Субота
21.10.2017
07:44
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 141


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 141
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Джублик в Закарпатті 

Друга Неділя по Великодні - Празник Божого Милосердя

Друга Неділя по Великодні - Празник Божого Милосердя

Католицька Церква відзначає празник Божого Милосердя. у другу неділю після Великодня.  Празник цей 2000 року установив Слуга Божий Іван Павло ІІ в другу неділю після Великодня.  2000 року з нагоди канонізації, тобто проголошення святою, Сестри Фаустини Ковальської, апостолки Божого Милосердя, Папа Іван Павло ІІ установив цей празник і призначив його відзначати на другу неділю після Великодня.

 
Від 2-го до 6-го квітня, ц.р. у Римі пройшов перший Міжнародний конґрес Божого Милосердя. Він почався саме у третю річницю смерті Папи Івана Павла ІІ, який відійшов до вічності саме в навечір’я празника Божого Милосердя 2-го квітня 2005 року. Івана Павла ІІ називають «Папою Милосердя» не тільки тому, що він канонізував Сестру Фаустину Ковальську, але й написав Енцикліку «Бог, багатий милосердям» та встановив празник Божого Милосердя. Також і в обидвох Енцикліках теперішнього Вселенського Архиєрея Венедикта XVI - «Бог є Любов» та «Надією спасенні» - багато говориться про Господнє Милосердя.
Міжнародний конгрес у Римі організований з ініціативи кардинала Шенборна, архиєпископа Відня. У ньому братиме участь коло 200 єпископів та понад 4.000 учасників з усього світу. Метою конгресу є більше усвідомити Церкву в таїнстві Божого Милосердя.
Як писав святої пам’яті Папа Іван Павло ІІ: «Милосердя виявляє світові справжнє обличчя Бога і правдиве обличчя людини». Милосердя пригадує про те, що Господь присутній у світі і супроводить Божий люд. Милосердя, яке здійснюють люди, свідчить про те, що в людському серці є багато добра. Милосердя – це знак надії для світу, який живе у неспокої та тривогах. Боже Милосердя огортає усіх без винятку людей. Бути свідком милосердя означає усім своїм життям вказувати на те, що Господь милосердний, що Він не забуває про нікого. Божа любов крокує поруч із кожною людиною – крізь усі радощі та смутки. Бог милосердя особливо наявний там, не людина страждає. Адже повним об’явлення Господнього Милосердя є страждання, смерть і воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Таїнство Пасхи – це джерело милосердя. (Радіо Ватикан)
др. Роман Головатий

Роздуми про Боже Милосердя
  Хто уповає на Господа, того огортає ласка» (Пс. 32,10)
Двадцять другого лютого 1931 року молода монахиня, с. Фавстина, мала видіння Ісуса, в якому Він був зодягнений у білу ризу, права рука була піднесена на знак благословення, а з Його Серця променювали дві струї милосердя, – одна червона, а друга біла. Він сказав їй намалювати ікону, яка представила б цю візію і підписати її словами «Ісусе, я уповаю на Тебе».

 
ікона роботи польського проф. Євгенія Казіміроського,
яку він малював зі слів Фаустини.

