід) означало празник Христового Різдва, а пізніше почало означати час перед Христовим Різдвом. У IX ст. перша неділя адвенту стає на Заході початком церковного року.

2. На Сході

Тоді, коли на Заході Різдвяний піст у VI столітті стає вже загальним, то на Сході під впливом Заходу він у той час щойно починається. Першу згадку про Різдвяний піст від 14 листопада подає Коптійський календар з VIII сторіччя. Йоанові Постникові (582-595), патріярхові Царгороду, при­писують такі слова: "Годиться, щоб миряни здержувалися від м'яса в дві Чотиридесятниці, це є піст святого Пилипа і піст святих апостолів Петра й Павла". У IX ст. різдвяний піст стає загальним на усьому Сході.

МЕТА РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

З давніх-давен празник Христового Різдва був на рівні з праз­ником Христового Воскресення. Тому й церковний устав дивиться на Христове Різдво, як на другу Пасху. У старих типіках і бого­службовому псалтирі під 25 грудня є така примітка: "Пасха, праз­ник триденний". Тож, як до празника Пасхи вірні готувалися молитвою і постом, так і різдвяний піст став для них часом приго­тування до приходу Спасителя. Симеон Солунський († 1429) каже: "Цей сорокаденний піст схожий на піст Мойсея, який постив 40 днів і ночей та прийняв таблиці Божих Заповідей. Постім і ми 40 днів і приймемо живе Слово Боже, воплочене від Діви і причас­тимося Його Тіла".

Різдвяний піст став для Церкви також символом молитов і постів старозавітних патріярхів і пророків, які з тугою очікували приходу Месії. Під час цього посту свята Церква, бажаючи скрі­пити своїх вірних прикладом святих Старого й Нового Завітів, вшановує пам'ять деяких пророків, а саме: пророка Авдія — 19. 11, Наума — 1. 12, Авакума — 2. 12, Софонії — 3. 12, Агея — 16. 12 і Даниїла — 17. 12; святих апостолів Матея — 16. 11 і Андрія — 30. 11; святителя Миколая — 6. 12; преподобних Йоана Дамас­кина— 4. 12 і Сави Освяченого — 5. 12; визначних мучеників і мучениць: Гурія — 15. 11, Катерини — 24. 11, Варвари — 4. 12, Євстратія — 13. 12, Ігнатія Богоносця — 20. 12, Анастасії — 22. 12 і Євгенії — 24. 12, а вкінці дві останні неділі присвячені всім старозавітним праотцям і отцям.

ТРИВАЛІСТЬ РІЗДВЯНОГО ПОСТУ

1. На Заході

Собор у Сараґоссі (380) приписує тритижневий піст перед празником Богоявлення, що в той час ще було разом з Христовим Різдвом. Собор у Маконі (581), Франція практику турської єпархії, яка, починаючи від святого Мартина (11 листопада), дотримувалася посту три рази на тиждень, поширила на всю країну. Через те, що цей піст на Заході починався від празника святого Мартина, то отримав назву посту святого Мартина. З часом цей піст з трьох тижнів збільшився до 40 днів, на зразок посту перед празником Пасхи. Папа Григорій VII (1073-1085) скоротив число неділь адвен­ту на чотири, що мало б символічно означати чотири тисячі літ до Христового приходу.

2. На Сході

Хоч тут різдвяний піст починався від 14 листопада, його три­валість довгий час була невизначеною і спірною. Причиною було те, що на Сході тільки пасхальний піст був приписаний законами Церкви, а три инші річні пости — піст святих апостолів, Успення Богородиці і різдвяний, увійшли в практику через звичай. Ще у IX ст. на Сході були спори щодо тривалости цього посту. У творі, який приписують антіохійському патріярхові, Анастасієві Синаїтові (561-600) Про три Чотиридесятниці йдеться про спори щодо обов'язку різдвяного посту та про те, що його встановлення не вважали за апостольське, а монаше, а також про те, що його тривалість скоро­чували до 18, 12, 6 або 4 днів. Автор намагається боронити апос­тольське походження і загальний обов'язок різдвяного посту і при цьому покликається на передання про святого апостола Пилипа. У переданні сказано, що святий Пилип перед своєю мученицькою смертю просив у Бога кари для своїх мучителів. За те йому було об'явлено, що він як покуту 40 днів після смерти не зможе увійти до раю. Тому святий Пилип просив инших апостолів, щоб за нього постили 40 днів, а апостоли всім вірним доручили 40-денний піст.

Є деякі застереження щодо твору "Про Три Чотиридесятниці". Історики вважають, що цей твір не міг з'явитися раніше, ніж у IX ст. тому, що він говорить про успенський піст, про який до IX ст. ще не знали. В Антіохії про різдвяний піст, який починався першого грудня, знали з початку VI ст. У той час він був і в Єрусалимі і тривав там 40 днів. У IX ст. Студійський Устав уже подає точні приписи щодо їди під час посту святого Пилипа.

Остаточно усталили час різдвяного посту на Соборі 1166 року в Царгороді за патріярха Луки Хризоверга і цісаря Мануїла Ком­нена. Цей Собор приписує сорокаденний піст перед Христовим Різдвом і каже його починати від дня святого Пилипа, тобто від 14 листопада. Через це він отримав назву посту святого Пилипа, або Пилипівки. Антіохійський патріярх, Теодор Вальсамон (1185-1204), пояс­нюючи це рішення Собору, каже, що цей піст у цілості зобов'язує монахів, а миряни можуть скорочувати його до сімох днів. За свідченням візантійського письменника Георгія Кодина († к. 1450) на цісарськім дворі в Царгороді різдвяний піст продовжувався сорок днів.

На Русі-Україні в домонгольській добі були, крім пасхального, ще три инші річні пости. Про це сказано у "Білеческім Уставі" київського митрополита Георгія. Пости починалися у той самий час, що й сьогодні, тільки не було скрізь успенського посту, а якщо й був, то був коротший. Митрополит Георгій називає різдвяний піст Пилипівкою, а це значить, що він починався від святого Пили­па, тобто 14 листопада. Під час Пилипівки він приписує такий самий піст і поклони, як у Петрівку: їсти раз на день, без молока і м'яса, а в суботу й неділю дозволяє рибу два рази на день (§ 4). Київський митрополит Максим (1283-1305) називає різдвяний піст Чотиридесятницею.

о. Катрій Юліян, ЧСВВ, Пізнай свій обряд. Свічадо, 2004

Переглядів: 34 | Додав: sanator | Теги: різдвяний піст, Джублик. Хресна дорога Ісуса | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]