Середа
18.10.2017
13:50
Календар подій Джублика
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
weather.in.ua - погода в Україні - прогноз погоди в Україні на 3 та 5 днів
 

Категорії розділу
Хресна дорога ненародженої дитини. [16]
14 стацій Хресної дороги, присвячені дітям, які не народилися через аборти, проведення яких набирає все більш загрозливі розмахи у всьому світі.
Господня блакитна книга [118]
Настанови, що піднесуть ваш дух. Ріта Рінг. 1993 р.
Стежечка у рай [30]
Травневе богослужіння. о. Данило Бодревич
40 днів Великого посту [29]
Розважання на 40 днів Великого посту
Наслідування Христа [62]
Твір св. Фоми Гемеркена Кемпійського "Наслідування Христа", чи не найбільш читана книга після Святого Письма впродовж багатьох століть.
Покаяння [33]
Проповіді о. Олександра Меня
Духовні роздуми [10]
Духовні роздуми о. Віталія на сайті http://www.rozdum.org.ua
ЯК ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА [12]
Св. Альфонс Марія де Лігуорі.
Пожертва щоб без реклами
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 141


До початку залишилося
Пошук
Наше опитування
Чи вартує цей сайт Вашої допомоги
Всього відповідей: 141
Друзі сайту Джублика

Колядує Україна

Диспетчер курортів Закарпаття

Християнський календар

Молитва - могутній засіб спасіння!

Ukrainian Catholic - Traditionalist


Яндекс.Метрика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Джублик в Закарпатті

Календар подій Джублика

Мабуть Ви хочете замовити молитву за своїх близьких чи яку справу. Для цього в обраний Вами день на "календарі подій Джублика",  додайте внизу своє прохання у вигляді коментаря.
Постарайтеся у вказаний час молитися разом із нами, а  також майте на увазі, що
разом з Вами будуть молитися багато людей.
Наші молитви будуть вислухані.

Головна » 2012 » Грудень » 2 » ЯК ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА розділ У
11:54
ЯК ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА розділ У

ЯК ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА
Св. Альфонс Марія де Лігуорі


РОЗДІЛ 5

Любов і терпеливість

Хто любить Ісуса Христа, терпеливо зносить страждання


Любов – довготерпелива (1 Кор. 13, 4)

1. Щоб любити Ісуса Христа, потрібно вміти терпіти

Земля є місцем здобування заслуг, і тому є місцем терпіння. Нашою батьківщиною, де Бог приготував для нас відпочинок у вічній радості, є небо. На цьому світі маємо небагато часу, але і в цьому короткому часі є багато страждань, які ми повинні перетерпіти. " Чоловік, що родиться від жінки, віком короткий і тривоги повний" (Йов 14, 1). Потрібно терпіти, і це чекає всіх: однаково як справедливих, так і грішників; кожний мусить нести свій хрест. Хто несе його терпеливо, спасається; а хто бунтується, сам себе осуджує. " Ті самі страждання, – говорить св. Августин, –одних ведуть до раю, інших ведуть до пекла". Завдяки випробуванням у терпінні, – твердить святий, – у Божій Церкві відділяється полову від зерна: хто в муках упокорюється і підкоряється Божій волі, є зерном для раю, а хто спалахує гордістю і гнівом, відкидаючи таким чином Бога, є половою для пекла.

У день останнього суду, який вирішить нашу долю, щоб заслужити на щасливий вирок вибраних, наше життя мусить виявитися згідним з життям Ісуса Христа: "Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його" (Рм. 8, 29). З цією метою Предвічне Слово зійшло на землю, щоб навчити нас своїм прикладом терпеливо нести хрест, який посилає нам Бог. "Бо й Христос страждав за вас також:, – пише св. Петро, – лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами" (1 Пт. 2, 21). Ісус Христос захотів страждати, щоб додати нам відваги у нашому стражданні. О Боже! Яким наповненим ганьбою і муками було життя Ісуса Христа?! Ось як пророк Ісая називає нашого Відкупителя: "Зневажений, останній між: людьми, чоловік болів, що зазнав недуги" (Іс. 53, 3). Також пише, що це чоловік погорджений, сприйнятий як найгірший з-поміж усіх, чоловік болю. Бо життя Ісуса було сповнене безмірних мук і болю.