 Пояснення ікони Божого Милосердя

Словами Ісуса, ці промені є ознакою крові і води – білий промінь представляє воду, яка чинить душі праведними, а червоний представляє кров, що є життям душ. «Ці два промені проблиснули з глибин Мого найніжнішого Милосердя, коли Моє терпляче Серце було пробите списом на хресті... щасливий той, що житиме в їхньому захисті, бо справедлива Божа рука його не доторкнеться.»
Католицькі автори спостерегли, що цей малюнок має в собі всі необхідні складники не лише східної, але також і західної ікони немов би на злиття традицій обох обрядів. Особа Ісуса є представлена в небесній славі і світло сяє з Його тіла й одягу, а особливо з Його грудей. Це Син Божий у прославленому тілі, подібно як в іконах східного обряду. Але рівночасно, Ісус має тілесну постать із ранами Своїх Страстей і обличчя має зображення теплого співчуття до нас, як в іконах Святого Обличчя і Пресвятого Серця Ісусового у західному обряді.
Ця ікона нам підсумовує Великий Четвер, Велику П’ятницю і сам Великдень. Ісус входить осяяний через закриті двері на зустріч з апостолами у Великодню неділю і підносить руку на знак благословення, долаючи їхній страх (Ів. 20:19-23). Сама Велика П’ятниця зображена пробитим Ісусовим серцем, з якого випливають струї Божого Милосердя цілковито вилиті за нас на хресті (Ів. 19, 34). А одяг Ісуса нагадує нам Великий Четвер і встановлення св. Літургії і св. Причастя. За старозавітним звичаєм, тільки первосвященикові дозволено носити цю білу ризу щоб увійти у святилище, пожертвувати кровну жертву і вийти зі святині з піднесеною рукою, передаючи благословення від Бога для всіх людей (Лев. 16, 1-4; Сир. 50:18-21).
Подібно в іконі, Ісус представляється як Агнець Божий, який постійно жертвує за нас всі заслуги Своєї самопожертви перед правдивим святилищем – троном Господа Бога в небі (Євр. 7, 24-25, 9, 23-28) і через цю чисту і найдосконалішу самопожертву, Ісус, наш Великий Первосвященик може тепер благословити своїх апостолів найдосконалішим благословенням – водою і кров’ю, тобто Хрещенням і святим Причастям – особливою і освячуючою злукою з Ним самим.
Вкінці, ми зауважуємо, що на цій іконі Ісус виступає з майже цілковитої темряви, просвічуючи затьмарення нашого віку Своїм спасаючим світлом і променями Милосердя.

 Апостолка і секретарка Божого Милосердя

Ісус називав сестру Фавстину апостолкою і секретаркою Його Милосердя і доручив їй писати щоденник, щоб згодом інші люди змогли би Його пізнати і уповати на Нього.
В об’явленнях, які здійснилися після цієї візії від 1931 до 1938 року Він навчив її, що Його Милосердя є безконечне і вільне для отримання кожному грішникові. Об’явив їй особливі способи, через які люди можуть прийняти Його Милосердя і віддячитися Йому за нього в їхньому житті. Передаючи їй теж кілька обіцянок тим, що уповають на Його Милосердя і виявляють милосердя стосовно інших. Ісус додав, що «людство не матиме миру поки воно не звернеться з упованням до Мого Милосердя», (щоденник, 300).
Вже до часу смерти сестри Фавстини через недугу туберкульозу 1938 р. почитання Божого Милосердя почало поширюватися в усій Європі.

 Друга Неділя Великодня – Неділя Божого Милосердя

Під час канонізації сестри Фавстини 30-го квітня 2000 р., папа Іван Павло ІІ сказав, що Боже Милосердя, «Це не нова вістка чи новина, але можна уважати Його надзвичайним даром просвічення, який помагає нам глибше переживати євангеліє Великодня і передати промінь його світла чоловікам і жінкам нашого часу. Це є важливе, щоб ми прийняли цілу вістку, що приходить нам від Божого Слова в цю другу неділю Великодня, яку Вселенська Церква призначає Неділею Божого Милосердя».
Святіший Отець також сказав, що людство не тільки отримує Боже Милосердя, але й є покликане практикувати милосердя супроти інших: «Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть» (Мт. 5,7). Далі, він просив св. Фавстину, щоб дала нам зрозуміння глибини Божого Милосердя і помогла нам мати живе пізнання Його і бути Його свідками серед наших братів і сестер.
Одним із способів збудження відчуття Божого Милосердя – є розповсюджування цього почитання по нашій змозі.
Ісус Христос казав сестрі Йосифі Менендез, сучасниці св. Фавстини: «Коли людина присвятить своє життя працювати безпосередньо або посередньо для спасіння душ і дійде до такого самовідречення, що, не покидаючи своїх змагань до досконалості, вона жертвує іншим свої заслуги, молитви і страждання... та людина стягає великі ласки на світ... вона сама досягає великої святости, багато більшої, ніж тоді коли б вона була дбайливою тільки про свій власний поступ».
Саме свято Божого Милосердя постало за бажанням Ісуса Христа, яке Він передав св. Фавстині підкреслюючи, що «кожна душа, що вірить і уповає на Моє Милосердя – отримає Його».

