Що найбільше боліло Ісуса Христа в часі Його смутку, то це зрада його учня Юди Іскаріотського. Він покликав Юду на свого апостола. Юда мав, отже, бути «світлом світу та в муках Ісуса Христа сіллю Землі», і відзначив його як інших апостолів, звірився йому у всьому, а він за це відплатив своєму Вчителеві такою чорною невдячністю. Юда зрадив Його, запродав, видав підступом у юдейські руки.

   І чому ж Юда так низько упав? Був касиром Господа Ісуса, носив гроші, які вірні складали як милостиню Господу Ісусу. З тих грошей почав потроху красти і відкладати потрохи для себе. Був злодій, каже святе Євангеліє. Коли вже так звик до крадіжки дрібних речей, забажав відтак мати відразу більше грошей. А що знав, що юдеї шукають за Ісусом, щоб Його вбити, пішов до них і сказав: «Що дасте мені, а я Його вам віддам?» А вони поставили йому 30 срібреників (Мт. 26,15).