Як Бог вчинив зі своїм Улюбленим Сином, так чинить з кожним, кого любить і приймає за сина: "бо кого Господь любить, того карає, і б'є кожного сина, якого приймає" (Єв. 12, 6). Св. Терезі Господь об'явив, "що найдорожчими душами для Його Отця є ті, які терплять найбільші муки". Тому коли ця свята переживала страждання, говорила, що не проміняла би його на найбільші скарби світу. А коли після смерті об'явилася одній особі, то відкрила їй, що втішається великою нагородою у небі, не стільки через багато добрих діл, які вчинила, скільки завдяки мукам, які витерпіла добровільно під час життя з любові до Бога. Також додала, що єдиною причиною, яка викликала б у неї бажання повернутися у цей світ, було б бажання знести ще якесь страждання заради Бога.

Хто любить Бога серед страждань, той подвійно заслуговує на небо. Св. Вікентій а Паульо говорив, коли замало страждань у цьому житті, це треба сприймати як велику немилість Бога до нас. Твердив також, що як кожне згромадження, так і кожна особа, позбавлені страждання і, які втішаються схваленням цього світу, є близькі до падіння. З тієї самої причини св. Франциск, коли проживав день без хреста заради Бога, боявся, що Бог про нього забув.


2. Дар терпіння заради Христа

Св. Іван Золотоустий пише: коли Бог обдаровує когось даром терпіння, то виявляє йому більшу ласку, ніж коли б дав йому силу воскрешати померлих, бо роблячи чуда, людина стає боржником Бога, а коли терпеливо зносить страждання, Бог стає її боржником. І ще додає, що хто терпить заради Бога, коли б не отримав вже ніякої іншої нагороди, крім тієї можливості терпіти муки заради Того, кого любить, саме це терпіння повинно стати найбільшою нагородою для нього. Тому більшою ласкою уважав ув'язнення ап. Павла заради Христа, ніж його взяття до третього неба.

"За витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий " – пише св. Яків (Як 1, 4). Він хоче сказати, що для Бога немає нічого милішого, ніж людина, яка терпеливо та у мирі зносить усі хрести, які Він їй зсилає. Любов бо чинить так, що люблячий є подібний до любленого. Св. Франциск Салезій так говорив: "Усі рани Відкупителя є немов численними устами, які повчають нас, як маємо для Нього терпіти. Такою є мудрість святих: терпіти безустанно для Ісуса – таким чином швидко освятимося". Хто любить Ісуса, сам хотів би бути сприйнятий так, як Він – убогим, мученим і зневаженим. Тому св. Іван бачив усіх святих одягненими у білу одіж і з пальмами в руках: "одягнені в одежі білі, і пальмові віті в руках їхніх" (Од 7, 9). Пальма є ознакою мучеників, але не всі святі зазнали мучеництва, чому ж усі несуть пальми в руках? На це питання відповідає св. Григорій, який каже, що всі святі були мучениками або меча, або терпеливості. І додає: "Можемо бути мучениками без ставання під меч, якщо збережемо терпеливість".

Саме у цьому полягає заслуга особи, яка любить Ісуса, – у любові і терпінні. Ось що Господь сказав св. Терезі: "Гадаєш, дочко моя, що заслуга пливе з насолоди? Ні, вона полягає у терпінні і любові. Глянь на моє життя, сповнена мук. Повір, дочко, що той, кого більше любить мій Отець, одержує більше турбот, пропорційно до міри любові. Вдивляйся у мої рани, бо твої страждання ніколи з ними не зрівняються. Недоречно думати, що мій Отець зробить своїми приятелями людей, яких не випробував стражданням". Для нашої втіхи св. Тереза додає: "Бог ніколи не зсилає страждання, не відплативши за нього швидко якимсь добродійством".

Одного дня Ісус об'явився Б. Баттисту Варані і сказав йому, що є три найбільші ласки, які дає вибраним душам: перша, щоб не грішили; друга, більша, щоб робили добрі діла; третя, найбільша, щоб терпіли з любові до Бога. Тому св. Тереза говорила: що якщо хтось зробить для Бога якесь добро, то Він обдарує його за це мукою.