 Вимоги пов’язані із святом Милосердя

Є кілька вимог пов’язаних із святом Милосердя, які вказують нам що робити, щоб отримати великі благословення через відзначання цього свята і практикування цього набоженства у майбутньому:
1. Святкувати свято Милосердя у першу неділю по Великодні, закінчуючи дев’ятницю вервиць до Божого Милосердя саме в той день і прийняти Тайни Сповіді і св. Причастя. Ісус казав: «Нехай у той день священики розкажуть всім про Моє Велике і Незбагненне Милосердя» (щоденник, 570). У той день «Та душа, що прийме Сповідь і св. Причастя, отримає цілковите прощення гріхів і кари».
2. Суть почитування – це уповання на Боже Милосердя (щод. 1578) і вчинки милосердя (щод. 742). Вшановування ікони Милосердя принесе вилив Божого Милосердя (щод. 47-48). Ісус сказав: «Обіцяю, що душа, яка почитатиме цей образ, не погибне. Обіцяю їй побіду над її ворогами вже тут на землі, а особливо в годині смерти. Я сам захищатиму її як Мою славу...»
3. Тайни Милосердя: Тайни Сповіді і св. Причастя є фонтанами Божого Милосердя, і всі повинні до них часто приступати з великим упованням і любов’ю (щод. 914, 1602). Ісус каже: «Я бажаю, щоб грішники приступали до Мене без жодного страху... Я є щедріший з грішниками ніж з праведними... Чим більший грішник, тим більше право він має до Мого Милосердя... Приходіть, отже, з довір’ям, щоб черпати ласки з джерела Мого Серця... Я ніколи не відкину сокрушене серце» (щод. 723).
4. Година Великого Милосердя: третя година дня, в якій згадуємо Ісусову смерть на Хресті – це час на особливу роздуму над Його Страстями і на просьбу за Його Милосердя і ласки для усього світу. «В цю годину я нічого не відмовлю тій душі, яка висловить мені свою просьбу, уповаючи на Мої Страсті» (щод. 1320, 1572).
5. Практика милосердя необхідна кожного дня супроти нашого ближнього – ділом, словом і молитвою (щод. 7 – 42). «Коли душа не практикує милосердя якимось способом, вона не отримає Мого Милосердя в день суду» (щод. 1317).
6. Вервиця Милосердя: проказування цієї молитви притягає нас до Божого Милосердя і приносить особливі ласки під час нашого життя і нашої смерті (щод. 687).
Ісус сказав св. Фавстині: «Заохочуй душі проказувати цю вервицю... хто її проказуватиме, отримає велике милосердя в годині смерти... Коли вони проказуватимуть цю вервицю в присутності вмираючої людини, Я стану між Моїм Отцем і вмираючим, не як справедливий Суддя, але як милосердний Спаситель... Священики будуть радити її грішникам як останню надію спасення. Навіть якщо б був найзакаменіліший грішник, коли б він проказав цю вервицю тільки один раз... він отримав би ласки від Мого Безконечного Милосердя... Я бажаю дарувати неймовірні ласки для тих, що уповають на Моє Милосердя... Через цю вервицю ви отримаєте все, якщо те, що ви просите є згідне з Моєю Волею.»
7. Дев’ятниця Милосердя: вервицю Милосердя можна проказувати коли-небудь, але Ісус дуже просив проказувати її як дев’ятницю – «...через цю дев’ятницю вервиць, Я подарую душам усі можливі ласки». Ісус просив особливо проказувати дев’ятницю вервиць починаючи у Велику П’ятницю і кінчаючи в першу неділю по Великодні, яку Ісус назвав Святом Милосердя «...приведи душі до джерела Мого Милосердя, щоб вони могли там черпати силу, оновлення і ласки, які їм будуть потрібні в труднощах їхнього життя, особливо в годину смерти...» Ми можемо проказувати її за наші особисті наміри або за щоденні наміри, які Ісус передав св. Фавстині, а саме:
1. за все людство, особливо за грішників;
2. за душі священиків і за монашество;
3. за побожних і вірних слуг;
4. за тих, що не вірять у Бога і тих, що Його ще не знають;
5. за душі відчужених братів;
6. за тихі і покірні душі і за душі маленьких дітей;
7. за душі тих, що почитають і славлять Моє Милосердя;
8. за душі в чистилищі;
9. за душі, які охолонули в ревності.

Рівно ж св. Фавстина часто проказувала молитву про Боже Милосердя, яку їй об’явив Христос: «О, Боже великого милосердя, безмежна Доброто, оце сьогодні вся людськість кличе з безодні своєї нужди до Твого Милосердя, до милості Твоєї, о Боже, а кличе могутнім своїм голосом нужди. Боже ласкавий, не відкидай молитви вигнанців цієї землі. О, Господи,  Доброто незбагненна, який знаєш наскрізь нашу нужду і знаєш, що власними силами піднятись до Тебе ми неспроможні, – проте благаємо Тебе, веди нас ласкою своєю і неустанно помножуй у нас своє Милосердя, щоб ми вірно сповняли Твою святу волю в усьому житті і в годині смерті. Хай всемогутність Твого   Милосердя остерігає нас від неприятелів нашого спасіння, щоб ми з довір’ям, як Твої діти, чекали на Твій остаточний прихід, якого день є відомий тільки єдиному Тобі, і сподіваємося, що отримаємо все, що Ісус нам обіцяв,  незважаючи на всю  нашу  нужду, бо  Ісус є нашим довір’ям – це через Його милосердне серце ми переходимо до неба як через відкриту браму» (щод. Кн. V, ст 143, пар.1570).

 Вервиця до Божого Милосердя

(початкова молитва не обов’язкова!)
Ти вмер, Ісусе, але Джерело життя виплило для душ і море милосердя відкрилося для всього світу. О, Джерело життя, о, незбагненне Божественне Милосердя, обгорни увесь світ і вилий себе на нас. О, Крове і Водо, що виплили з Найсвятішого Серця Ісусового, як джерело милосердя для нас, на Вас я уповаю.
 
1 раз  Отче Наш,
1 раз Богородице Діво,
1 раз Вірую
 
на великих зернятках:
Предвічний Отче! Я жертвую Тобі Тіло і Кров, Душу і Божество наймилішого Твого Сина, нашого Господа Ісуса Христа, щоб перепросити за гріхи наші і за гріхи усього світу.
на малих зернятках:
– 10 разів: задля  болючих Його терпінь май милосердя над нами і над усім світом.

кінець: Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас і увесь світ. (З рази)

 Молитва

О, Крове і Водо, що виплили з Найсвятішого Серця Ісусового як джерело милосердя для нас, на Вас я уповаю і на Вас всю надію свою покладаю, Ісусе, на Тебе всю надію свою покладаю!

 Кінцева молитва
(не обов’язкова)

Предвічний Боже, в кого милосердя є безконечне, а скарбниця співчуття невичерпна, поглянь милостиво на нас і збільши Своє милосердя для нас, щоб у тяжких хвилинах, ми не впадали у розпач і не зневірювалися, але з великою певністю піддали себе Твоїй Святій Волі, яка є самою Любов’ю і Милосердям.

Надзвичайна глибина і зосередження роздумів святішого отця папи Івана Павла II про правди святої віри і Боже Провидіння не минули навіть найменших нюансів почитання Божого Милосердя і тому закінчуємо його словами, що він мав у день канонізації св. Фавстини: «Нехай твоя вістка світла і надії розповсюдиться через увесь світ, спонукуючи грішників до навернення, втихомирюючи суперництва і ненависть, і відкриваючи можливості братерства між поодинокими людьми і націями. Сьогодні, зосереджуючи наш погляд з тобою на Обличчя Воскреслого Христа, нехай ми прокажемо нашу власну молитву уповання і віддання себе і скажемо з непохитною надією, «Ісусе, я на Тебе уповаю».
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система