3. Хто терпить заради Христа, той зазнає спокою

Святі, зазнаючи мук, дякували Богові за це. Св. Людвик, король Франції, згадуючи страждання, пережиті в турецькій неволі, так говорив: "Радію і дякую Богові більше за терпеливість, яку дав мені під час мого ув'язнення, ніж за можливість завоювати усі землі". Св. Єлизавета, княгиня Турингії, після смерті чоловіка була вигнана з держави разом з сином; вона зрозуміла, що всі покинули її, тому змушена блукати без пристановища. Тоді вона пішла до монастиря францискан і попросила заспівати "Те Deum" як подяку Богові за дану їй ласку терпіти з любові до Нього.

А св. Йосиф Каласант твердив: "Щоб заслужити собі рай, будь-якої праці замало". Ще раніше про це сказав сам апостол Павло: "Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися" (Рм. 8, 18). Тому коли б за одну хвилю в раю треба було ціле життя зносити всі страждання святих мучеників, то й тоді це було б для нас великою нагородою. Як охоче ми повинні тепер приймати наші хрести, знаючи, що страждання нашого короткого життя можуть нам принести вічне щастя? "Бо те, що одну мить триває, – наше легке горе – готує нам понад усяку міру ваготу слави" (2 Кор. 4, 17). Кажуть, що св. Агапіт, малолітній хлопець, коли тиран погрожував йому накладенням на голову розпеченого шолому, сказав: "Чи може зустріти мене більше багатство, ніж втрата голови тепер, щоб я міг побачити її коронованою потім у раю?" Це переконання змусило св. Франциска сказати: "Таким великим є добро, якого очікую, що кожна мука є для мене насолодою". Бо хто бажає слави раю, мусить боротися і страждати: "Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати" (2 Тм. 2, 12). Не можемо мати нагороди без заслуги, а заслуги без терпеливості. "І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно" (там само, 5). А хто бореться з більшою терпеливістю, отримає найпрекрасніший вінець слави. Дивна справа! Люди цього світу, якщо йде мова про дочасні блага, дбають про все, що тільки можна придбати. Якщо йде мова про блага вічні, твердять: "Достатньо, щоб ми мали якийсь куток у раю!" Але не так говорять святі. Вони у цьому житті задоволені усім. Тим більше –позбавляють себе земних благ, а про вічні блага дбають усіма силами. Виникає запитання: "Хто з тих людей чинить мудро і розсудливо?"

Роздумуючи лише над питанням про дочасне життя, можна з усією певністю ствердити: хто страждає більш терпеливо, той радіє більшим спокоєм. Св. Филип Нері сказав, що на цьому світі немає чистилища: є або небо, або пекло. Хто терпеливо зносить страждання, тішитися раєм; хто ні, вже тепер є у пеклі. Стається так тому, бо – як пише св. Тереза – не відчуває хреста, посланого Богом, той, хто його приймає. Св. Франциск Салезій, будучи одного разу мучений багатьма випробуваннями, сказав: "Певний час серед численних і таємних випробувань, які зустрічаю, зазнаю такого солодкого спокою, якого з нічим не можна порівняти. Ці муки є провіщенням майбутнього утвердження моєї душі в Бозі, що справді є єдиним прагненням і бажанням мого серця". Миру не знайде той, хто веде розпорошене життя, а лише той, хто з'єднаний з Богом і його святою волею. Один монах – місіонер, будучи в Індії, побачив засудженого, який вже стояв на ешафоті перед усікновенням; ця людина закликала його і сказала: "Знай, Отче, що я колись був у твоєму чині; доки зберігав правила, мав погоже життя, але коли почав їх занедбувати, все стало для мене мукою. Залишив чин, віддав себе неморальній поведінці і довів себе до цього нещасливого кінця, який тепер бачиш". І наприкінці промовив: "Я сказав тобі про це, щоб мій приклад міг послужити іншим".

Бл. о. Людвик де Понте так говорив: "Вважай те, що солодке в цьому житті, за гірке, а те, що гірке, за солодке, і завжди будеш тішитися спокоєм". Так, бо те, що солодке, подобається почуттям, однак завжди залишає гіркоту докорів сумління через невідповідне уподобання, яке переважно в цьому маємо. Але те, що гірке, терпеливо прийняте з Божої руки, стає солодким і дорогим для душ, які люблять Бога.

Будьмо переконані, що на цій долині сліз справжнього спокою серця зазнає тільки той, хто з любов'ю приймає і зносить страждання, щоб виконати Божий задум – таким чином у спокої зносить свій людський стан, уражений гріхом. Про життя святих на землі можна сказати – терплять люблячи, про святих у небі – радіють люблячи. Отець Павло Сеньері, бажаючи своїй каянниці додати відваги у зношенні страждання, під розп'яттям казав помістити такі слова: "Так люблять". Однак не саме терпіння, але бажання терпіти з любові до Ісуса Христа є найпевнішим знаком, який свідчить про те, що хтось любить Його. "Чи можемо посісти щось більше, – говорила св. Тереза, – ніж упевненість, що здійснюємо те, що подобається Богові ". Але, на жаль, більшість людей жахається навіть самої згадки про хрест, упокорення і муки! Але є багато таких, які люблять Бога і усе своє щастя знаходять у стражданні, інакше не мали б втіхи, якби їхнє земне життя було позбавлене страждань. "Погляд на розп'ятого Ісуса, – говорив один святий, – робить мій хрест таким солодким, що щастя здається мені неможливим без страждання; любові Ісуса Христа вистачить мені понад усе". Ось що Ісус радить тому, хто хоче йти за Ним: "Нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною" (Лк. 9, 23). Але треба його взяти і нести не з примусу і з відразою, але з покорою, терпеливістю і любов'ю.


4. Значення нашого терпіння заради Христа

Якою милою є Богові людина, яка у покорі і терпеливості обіймає хрест, зісланий Ним їй! Св. Ігнатій Лойола так говорив: "Немає дерева більш придатного до народження і збереження любові до Бога, аніж дерево святого хреста", тобто любов Його серед страждань. Одного дня св. Гертруда запитала Ісуса, яка жертва була б Йому наймилішою. А Він так відповів: "Дочко, не можеш зробити мені нічого милішого, ніж терпеливо зносити муки, які випадають тобі ". Тому ревна слугиня Божа, сестра Вікторія Анжеліні, твердила, що один день "на хресті" має більше значення, ніж сто років різнорідних духовних вправ. Подібно писав преподобний Іван Авільський: "Більше значення має один раз промовлена молитва Нехай буде благословенний Господь, коли зазнаємо випробувань, ніж тисячі подяк за успіхи". На жаль, люди не знають як цінні терпіння, які зносять заради Бога! Бл. Ангеліна з Фоліньо вважала, що терпіння заради Бога, якщо б лише було розпізнане нами, сталося б "річчю гідною викрадення": цим хотіла сказати, що кожний старався б тоді "викрадати" у інших нагоду терпіти. Тому св. Марія Магдалина Паційська, знаючи яким дорогоцінним є терпіння, бажала більше продовження свого життя, ніж смерті і неба, бо як говорила: "у небі вже немає нагоди терпіти".

Єдиним бажанням душі, яка любить Бога, є повне з'єднання з Ним. Прислухаймося до думки св. Катерини Женевської, яка говорить про осягнення досконалої єдності: "Щоб осягнути єдність з Богом, необхідні випробування. Бо за допомогою них Бог хоче знищити усі наші неупорядковані пожадання – як, внутрішні, так і зовнішні. Тому будь-які образи, погорди, хвороби, опущення родичами і приятелями, неспокій і спокуси, також – інші різні випробування необхідні нам, поки боремося, щоб перемагаючи це все, ми повністю усунули їх і перестали їх відчувати. Інакше кажучи, поки випробування, які зносимо для Бога, не стануть для нас солодкими, а не гіркими, доти ми не осягнемо єдності з Богом".

Тому особа, яка бажає повністю віддати себе Богові, повинна прийняти рішення, – як пише св. Іван від Хреста, – шукати у всьому в цьому житті вже не розкошів, але страждання, приймаючи охоче всі добровільні умертвлення, і з ще більшою ревністю та любов'ю – ті небажані, бо саме вони наймиліші Богові. Адже Соломон говорить: "Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець" (Прип. 16, 32). Подобається Богові той, хто умертвляє себе постами, ланцюжками і бичуванням, бо через умертвлення набуває сили духу, та ще більше подобається Йому той, хто з терпеливістю і радістю несе хрест, що посилає йому Бог. На думку св. Франциска Салезія: "Умертвлення, які походять безпосередньо від Бога або від людей з Його розпорядження, завжди набагато цінніші від тих, які походять від нас. Бо завжди більше Божої волі і нашої користі є там, де менше нашої волі". Це ж зауважила св. Тереза: "Більше отримуємо одного дня через страждання, що приходять від Бога і від ближнього, ніж протягом десяти років умертвлень прийнятих нами". Св. Марія Магдалина Паційська щиро стверджувала, що немає у цьому житті такої гіркої муки, щоб її неможливо було перетерпіти з радістю, думаючи, що походить від Бога. І дійсно, у великих муках, які ця свята витерпіла протягом п'яти років, достатньо їй спогаду, що це воля Божа, щоб знову осягнути спокій. Щоб знайти Бога, цей найбільший наш Скарб, усього буде замало! Отець Іполіт Дураццо говорив: "Нехай здобуття Бога коштує нам стільки, скільки Він хоче, ніколи не буде надто дорогим!".

Просім Господа, щоб учинив нас гідними Своєї святої любові. Якщо будемо любити Його досконало, всі блага цієї землі видадуться нам димом та болотом і солодкими стануть ганьба і страждання.

Послухаймо те, що говорить св. Іван Золотоустий про душу, повністю віддану Богові: "Коли хтось здобуде досконалу любов до Бога, здається йому, що тільки Бог є на землі. Не турбується вже ані про свою славу, ані не журиться ганьбою, погорджує спокусами і терпінням, втрачає потяг до всіх речей. Не знаходячи ні підтримки, ні відпочинку, невпинно і без втоми шукає Любого – чи працює, чи їсть, чи чуває, чи спить, у кожному його вчинку і в кожному його слові, всі його думки і будь–яке пізнання спрямовані на пошук Любого, бо його серце є там, де його скарб".

У цьому розділі ми роздумували про терпеливість дуже загально; а в розділі XV розважимо про це детальніше, тобто як потрібно виховувати у собі цю чесноту.


Молитва

Мій дорогий і любий Ісусе, мій Скарбе, з огляду на вчинені Тобі зневаги, не заслуговую вже на те, щоб могти Тебе любити, але через твої заслуги, прошу Тебе, зроби мене гідним твоєї чистої любові. Люблю Тебе понад усе і жалую усім своїм серцем, що колись Тобою погордив і викинув Тебе зі своєї душі. Але тепер люблю Тебе більше, ніж самого себе. Люблю Тебе усім серцем, о моє безмежне Добро. Люблю Тебе, люблю Тебе, люблю Тебе і нічого іншого не прагну, як тільки досконало любити Тебе. Нічого так не боюся, як втратити Твою святу любов.

О, люблячий нас Відкупителю, дозволь пізнати Тебе як велике Добро, Твою велику любов, яку виявляєш мені, бо хочеш зобов'язати мене любити Тебе.

О мій Боже, не допусти, щоб я жив далі як невдячний перед великою Твоєю добротою. Нехай вже більше Тебе не ображаю, не хочу вже більше втрачати Тебе. Решту мого життя хочу повністю присвятити любові до Тебе і виконанню твоєї волі. Мій Ісусе, Моя Любове, допоможи мені, допоможи грішникові, який хоче любити Тебе і бути повністю твоїм.

О Маріє, моя Надіє, Твій Син вислуховує Тебе, проси Його, за мене і здобудь для мене ласку любити Його досконало. Амінь.


редемптористи


Категорія: ЯК ЛЮБИТИ ІСУСА ХРИСТА | Переглядів: 327 | Додав: sanator | Теги: Дкз, Страсті Ісуса, Хресна дорога, голгофа, Джублик, Як любити Ісуса Христа, редемптористи | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Яндекс.Метрика ALPHA-counter TOP100Экстремальный портал VVV.RU bigmir TOP100META - Україна. Українська пошукова система